10 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/23409/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. у справі № 160/23409/24
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
27.08.2024р. ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Дзісь А.Р., за допомогою засобів системи «Електронний суд», звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області) про визнання протиправними дій зобов'язання вчинити певні дії, судом першої інстанції позов зареєстровано 27.08.2024р. /а.с. 1-6/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 02.09.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/23409/24 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін /а.с. 24/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2024р. провадження у справі №160/23409/24 закрито /а.с. 46/.
Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 11.10.2024р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу /а.с. 50-53/.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2024 апеляційну скаргу позивача задоволено; ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2024р. у справі №160/23409/24 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції /а.с. 89-90/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2025р. справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін /а.с. 97-98/.
Представник позивача, посилаючись в адміністративному позові на те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті сум пенсії, що підлягали виплаті її померлому чоловіку на підставі рішення суду, але не були одержані ним у зв'язку із його смертю, тому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті не отриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/853/23 і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю;- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області виплатити позивачу недоодержану померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію у сумі 250353,35 грн., нараховану на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/853/23.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. у справі №160/23409/24 позовні вимоги задоволено; визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті не отриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2023 року у справі №200/853/23 і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю; зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 недоодержану померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію у сумі 250353,35 грн., нараховану на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2023 року у справі №200/853/23 /а.с. 118-121/.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 12.03.2025р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 12.03.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Донецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. у справі №160/23409/24 та з метою забезпечення апеляційного розгляду вищезазначеної апеляційної скарги з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/23409/24.
19.03.2025р. до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» надійшов письмовий відзив позивача на апеляційну скаргу.
Матеріали адміністративної справи №160/23409/24 надійшли до суду апеляційної інстанції 21.03.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025р. справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 20.05.2025р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач - ГУ ПФУ в Донецькій області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 04.03.2025р. та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Представник позивача у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції у цій справі ухвалено правильне рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 04.03.2025р. у цій справі залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , позивач у справі, є дружиною померлого пенсіонера МВС України, який перебував на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримував пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2023р. у справі №200/853/23 зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області перерахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум пенсію ОСОБА_2 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» від 13.10.2022 №33/25-2338 про розмір грошового забезпечення (рішення суду набрало законної сили 09.08.2023р.).
На виконання вищевказаного рішення суду ГУ ПФУ в Донецькій області перераховано пенсію за вислугою років з 01.12.2019 року та нараховано доплату за період з 01.12.2019р. по 31.08.2023р. у сумі 250353,35 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивача - ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.03.2024р.
Звернувшись до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою щодо виплати, як дружині померлого пенсіонера, недоотриманої ним за життя пенсії, відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач отримала лист відповідача від 12.07.2024р., в якому останній відмовив у виплаті недоотриманої її чоловіком пенсії, оскільки нараховану заборгованість може бути виплачено за умови покладення судом на органи пенсійного фонду відповідних зобов'язань в частині виплати пенсії, яка була нарахована померлому або у разі заміни сторони у встановленому законодавством порядку сторони виконавчого провадження, і саме така відмова стала підставою для звернення позивача до суду із цим адміністративним позовом за захистом свого порушеного права.
Спеціальним законом, який регулює спірні відносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За приписами частини 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім'ї.
Абзацом 3 пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Відповідно до абз. 1 п. 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що «у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про отримання пенсії чоловіка, що нарахована, але невиплачена на час смерті останнього.
Таким чином, позивач дотрималася умов, які визначені ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивач, в силу положень ст. 61 Закону №2262-ХІІ, має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловіку - ОСОБА_2 , і які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, про те, що дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу не отриманих її чоловіком сум пенсій, що підлягали виплаті після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2023р. у справі №200/853/23 і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, є протиправними, і з метою захисту та відновлення порушеного права позивача суд першої інстанції обгрунтовано зобов'язав ГУ ПФУ в Донецькій області виплатити позивачу недоодержану її померлим чоловіком пенсію у сумі 250353,35 грн., нараховану на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2023р. у справі №200/853/23
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 04.03.2025р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025р. у справі №160/23409/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 10.06.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова