П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/386/25
Головуючий в 1 інстанції: Cкупінська О.В. Дата і місце ухвалення: 21.03.2025р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
В січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області щодо не здійснення судді у відставці ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2022р. згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/145/2024 від 23.12.2024р., виданої Херсонським апеляційним судом на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024р. у справі №420/9572/24;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити з 01.01.2022р. перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового судді у відставці ОСОБА_1 згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/145/2024, виданої Херсонським апеляційним судом 23.12.2024р. на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024р. у справі №420/9275/24, розмірі 64% від суддівської винагороди, яка складає 218328,00 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області щодо не здійснення судді у відставці ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2023р. згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/146/2024 від 23.12.2024р., виданої Херсонським апеляційним судом на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024р. у справі №420/9572/24;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити з 01.01.2023р. перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового судді у відставці ОСОБА_1 згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/146/2024, виданої Херсонським апеляційним судом 23.12.2024р. на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024р. у справі №420/9275/24, розмірі 64% від суддівської винагороди, яка складає 236192,00 грн.;
- визнати протиправними та скасувати:
рішення ГУ ПФУ в Миколаївської області від 26.12.2024р. (лист №25998/03-16 від 27.12.2024р.) про відмову у проведення перерахунку з 01.01.2023р. згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/146/2024 від 23.12.2024р., виданої Херсонським апеляційним судом на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024р. у справі №420/9572/24;
рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 31.12.2024р. про відмову у проведенні перерахунку з 01.01.2022р. згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/145/2024 від 23.12.2024р., виданої Херсонським апеляційним судом на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024р. у справі №420/9572/24;
рішення ГУ ПФУ в Львівській області від 27.12.2024р. №965220193285 про відмову у проведення перерахунку з 01.01.2022р. згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/145/2024 від 23.12.2024р., виданої Херсонським апеляційним судом на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024р. у справі №420/9572/24.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024р. у справі №420/9572/24 Херсонським апеляційним судом 23.12.2024р. видано ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №12-23/145/2024 та №12-23/146/2024, із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022р. в розмірі 2481 грн., та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023р. в розмірі 2684 грн. Отримавши зазначену довідку позивач 23.12.2024р. звернувся до органу ПФУ щодо здійснення з 01.01.2022р. та з 01.01.2023р. перерахунку та виплати йому щомісячного довічного грошового судді у відставці. Однак, на електронній сторінці порталу ПФУ ОСОБА_1 зазначено, що йому відмовлено у здійсненні відповідного перерахунку рішенням ГУ ПФУ в Львівській області №965220193285 від 27.12.2024р., рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 31.12.2024р. та рішенням ГУ ПФУ в Миколаївської області від 26.12.2024р. Зазначені рішення ОСОБА_1 вважає протиправними та зазначав, що в них відповідачами необґрунтовано зазначено про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн.) відмінний, а ніж розмір прожиткового мінімуму, зазначений у довідках, виданих на виконання рішення суду по справі №420/9572/24, яке набрало законної сили (станом на 01.01.2022р. - 2481 грн., станом на 01.01.2023р. - 2684 грн.). Також, позивач зазначав про протиправність бездіяльності ГУ ПФУ в Херсонській області щодо не здійснення перерахунку та виплати йому щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідок №12-23/145/2024 та №12-23/146/2024.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 31.12.2024р. №965220193285 про відмову у проведенні перерахунку з 01.01.2022р. згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/145/2024 від 23.12.2024р., виданої Херсонським апеляційним судом на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024р. у справі №420/9572/24.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 27.12.2024р. №965220193285 про відмову у проведенні перерахунку з 01.01.2022р. згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/145/2024 від 23.12.2024р., виданої Херсонським апеляційним судом на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024р. у справі №420/9572/24.
Зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового судді у відставці з 01.01.2022р., згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/145/2024, виданої Херсонськім апеляційним судом 23.12.2024р. на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024р. у справі №420/9275/24.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Миколаївської області від 26.12.2024р. №965220193285 про відмову у проведенні перерахунку з 01.01.2023р. згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/146/2024 від 23.12.2024р., виданої Херсонським апеляційним судом на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024р. у справі №420/9572/24.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового судді у відставці з 01.01.2023р., згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/146/2024, виданої Херсонським апеляційним судом 23.12.2024р. на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024р. у справі №420/9275/24.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Миколаївській області, ГУ ПФУ України в Донецькій області та з ГУ ПФУ у Львівській області за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн. (з кожного), а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (з кожного).
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУ ПФУ у Львівській області та ГУ ПФУ в Донецькій області подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення від 21.03.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В своїй скарзі ГУ ПФУ у Львівській області зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідачів на те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, на 2021-2024р.р. не змінився та становить 2102,00 грн., а тому відсутні законні підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
Також, апелянт посилається на те, що позивачем пропущено строк звернення з даним позовом до суду, передбачений статтею 122 КАС України, та не наведено поважних причин пропуску такого строку, які могли б стати підставою для його поновлення.
В своїй скарзі ГУ ПФУ в Донецькій області зазначає, що Верховною Радою України протягом трьох останніх років в законах України про Державний бюджет України на відповідний рік не збільшувався відповідний показник визначення базового розміру посадового окладу судді та він становить 2102,00 грн. Відповідні приписи щодо замороження прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, протягом 2022-2024р.р. у розмірі 2102,00 грн. викликані об'єктивними обставинами, а саме: початком повномасштабного вторгнення російської федерації до України. Наявних в державі фінансових ресурсів у вказаний період було достатньо для виплати заробітної плати та винагород, що фінансуються з державного бюджету, виключно з розрахунку прожиткового мінімуму 2102,00 грн.
Апелянт не погоджується із стягненням із відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 3000,00 грн. та зазначає, що розмір відповідних витрат є неспівмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та обсягом таких послуг. Судом не враховано, що дата справа є справою незначної складності, позовна заява по даній категорії справ є типовою і її складання не потребувало складних правових досліджень.
ОСОБА_1 також подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, заявлених до ГУ ПФУ в Херсонській області, та в частині покладення обов'язку щодо здійснення з 01.01.2022р. перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на ГУ ПФУ у Львівській області, а з 01.02.2023р. - на ГУ ПФУ в Миколаївській області. Просить скасувати судове рішення у відповідній частині та задовольнити його позов у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснювати той орган ПФУ, де перебуває на обліку особа, яка звернулася за таким перерахунком. Оскільки ОСОБА_1 , як суддя у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області, тому суд мав зобов'язати саме вказаний територіальний орган ПФУ здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2022р. та з 01.01.2023р. на підставі довідок про суддівську винагороду від 23.12.2024р., виданих Херсонським апеляційним судом на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024р. у справі №420/9572/24.
ГУ ПФУ в Миколаївській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить залишити скаргу позивача без задоволення. Відповідач зазначає, що заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розглянуто за принципом екстериторіальності розгляду заяв відповідно до п.п.4.1 та 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, рішенням Вищої ради юстиції №3170/0/15-16 від 08.12.2016р. ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Херсонської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Наказом Апеляційного суду Херсонської області від 14.12.2016р. №147-о/с позивача звільнено з посади судді Апеляційного суду Херсонської області 14 грудня 2016 року у зв'язку з поданням заяви про відставку.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі №420/9275/24 зобов'язано Херсонський апеляційний суд видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року в розмірі 2481 грн., регіонального коефіцієнту 1.1, надбавка за вислугу років 60%; зобов'язано Херсонський апеляційний суд видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року в розмірі 2684 грн., регіонального коефіцієнту 1.1, надбавка за вислугу років 60%.
На виконання вказаного судового рішення 23 грудня 2024 року Херсонським апеляційним судом видано позивачу довідки:
№12-23/145/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2022р., згідно якої його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 218328 грн. у тому числі: посадовий оклад 136455,00 грн.; доплата за вислугу 81873,00 грн.;
№12-23/146/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023р., згідно якої його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 236192 грн., у тому числі: посадовий оклад 147620,00 грн.; доплата за вислугу 88572,00 грн.
23.12.2024р. ОСОБА_1 через вебпортал електронних послуг ПФУ подав до ГУ ПФУ в Херсонській області заяву про здійснення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2022р. на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №12-23/145/2024 від 23.12.2024р. та з 01.01.2023р. на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №12-23/146/2024 від 23.12.2024р.
За результатами розгляду заяви позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2023р. на підставі довідки від 23.12.2024р. №12-23/146/2024 рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 26.12.2024р. ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні відповідного перерахунку, з посиланням на те, що не відбулося зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, що у відповідності до частини 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є підставою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. У рішенні зазначено, що Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020р. №1082-ІХ, Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021р. №1928-ІХ, Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 23.11.2022р. №2710-ІХ та Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023р. №3460-ІХ встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 грн. Тобто, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, протягом 2021-2024 років не змінився.
Аналогічні за своїм змістом рішення прийнято 27.12.2024р. ГУ ПФУ у Львівській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2022р. на підставі довідки від 23.12.2024р. №12-23/145/2024 та 31.12.2024р. ГУ ПФУ в Донецькій області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2022р. на підставі довідки від 23.12.2024р. №12-23/145/2024.
Листом від 09.01.2025р. №2100-0305-8/858 ГУ ПФУ в Херсонській області повідомило позивача, що оскільки змін в розмірі складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 01.01.2022р. та з 01.01.2023р. не відбулося, ГУ ПФУ в Миколаївській області, ГУ ПФУ у Львівській області та ГУ ПФУ в Донецькій області прийняли рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії №965220193285 від 26.12.2024р., №965220193285 від 27.12.2024р. та №965220193285 від 31.12.2024р. відповідно.
Вважаючи протиправними вказані рішення відповідачів, а також бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області щодо не здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2022р. та з 01.01.2023р. на підставі довідок про суддівську винагороду від 23.12.2024р. №12-23/145/2024 та №12-23/146/2024, виданих Херсонським апеляційним судом, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено на 1 січня календарного року. За висновками суду, зміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2022р. (2481 грн.), на 01.01.2023р. (2484 грн.) на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.), є протиправною. А відтак, суд визнав протиправними та скасував рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області, ГУ ПФУ у Львівській області та ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання №965220193285 від 26.12.2024р., №965220193285 від 27.12.2024р. та №965220193285 від 31.12.2024р. відповідно.
Поряд з цим, суд не знайшов правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заявлених до ГУ ПФУ в Херсонській області, зазначивши, що вказаний територіальний орган ПФУ не розглядав заяви позивача про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та, відповідно, не приймав рішень, які б порушували права позивача. Суд зазначив, що повідомляючи листом від 09.01.2025р. про результати розгляду поданих заяв щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ГУ ПФУ в Херсонській області не допустило безпосереднього порушення заявленого права позивача.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Стаття 130 Конституції України визначає, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIІІ).
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (частина четверта статті 142 Закону № 1402-VIII).
Згідно із частиною першою статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частинами другою-четвертою статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. №966-XIV, відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Частиною третьою статті 4 Закону №966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 2481 гривень (абз.4); для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні (абз.5).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 гривні (абз.4); для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні (абз.5).
Отже, окремими приписами законів України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «;Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2022 року та з 1 січня 2023 року відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Виходячи з наведених положень законів України про Державний бюджет, пенсійний орган у спірних рішеннях наполягає на тому, що суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2022р. та станом на 01.01.2023р. має бути визначена із урахуванням розміру прожиткового мінімуму 2102 грн.
Питання наявності підстав для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Держбюджет станом на 1 січня календарного року, для розрахунку посадового окладу судді було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
Так, у постанові від 24 квітня 2025 року по справі № 240/9028/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне.
Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі №966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас, законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі №620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці прямо залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, тому колегія суддів вважає, що наведені висновки Великої Палати Верховного Суду є ревалентними до даної справи за позовом ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції об'єктивно не міг врахувати зазначену правову позицію, оскільки така сформована після ухвалення судом першої інстанції рішення по цій справі.
За таких обставин, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 24.04.2025р. у справі №240/9028/24, з 01.01.2022р. та з 01.01.2023р. для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до абзацу п'ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та абзацу п'ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», а саме: 2102,00 грн.
Разом з тим, у довідках про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 23.12.2024р. №12-23/145/2024 та №12-23/146/2024, виданих Херсонським апеляційним судом, суддівська винагорода для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2022р. та на 01.01.2023р. обчислена із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2481,00 грн. та в розмірі 2684,00 грн. відповідно.
Колегія суддів зазначає, що вказані довідки видані на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024р. у справі №420/9572/24, яке базувалося на судовій практиці, від якої Велика Палата Верховного Суду відступила у постанові від 24.04.2025р. у справі №240/9028/24.
Відтак, враховуючи зміну правової позиції Великою Палатою Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку, що у спірних правовідносинах відсутні підстави вважати дії та рішення відповідачів протиправними, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене колегія суддів доходить висновку, що постановлене Одеським окружним адміністративним судом рішення від 21.03.2025р. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 червня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук