П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/34919/23
Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.
Місце та час укладення судового рішення «----», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 12.09.2024
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
13.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2023 №1798299-2408-1502 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік у розмірі 103516,75грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом протиправно нараховано йому грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на об'єкт незавершеного будівництва за 2022 рік, за відсутності бази оподаткування.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 позов задоволений, оскільки об'єкти незавершеного будівництва не визначені ПК України як об'єкти оподаткування податком на нерухоме майно.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апелянт зазначає, що згідно з п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Позивачу на праві власності належить нерухоме майно, а тому податковим органом правомірно нараховано ОСОБА_1 суму податку.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 1/1 об'єкту нерухомого майна - «незавершене будівництво, об'єкт житлової нерухомості», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об'єкта: відсоток забудови - 85%. /а.с.7/
24.04.2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №1798299-2408-1502 згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік у розмірі 103516,75грн. /а.с.6/
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що відповідно до п.п.266.2.1 п.266.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Базою оподаткування згідно з п.п.266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Крім того, відповідно до п.п.266.7.4 п.266.3 ст.266 ПК України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно з п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до п.п.266.6.1 п.266.1 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України встановлено порядок обчислення суми податку, за яким обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
У відповідності з п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 п.266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до абз.2 п.2 р.ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства (додаток 1).
Отже, обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, здійснюється контролюючим органом виходячи із загальної площі об'єкта житлової нерухомості зменшеної відповідно до п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України, та відповідної ставки податку, шляхом множення бази оподаткування на ставку податку.
Відповідно до п.7.1.3 п.7.1 ст.7, п.23.1 ст.23, п.24.1 ст.24 ПК України, під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи, зокрема, база оподаткування.
Базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.
Одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку.
При цьому, база оподаткування, тобто у даному випадку площа об'єкта житлової нерухомості, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків.
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна від 11.12.2023, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 1/1 об'єкту нерухомого майна - «незавершене будівництво, об'єкт житлової нерухомості», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об'єкта: відсоток забудови - 85%. /а.с.7/
Згідно вищезазначеної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, відсутні жодні відомості щодо площі вказаного об'єкта нерухомого майна.
Таким чином, за відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей стосовно площі об'єкта оподаткування, відповідачем не могло бути визначено базу оподаткування, а в подальшому і розраховано розмір податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до п.9 р.II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.
Як вбачається з матеріалів справи, такий розрахунок позивачу не направлявся, але наданий відповідачем до суду першої інстанції.
З розрахунку вбачається, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, по об'єкту оподаткування, який належить ОСОБА_1 нарахований виходячи з площі - 805,3кв.м. житлового будинку та ставки податку - 8626,40грн. без застосування пільг. /а.с.78/
Однак, відповідачем не пояснено походження врахованих ним даних щодо площі об'єкта нерухомого майна, а також враховуючи відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей стосовно площі об'єкта оподаткування - «незавершене будівництво, об'єкт житлової нерухомості», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об'єкта: відсоток забудови - 85%, колегія суддів приходить до висновку щодо обґрунтованості рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення від 24.04.2023 №1798299-2408-1502.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, Головним управління ДПС в Одеській області, ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні в апеляційній скарзі не надано суду жодних доказів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому в порядку ст.316 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС в Одеській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв