10 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30378/24
(суддя Кучма К.М., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі №160/30378/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 14 листопада 2024 року звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України згідно з яким просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення комісії Міністерства оборони України із розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 10.11.2023 р. № 33/с про повернення документів їй на доопрацювання;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити їй суму одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 5000000 грн, у зв'язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка солдата ОСОБА_4 .
Позов обґрунтовано тим, що позивач є цивільною дружиною загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 під час захисту Батьківщини військовослужбовця ОСОБА_4 , що підтверджується рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.05.2023 року у справі №182/4477/22, а тому має право на отримання одноразової грошової допомоги, як члена сім'ї загиблого, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Суд, визнав протиправним та скасував пункт 5 рішення комісії Міністерства оборони України із розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 10.11.2023 р. № 33/с.
Зобов'язав Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка солдата ОСОБА_4 , з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позову відмовив.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем до заяви були надані достатні докази на підтвердження того, що вона є членом сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 у розумінні положень статті 3 СК України, оскільки судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено їх проживання однією сім'єю, як жінки та чоловіка, а також те, що в період з 2017 року і до дня смерті чоловіка, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, а тому на позивача поширюється дія статті 16-1 Закону №2011-XII та у неї наявне право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги. При цьому, суд першої інстанції зазначив про те, що згідно із витягом з протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 33/с від 10.11.2023 р., комісією МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про повернення документів позивача на доопрацювання, з метою надання документів, які підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого, тобто, в оскаржуваному рішенні відповідачем не надавалась оцінка всіх наданих позивачем документам, а лише встановлена відсутність встановлення факту перебування позивача на утримані загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд застосовує до спірних правовідносин редакцію статті 16-1 Закону № 2011- ХІІ та висновки Верховного Суду до 29.02.2022, що не відповідає приписам ст. 58 Конституції України. Зазначає про те, що позивач не має статусу «один із подружжя, який не одружився вдруге» та «утриманця загиблого», рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 182/4477/22 такий статус (юридичний факт) не встановлено.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що згідно із витягом з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 08.05.2023 року, травми солдата ОСОБА_4 , 1985 року народження «Ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків. Інші уточнені травми із залученням декількох ділянок тіла. ОСОБА_5 з життям травма тіла (29.09.2022)», що підтверджується медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 26.08.2022 р., лікарським свідоцтвом про смерть №2357 від 30.09.2022 року - травми, які призвели до смерті, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом «Центр надання адміністративних послуг» Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 04.10.2022 року вчинено актовий запис №53, місце смерті: Україна, Херсонська область, Бериславський район, с.Архангельське (а.с.10).
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.05.2023 року по справі № 182/4477/22 (провадження № 2-о/0182/22/2023) заяву ОСОБА_1 - задоволено. Встановлено факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з грудня 2017 року до 29.09.2022 року (а.с.12-13).
Позивач звернулася із заявою до Міністерства оборони України, в якій просила виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» як одному з подружжя у зв'язку із загибеллю військовослужбовця її чоловіка ОСОБА_4 (а.с.15)
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.11.2023 року комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки, відповідно до п.2 постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168 одноразова грошова допомога виплачується сім'ям загиблих осіб, зазначених у п.1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У редакції статті 16-1 згаданого Закону, чинній на дату смерті військовослужбовця, зазначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружися, який, не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого, рішенням суду задоволено заяву про факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу відповідно до СК України, а не факт перебування на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». З огляду на викладене, документи повернуто на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що позивач перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги) (а.с.14).
Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Припасами ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон №2011, в редакції, чинній станом на час смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з пп.1-2 п. 2 ст. 16 Закону № 2011, одноразова грошова допомога призначається і виплачується зокрема у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011 визначено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 №168 визначено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з приписами статті 16-1 Закону №2011 (у редакції, чинній на час смерті військовослужбовця та на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Тобто, станом на дату смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Законом №2011 було визначено коло осіб, які набувають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану, розмір якої визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 і до такого кола осіб належали: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Зазначений перелік є вичерпним.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до відповідача з заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану, як особа, яка є одним із подружжя, в підтвердження чого надала рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.05.2023 року у справі №182/4477/22.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.05.2023 року по справі № 182/4477/22 (провадження № 2-о/0182/22/2023) заяву ОСОБА_1 - задоволено. Встановлено факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з грудня 2017 року до 29.09.2022 року (а.с.12-13).
Тобто, зазначеним судовим рішенням встановлено факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Згідно з положеннями частини 2 статті 21 Сімейного кодексу України проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що встановлення судовим рішенням факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не надає ОСОБА_1 автоматичний статус «дружини» ОСОБА_4 , а лише підтверджує факт того, що позивач є членом сім'ї ОСОБА_4 .
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачка не має права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану, розмір якої визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, оскільки позивачка не є одним із подружжя, який не одружився вдруге, як це передбачено статті 16-1 Закону №2011.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що позивач як член сім'ї ОСОБА_4 може набути право на отримання такої допомоги за умови того, що вона є утриманцем, а саме членом сім'ї, який має право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Між тим, суд апеляційної інстанції приймає до уваги й те, що дійсно, у подальшому законодавець Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09.12.2023 №3515-IX виклав статтю 16-1 Закону №2011-XII у редакції, в якій відповідно до пункту 4 цієї статті передбачив, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови того, що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зважаючи на те, що на час смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Законом №2011-XII не надавалося право особі, яка не перебувала у шлюбі з загиблим військовослужбовцем на отримання зазначеної допомоги, при цьому набуття права на отримання такої допомоги пов'язано безпосередньо із певною подією - загибеллю (смертю) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач не мала «законних сподівань» на отримання такої допомоги.
Слід зауважити й на тому, що внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09.12.2023 №3515-IX у статтю 16-1 Закону №2011-XII також не породжують у позивача права на отримання такої допомоги, так як право на її отримання пов'язано безпосередньо із певною подією - загибеллю (смертю) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, що у спірних відносинах мало місце 29.09.2022 року.
На підставі зазначеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі №160/30378/24 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 10 червня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов