П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18471/24
Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Дата і місце ухвалення: 30.12.2024р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року по справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор Ойл» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій,-
В червні 2024 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор Ойл» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік в розмірі 84559,49 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1454,26 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у 2023 році ТОВ «Мотор Ойл» не виконало нормативу у працевлаштуванні однієї особи з інвалідністю, встановленого ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». У зв'язку з цим, на ТОВ «Мотор Ойл» покладається відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій у розмірі, визначеному ст.20 Закону, та нарахування пені виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ. Несплата адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити особам з інвалідністю необхідні умови, що дають можливість вести повноцінний спосіб життя.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, заступник керівника Одеської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення від 30.12.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що Закон №875-XII визначає обов'язок роботодавця при середньообліковій чисельності штатних працівників облікового складу за рік від 8 до 25 осіб, виділити та створити 1 місце для працевлаштування особи з інвалідністю, а тому первинна звітність за формою №3-ПН подається до центру зайнятості незалежно від того, планує роботодавець заповнити вакансію за допомогою центру зайнятості або самостійно. Таким чином, ТОВ «Мотор Ойл» мало обов'язок подати звітність форми №3-ПН до центру зайнятості у 2023 році, або ж, у разі працевлаштування особи з інвалідністю в 2023 році, відповідна інформація про працевлаштування такої особи в товаристві була б наявна в Пенсійному фонді України. Листом від 30.04.2024р. №1255/01-20/06-24 Одеська філія Одеського обласного центру зайнятості підтвердила, що відповідач протягом 2023 року звітність форми 3-ПН не подавав.
Апелянт зазначає про необґрунтованість посилань суду першої інстанції на ненадання позивачем доказів на підтвердження того, що після формування розрахунку щодо відповідача за 2023 рік Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надало до територіального органу Держпраці інформацію про порушення ТОВ «Мотор Ойл» законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Стверджує, що судом залишено поза увагою неможливість проведення органом Держпраці позапланового заходу державного нагляду (контролю) за інформацією, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки у період встановлення невиконання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю діяла постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2022р. №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану». До того, за змістом ст.19 Закону №875-XII визначення роботодавців, які використовують найману працю й не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, та надсилання їм розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону, здійснюється автоматично, без проведення перевірки.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що працівників ТОВ «Мотор Ойл», які призвані на військову службу в умовах воєнного стану, правомірно враховано позивачем в середньооблікову кількість працівників товариства у 2023 році, оскільки в розумінні ч.3 ст.119 КЗпП України та ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» особи, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, відносяться до осіб, які виконують державні обов'язки і, як наслідок, включаються в облікову кількість працівників.
В обґрунтування підстав для представництва прокурором державних інтересів у спірних правовідносинах заступник керівника Одеської обласної прокуратури зазначив, що за даними Державної служби статистики та Міністерства у справах ветеранів від березня 2023 року в Україні мали інвалідність 2,7 мільйона цивільних осіб та майже 500 тисяч учасників бойових дій. Через війну кількість інвалідів зростає. Поки тривають бойові дії, тенденція до зростання ветеранів та цивільних осіб з інвалідністю буде зберігатися. Такі люди потребують особливої державної підтримки, соціального захисту, працевлаштування та комфортних умов праці. У свою чергу діяльність держави щодо осіб з інвалідністю полягає у створенні належних правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті. Одним із способів створення таких умов є зобов'язання підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, у межах нормативу виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця. Після пред'явлення позову та відмови у його задоволені Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю не вжило заходів до захисту державних інтересів шляхом апеляційного оскарження рішення суду від 30.12.2024р. у справі №420/18471/24. Оскільки у справі №420/18471/24 захист законних інтересів держави в суді апеляційній інстанції не здійснив суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, то в заступника керівника Одеської обласної прокуратури наявні достатні підстави для представництва інтересів держави в суді у цій адміністративній справі шляхом подачі апеляційної скарги на вказане судове рішення.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік щодо ТОВ «Мотор Ойл»:
середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 10 осіб;
середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 0;
норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення) -1;
фонд оплати праці штатних працівників - 1691189,75 грн.;
середня річна заробітна плата штатного працівника - 169118,98 грн.;
кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше осіб - 0;
сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 84559,49 грн.
05.03.2024р. Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надіслало на адресу ТОВ «Мотор Ойл» претензію, якою повідомлено про невиконання підприємством нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та про необхідність сплатити адміністративно-господарські санкції.
Листом від 22.08.2024р. Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, яким проінформувало про підприємства, які не виконали нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, в т.ч. про ТОВ «Мотор Ойл», та просило включити їх до переліку позапланових перевірок Державною службою з питань праці у 2024 році.
Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці листом від 19.09.2024р. повідомило позивача про те, що наразі є чинною постанова КМУ від 13.03.2022р. №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану». У зв'язку з цим, Міжрегіональне управління не має можливості провести позапланові заходи державного нагляду (контролю).
У зв'язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, виходив з того, що нарахування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення. Водночас, такі обставини можуть бути встановлені лише за наслідками проведення органами Держпраці планових або позапланових перевірок. Суд зазначив, що будь-яких доказів на підтвердження того, що після формування розрахунку щодо відповідача за 2023 рік позивач надавав до територіального органу Держпраці інформацію про порушення відповідачем законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, а також того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, суду не надано. Також, суд звернув увагу на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження того, що ТОВ «Мотор Ойл» вчиняло у 2023 році дії, якими б перешкоджали працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Конституція України проголошує Україну соціальною державою, що передбачає забезпечення соціального захисту населення, створення умов для гідного життя та всебічного розвитку кожної людини.
Відповідно до такого принципу держава та суспільство зобов'язані сприяти інтеграції осіб з інвалідністю у трудову діяльність, забезпечуючи їхнє право на працю та соціальну захищеність через встановлення чітких гарантій їх залучення.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року №875-XII.
Статтями 18 та 19 Закону №875-XII встановлюється обов'язок підприємств, установ та організацій створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначення нормативу таких місць, порядок їх розрахунку, забезпечення умов праці та відповідальність за невиконання цього нормативу.
Частиною 3 статті 18 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Таким чином, підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Якщо середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 зазначеного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю (частина перша статті 20 Закону № 875-XII).
Тобто, санкції обчислюються як певна сума за кожне непрацевлаштоване місце в межах нормативу (залежно від розміру середньої заробітної плати).
Згідно п.2.3, п.п.2.5.2 п.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005р. №286 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.11.2005р. за №1442/11722), в обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору, зокрема, працівники, які були тимчасово відсутні у зв'язку з виконанням державних або громадських обов'язків.
Згідно з Інструкцією №286 працівники, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, включаються до облікової кількості штатних працівників, оскільки вони вважаються тимчасово відсутніми у зв'язку з виконанням державних обов'язків.
Підпункт 3.2.2 пункту 3.2 цієї Інструкції визначає, що середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на основі даних про облікову кількість штатних працівників і включає всіх працівників облікового складу, за винятком чітко визначених категорій, таких як працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю, пологами або доглядом за дитиною.
Працівники, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, прямо не згадуються у переліку винятків, що свідчить про їх включення до середньооблікової кількості штатних працівників.
Державна служба статистики України у листі від 04 липня 2014 року №09.3-6/145-14 рекомендує виключати працівників, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, із середньооблікової кількості штатних працівників за аналогією з працівниками, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю, пологами або доглядом за дитиною.
Проте зазначений лист не є нормативним актом, стосується заповнення конкретної форми №1-ПВ (квартальна) «Звіт з праці», де працівники, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, відображаються лише в обліковій кількості штатних працівників на кінець звітного періоду (рядок 3070).
Колегія суддів зазначає, що рекомендації не можуть розширювати положення підпункту 3.2.2 Інструкції №286, зокрема, дозволяти роботодавцю виключати працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, із середньооблікової кількості штатних працівників при розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
При вирішенні спору колегія суддів враховує, що після введення воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 з 24 лютого 2022 року значно зросла кількість працівників, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації. Зазначене може створювати додаткові фінансові та організаційні витрати для роботодавців у контексті виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, передбаченого статтею 19 Закону №875-XII, оскільки розмір цього нормативу залежить від середньооблікової кількості штатних працівників.
Проте, за цей час жодних змін до Інструкції № 286 не було внесено і перелік категорій працівників, які виключаються з середньообліковій кількості штатних працівників відповідно до підпункту 3.2.2 пункту 3.2 Інструкції № 286, залишився незмінним.
Таким чином, працівники, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, включаються до розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників для цілей визначення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до статті 19 Закону №875-XII.
Висновки колегії суддів відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 24 квітня 2025 року по справі №280/3642/23.
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону №875-XII Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:
- про працевлаштованих осіб з інвалідністю;
- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю (ч.7 ст.19 Закону №875-XII).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування. (ч.9 ст.19 Закону №875-XII)
Згідно ч.ч.10-12 ст.19 Закону №875-XII керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування, затверджений постановою КМУ від 31.01.2007р. №70, визначає механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - суб'єкти господарювання), щодо виконання ними нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначеного статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Факт невиконання суб'єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений під час такої перевірки, має наслідком вжиття Держпраці заходів щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності (пункт 16 зазначеного Порядку).
Таким чином, перевірки на основі інформації від Пенсійного фонду України, передбачені частинами сьомою та дев'ятою статті 19 Закону №875-XII, є заходом проактивного контролю, який проводить Держпраці для виявлення порушень у дотриманні нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
З 06 листопада 2022 року, з набранням чинності Законом України від 18 жовтня 2022 року №2682-IX, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (4% від середньооблікової чисельності штатних працівників або одне місце для підприємств із 8-25 працівниками) на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці, що робить правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 листопада 2022 року у справі №400/3957/21, неактуальною для спірних правовідносин через зміни в правовому регулюванні.
Автоматизоване виявлення Фондом соціального захисту осіб з інвалідності роботодавців-порушників до 10 березня на основі даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності є реактивним заходом контролю, що відбувається після завершення звітного року. За результатами такого заходу Фонд може накласти на роботодавця адміністративно-господарські санкції та пеню відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого Постановою КМ України №70.
Верховний Суд у постанові від 24.04.2025р. по справі №280/3642/23 зазначив, що заходи контролю Держпраці та Фонду у питанні виявлення порушень у дотриманні нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не підміняють один одного - проактивний контроль дає змогу Держпраці оперативно реагувати на потенційні порушення та притягувати посадових осіб до адміністративної відповідальності, а реактивний контроль у випадку встановлення порушення має наслідком для роботодавця сплату відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суми адміністративно-господарських санкцій та пені, у разі порушення такої сплати санкції.
Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 16 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; далі - Закон №2464-VI).
Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (абз.1 ч.1 ст.20 Закону №2464-VI).
Закон №2464-VI встановлює обов'язки платників єдиного внеску (роботодавця), зокрема подання звітності (стаття 6); визначає порядок нарахування та сплати єдиного внеску, що передбачає подання відповідної звітності (стаття 7).
Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України (абзац 3 частини першої статті 20 Закону № 2464-VI), в якому обліковує дані про застрахованих осіб, сплату єдиного внеску та інших цілей соціального страхування (частини друга та третя статті 20 Закону №2464-VI).
Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1 (далі - Положення №10-1), визначає, що:
- Реєстр застрахованих осіб забезпечує накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзац 3 пункту 5 Розділу I «Загальні положення»);
- відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі, зокрема, звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України (пункт 3 Розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них»).
Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 121, у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року №307, що застосовується з 10 березня 2023 року, передбачає, що до центрального банку даних з проблем інвалідності вносяться, зокрема, відомості про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, зайнятість та працевлаштування таких осіб, відомості, необхідні для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Пункт 2 Порядку обміну інформацією з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 вересня 2021 року №26-1, у редакції, чинній до 11 грудня 2023 року, визначає щомісячне (не пізніше ніж до 28 числа місяця, наступного за звітним) надання Пенсійним фондом України інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю страхувальниками, в яких кількість працюючих перевищує 8 осіб, Міністерству соціальної політики України для внесення до Централізованого банку даних з проблем інвалідності.
Пунктами 4 та 6 Розділу V. «Надання та формування інформації з Реєстру застрахованих осіб» Положення №10-1 визначається, що інформація з Реєстру застрахованих осіб містить актуальні на дату та час її формування відомості, що обробляються в Реєстрі, або відомості про відсутність інформації за визначеними параметрами пошуку; містить індивідуальні відомості про застраховану особу - згідно з додатками 3-5 до цього Положення.
Крім того, Законом №2682-ІХ скасовано подання роботодавцем з 01 березня 2023 року звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою №10-ПОІ.
Таким чином, з 06 листопада 2022 року Фонд не проводить власних розрахунків, а покладається на дані автоматизованого аналізу Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, які формуються до 10 березня відповідного року зі звітності роботодавця, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю лише виявляє роботодавців-порушників нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та накладає адміністративно-господарські санкції відповідно до формули обрахунку, передбаченої статтею 20 Закону №875-XII.
Колегія суддів звертає увагу, що нарахування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом №875-XII заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» (чинного на час складання розрахунку відділенням Фонду) роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію зокрема про попит на робочу силу (вакансії).
Відповідно до пункту 1.5 Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 12 квітня 2022 року №827-22, форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/ регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Отже, на законодавчому рівні за ТОВ «Мотор Ойл», як роботодавцем, закріплений обов'язок надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.
Згідно листа Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості від 30.04.2024р. №1255/01-20/06-24, ТОВ «Мотор Ойл» протягом 2023 року звітність форми №3-ПН не подавало.
Таким чином, в контексті спірних правовідносин слід констатувати, що ТОВ «Мотор Ойл» не створило у 2023 році робоче місце для інваліда, своєчасно та достовірно не проінформувало Одеській центр зайнятості про наявність вакантної посади, тобто свідомо не виконало нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.
При вирішенні спору суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доводам позивача, не повно з'ясував обставини справи, а також допустив не правильне застосування норм матеріального права, що, у відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, є підставою для задоволення апеляційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури, скасування рішення суду першої інстанції від 30.12.2024р. та ухвалення по справі нового судового рішення - про задоволення позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, не передбачений.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року скасувати.
Ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор Ойл» (код за ЄДРПОУ 44292906) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код за ЄДРПОУ 13901271) адміністративно - господарські санкції в розмірі 84 559,49 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1454,26 грн. (банк ГУ ДКСУ в Одеській області, одержувач Одеська міська ТГ, ГУК в Од. обл./м.Одеса/50070000, ЄДРПОУ 37607526, UA618999980313191230000015744, код класифікації 50070000, Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101; код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2023 рік).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 червня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук