10 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/26231/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року (суддя Бухтіярова М.М.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046450013490 від 26.04.2024 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у призначенні пенсії за віком (Список №1);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 стаж роботи з 12.12.1988 по 14.02.1989 на пільгових умовах за Списком №1 та переглянути заяву про призначення пенсії від 27.02.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 27.02.2024 звернувся до територіальних органів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №1. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №046450013490 від 07.03.2024 було відмовлено позивачу в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу. 29.03.2024 позивач повторно звернувся до територіальних органів Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, додавши архівні довідки №65 від 15.04.2024, №131 від 20.03.2024, №132 від 25.03.2024, №133 від 25.02.2024, наказ №58 від 19.03.1996 та особові рахунки за 1988-1989 роки. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області було відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з недостатністю пільгового стажу за Списком №1. 19.04.2024 позивач втретє звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії, однак Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовлено позивачу в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1. Позивач вказує, що неодноразово звертався до територіальних органів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про надання роз'яснення щодо підстав незарахування періоду роботи з 12.12.1988 по 14.02.1989 до стажу на пільгових умовах за Списком №1. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 10.05.2024 повідомлено, що відповідно до пункту 20 Порядку №637 у разі ліквідації підприємства без правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах здійснюється у Порядку, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1. Однак, вже листом від 03.09.2024 Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що Комісія з питань підтвердження пільгового стажу згідно з постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 повернула його документи без розгляду, оскільки шахта «Новомиргородська» не ліквідована, а перебуває в стані припинення з 2014 року. За викладених обставин, позивач категорично не погоджується з рішенням відповідача, вважає, що підстав для відмови в призначенні пенсії не було, спірні періоди роботи на пільгових умовах за Списком №1 з 12.12.1988 по 14.02.1989 належним чином підтверджені записами в трудовій книжці та архівною довідкою №131 від 25.03.2024, тому просить задовольнити позов у повному обсязі.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов повністю. Вказує, що судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення без належного повного і всебічного з'ясування обставин в даній адміністративній справі, не надано належної оцінки доводам та наданих на їх підтвердження доказам, якими позивач обґрунтовує позов.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 11.11.1997 Маловисківським РВ УМВС України в Кіровоградській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
19.04.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (відділ обслуговування громадян №22 (сервісний центр)) із заявою про призначення пенсії за віком (Список №1).
Згідно розпискою-повідомленням до заяви від 19.04.2024 за №2623 позивачем долучено копії наступних документів: довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (пільгова) №65; заява про призначення/перерахунок пенсії; паспорт.
За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
За результатами розгляду заяви позивача від 19.04.2024 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 26.04.2024 №046450013490 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком за Списком №1, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Рішення від 26.04.2024 №046450013490 обґрунтоване наступним.
Вік заявника 56 років. Страховий стаж заявника становить 28 роки 0 місяців 27 днів, пільговий стаж за Списком 1 - 4 роки 0 місяців 0 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви від 19.04.2024: за доданими документами згідно трудової книжки НОМЕР_3 до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 25.05.1993 по 20.07.1993, оскільки дата прийняття на роботу виправлена. До пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності.
19.04.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив надати роз'яснення щодо підстав незарахування періоду роботи з 12.12.1988 по 14.02.1989 до пільгового стажу за Списком №1.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №28976-19925/Б-01/8-0400/24 від 10.05.2024 повідомило позивачу, що відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств установ, організацій або їх правонаступників. У разі ліквідації підприємства без правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленою для окремих категорій працівників, здійснюється у Порядку, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1. Згідно зазначеного Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії, які створені при Головних управліннях Пенсійного фонду України. Враховуючи зазначене, для розгляду питання зарахування періоду роботи з 12.12.1988 по 14.02.1989 до пільгового стажу необхідно звернутись з відповідною заявою та документами для розгляду пільгового стажу на Комісії до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру).
В подальшому, на звернення позивача з питань пенсійного забезпечення від 02.08.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що детальні роз'яснення щодо умов та порядку призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 надано позивачу листом від 10.05.2024 №28976-19925/5-01/8-0400/24, а також вказано, що Комісія з питань підтвердження пільгового стажу згідно із постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 повернула документи позивачу без розгляду, оскільки шахта «Новомиргородська» не ліквідована (перебуває в стані припинення). Відділом обслуговування громадян №22 (сервісним центром) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено лист від 03.06.2024 №0400-010225-8/114866 на адресу шахти «Новомиргородська» з метою отримання довідки, підтверджуючої пільговий характер робіт за Списком №1 за період з 12.12.1988 по 14.02.1989. Лист від 03.06.2024 №0400-010225-8/114866 повернувся без відповіді, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до роздруківки розрахунку стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС 046450013490 на дату звернення 19.04.2024 страховий стаж позивача з урахуванням перетину періодів становить 24 роки 0 місяців 27 днів, до пільгового стажу за Списком №1 зараховано наступні періоди:
з 18.08.1987 по 04.12.1988 - Список №1 - 01 рік 03 місяці 17 днів;
з 06.03.1989 по 31.12.1991 - Список №1 - 02 роки 09 місяців 26 днів;
з 01.01.1992 по 24.10.1992 - Список №1 - 0 років 09 місяців 24 дні.
Не погодившись з рішенням відповідача №046450013490 від 26.04.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком (Список №1) та з не зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 12.12.1988 по 14.02.1989, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №1058-ІVвизначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
За змістом абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
При цьому, працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в період з 22.08.1956 по 25.01.1991 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.
У період з 26.01.1991 по 10.03.1994 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.
За розрахунком стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС 046450013490 на дату звернення 19.04.2024 страховий стаж позивача з урахуванням перетину періодів становить 24 роки 0 місяців 27 днів, до пільгового стажу за Списком №1 зараховано наступні періоди: з 18.08.1987 по 04.12.1988, з 06.03.1989 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 24.10.1992.
Спірний період зарахований відповідачем до страхового стажу позивача, однак не до пільгового.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_3 від 23.01.1987, позивач з 12.12.1988 по 14.02.1989 працював електрослюсарем підземним 4-го розряду на дільниці підготовчих робіт №2 шахта «Новомиргородська» виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Олександріявугілля» Кіровоградської області (записи 6-7).
Відповідно до архівної довідки №131 від 20.03.2024, що видана Новомиргородським міським архівом Новомиргородської міської ради не містить відомостей щодо періодів роботи позивача на шахті «Новомиргородська» виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Олександріявугілля» Кіровоградської області щодо характеру виконуваної роботи протягом вказаних періодів, віднесення даної професії до відповідних Списків, що надають право на призначення пільгової пенсії, та інформації про зайнятість на роботах із особливо шкідливими умовами праці повний робочий день.
Постановою № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Розділ I. «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт»: Усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Згідно пункту 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36, від 24.06.2016 №461 затверджено Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (чинні протягом спірного періоду).
Відповідно розділу I Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до таких віднесені: «ГІРНИЧІ РОБОТИ». Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд.
Підрозділ 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.
Згідно підпункту а) пункту 1.1а до осіб, зайнятих повний робочий день на виробництвах, робітах, професіях, посадах і показниках на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, віднесені усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Отже професія позивача у період з 12.12.1988 по 14.02.1989 на посаді електрослюсаря підземного 4-го розряду на дільниці підготовчих робіт №2 шахти «Новомиргородська» виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Олександріявугілля» Кіровоградської області може бути зарахована до пільгового стажу.
Водночас вказані вище записи у трудовій книжці позивача та архівна довідка №131 від 20.03.2024 містять лише найменування професії, за якою працював позивач, проте жодних відомостей про умови праці або ж характер виконуваної ним роботи такі записи не містять. Відтак враховуючи приписи Порядку № 637, а також висновки Верховного Суду, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що до заяви про призначення пенсії слід було долучити довідки про пільговий характер роботи, якими б підтверджувалися умови праці та характер виконуваної роботи. Водночас за відсутності таких відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу позивача згадуваних вище періодів роботи.
Разом із тим, в силу покладених на пенсійний орган повноважень при розгляді заяви ОСОБА_1 пенсійний орган мав би встановити чи дійсно позивач працював (або не працював) протягом згадуваних вище періодів за умовами роботи або ж характером виконуваної роботи, які б давали йому право на пенсію на пільгових умовах.
Такі висновки узгоджуються з приписами пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1), згідно з якими при прийманні документів працівник сервісного центру:
- ідентифікує заявника (його представника);
- надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
- з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
- повідомляє про необхідність дооформления документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
- сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
- надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
- повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
- видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
- повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Відтак пенсійний орган при прийнятті (дослідженні) документів для призначення пенсії наділений широкими повноваженнями, реалізація яких дозволяє повідомити заявника про надання додаткових документів, необхідних для призначення пенсії (зокрема довідки про пільговий характер роботи), а також надіслання відповідних запитів. Проте пенсійний орган не скористався наданими йому повноваженнями, що встановлені пунктом 4.2 згаданого вище Порядку, для встановлення права позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а відразу прийняв рішення про відмову в призначенні такої пенсії позивачу.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей щодо роботи позивача у спірний період на посаді, яка дає останньому право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
За таких обставин, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області без з'ясування всіх суттєвих обставин не зарахувало до пільгового стажу позивача згадувані вище періоди роботи, проте і суд з огляду на встановлені в ході розгляду цієї справи обставини не може зобов'язати пенсійний орган зарахувати до пільгового стажу позивача такі періоди.
За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046450013490 від 26.04.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком (Список №1), а тому таке підлягає скасуванню.
В той же час, обчислення пільгового стажу належить до виключної компетенції пенсійного органу.
За таких обставин суд не може перебирати на себе функції органу Пенсійного фонду і вирішувати питання про призначення пенсії, адже завданням адміністративного суду є здійснення контролю за правомірністю рішень суб'єкта владних повноважень, а не первинний його розгляд.
Тому з метою захисту порушених прав та інтересів позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву позивача від 19.04.2024 про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням стажу з 12.12.1988 по 14.02.1989 та з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позиваче, вважає, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом першої інстанції не було враховано наведених вище обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046450013490 від 26.04.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком (Список №1).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.04.2024 про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням стажу з 12.12.1988 по 14.02.1989 та з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього судового рішення.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 3 027,70 грн.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров