10 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/15341/24
Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2024 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №155250026177 від 03.05.2024 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки П'ятого апеляційного адміністративного суду №242 від 26.04.2024 року про суддівську винагороду, згідно з якою суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 331187,50 грн., з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) -189 250 грн.; доплата за вислугу років (60%) - 113 550 грн.; доплата за науковий ступінь (15%) - 28 387,50 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки П'ятого апеляційного адміністративного суду №242 від 26.04.2024 року про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 331 187,50 грн., з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) -189250 грн.; доплата за вислугу років (60%) 113550 грн.; доплата за науковий ступінь (15%) - 28387,50 грн.;
- стягнути на користь позивача судові витрати за сплату судового збору у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві;
- встановити по справі судовий контроль за виконанням судового рішення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №155250026177 від 03.05.2024 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки П'ятого апеляційного адміністративного суду №242 від 26.04.2024 року про суддівську винагороду, згідно з якою суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 331187,50 грн., з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) -189250 грн.; доплата за вислугу років (60%) 113550 грн.; доплата за науковий ступінь (15%) 28387,50 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки П'ятого апеляційного адміністративного суду №242 від 26.04.2024 року про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 331187,50 грн., з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) -189250 грн.; доплата за вислугу років (60%) 113550 грн.; доплата за науковий ступінь (15%) 28387,50 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 968,96 грн. сплаченого судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про поновлення строку - відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 р.
Рішення набрало законної сили 06.09.2024.
Виконавчі листи по справі видано 23.09.2024.
06.03.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій заявник просить суд змінити спосіб виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі № 420/15341/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2024 року по 30.09.2024 року в сумі 638 071,83 грн.
В обґрунтування заяви заявниця зазначає, що на підставі вказаного рішення суду пенсійний орган здійснив перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці у жовтні 2024 року. Однак до теперішнього часу Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не виконало рішення у частині перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2024 року по 30.09.2024 року. З цих підстав, посилаючись на ч.3 ст.378 КАС України, на думку заявниці, факт невиконання судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат впродовж двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат. Заявниця вказує, що оскільки рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі № 420/15341/24, яке набрало законної сили 06.09.2024 року відповідачем не виконано та позивачці не перераховане та, відповідно, не виплачене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці за період з 01.01.2024 року по 30.09.2024 року в сумі 638 071,83 грн. заявниця вважає, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання зазначеного судового рішення у справі № 420/15341/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахованої та невиплаченої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2024 року по 30.09.2024 року в сумі 638 071,83 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року задоволено заяву позивачки про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Змінено спосіб виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №420/15341/24 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки П'ятого апеляційного адміністративного суду №242 від 26.04.2024 року про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 331187,50 грн., з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) -189250 грн.; доплата за вислугу років (60%) 113550 грн.; доплата за науковий ступінь (15%) 28387,50 грн, з урахуванням фактично виплачених сум, на наступний: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2024 року по 30.09.2024 року в сумі 638 071,83 грн.».
Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що починаючи з січня 2024 року, ОСОБА_1 нараховується та виплачується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в сумі 231831,25 грн. Апелянт зазначає, оскільки Головним управлінням здійснено виплату поточного розміру грошового утримання судді можна дійти висновку, що органом Пенсійного фонду України добровільно виконане рішення суду, що набрало чинності в повній мірі, в межах чинного законодавства та компетенції. При цьому, не виконання судового рішення може мати місце і у разі фактичного вчинення відповідачем певних дій, але не у відповідності до чинного законодавства, вказує, що зазначене проігноровано судом І інстанції під час винесення ухвали від 17.04.2025. Вказує, що досягнуто основну мету судового процесу - виконання рішення суду та захист прав особи, що зверталась до суду з позовом. Отже, судове рішення виконано відповідачем, а саме виконано зобов'язання, покладене судом на відповідача у резолютивній частині рішення суду. Апелянт зазначає, що судом І інстанції не враховано, що органи Пенсійного Фонду України фінансують види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету в межах виділених асигнувань. Інформація про виконання рішення суду по справі №420/15341/24 та доплата за період з 01.01.2024 по 30.09.2024 в розмірі 638071,83 грн. Головним управлінням обліковується в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 та в реєстрі судових рішень. Апелянт зазначає, що виплата нарахованого грошового утримання судді територіальним органом Пенсійного фонду України буде здійснена невідкладно після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. За таких обставин, на думку апелянта, часткове невиконання рішення суду Головним управлінням з незалежних від нього причин (через відсутність відповідного фінансування із державного бюджету) є поважною причиною в розумінні наведених норм, та можуть вважатися об'єктивними, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Апелянт зазначає, що оскаржуваною ухвалою від 17.04.2025 змінено не спосіб виконання рішення суду, а судове рішення по суті позовних вимог і задоволено додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття первинного рішення по справі. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної чи касаційної інстанцій. Вказкє, що задовольняючи заяву позивача суд не врахував відмінність між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, а відтак мова йде про зміну рішення суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень. Отже, виплата 638071,83 грн. грошового утримання можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції. У зв'язку з тим, що захист порушеного права у судовому рішенні і спосіб виконання судового рішення не є тотожними поняттями, аналіз заяви у справі №420/15341/24 свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінить її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачкою до суду не надано.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що сума заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що нарахована на виконання судового рішення, становить 638071,83 грн.
Приймаючи оскаржувану ухвалу про задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі 420/15341/24 в частині здійснення виплати з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки П'ятого апеляційного адміністративного суду №242 від 26.04.2024 року про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , не виконується більше шести місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, що згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Враховуючи викладене вище та наведені вище обставини, не виконання рішення суду по суті у визначений початково спосіб, суд дійшов висновку про зміну способу і порядку виконання рішення суду у цій справі про стягнення з відповідача визнаної ним же суми заборгованості перед позивачем.
Суд першої інстанції зазначив, що застосування такого способу виконання є найбільш ефективним за наявності відомостей про суму боргу.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 року №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1, 3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024 року), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України колегія суддів робить висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставин, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Так, саме поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Обґрунтовуючи необхідність зміни способу та порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року ОСОБА_1 посилається на ч.3 ст. 378 КАС України.
Проте, колегія суддів зазначає, що довічне грошове утримання судді у відставці, перерахунок якої є предметом позову у даній справі не є видом пенсії у розумінні норм чинного національного законодавства чи іншою соціальною виплатою що зазначена у нормі ч.3 ст. 378 КАС України.
Інших обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим заявником не зазначено.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду є помилковим.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п.4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню із прийняттям у справі нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик