10 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/43/25
(суддя Бондар М.В., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №160/43/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 31 грудня 2024 року звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, згідно з яким просить:
- визнати протиправними дії Головного управління України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 19.10.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 19.10.2021 року. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем неправомірно під час призначення пенсії за віком, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», взято показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія повинна розраховуватись із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року позов задоволено.
Суд, визнав протиправними дії Головного управління України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 19.10.2021.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 19.10.2021. Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 19.10.2021 звернулась вперше за призначення пенсії відповідно до Закону №1058-ІV, у зв'язку з чим пенсія позивачу повинна бути призначена на підставі положень частини 2 статті 40 Закону № 1058-ІV.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що оскільки позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком, яка вже була призначена йому у 2014 році, а тому відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки при перерахунку пенсії позивача. Зазначає про те, що позивач пропустила встановлений законом шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу позивач зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що з 17.12.2014 позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівник освіти (а.с.103).
19.10.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
На підставі вказаної заяви позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Представник позивача звернувся до відповідача з заявою про застосування для розрахунку пенсії позивача середнього заробітку по Україні за три попередні роки, а саме 2018, 2019, 2020 роки, як це передбачено частиною 2 статті 40 Закону №1058-ІV (а.с.56-59).
Листом від 23.02.2024 №0400-010226-8/37501 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що з 17.12.2014 ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримувала пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону №1058-IV. 19.10.2021 ОСОБА_1 звернулась з заявою про перехід на пенсію за віком. З 19.10.2021 позивача переведено на пенсію за віком, при переведенні застосовано середній заробіток за 2014-2016 роки 3764,40 грн із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (збільшеної з 01.03.2019 на 1,17; з 01.05.2020 на 1,11; з 01.03.2021 на 1,11) з урахуванням коефіцієнтів передніх років показник середньої заробітної плати склав (3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 = 5 426,60) (а.с.52-53).
Листом від 21.11.2024 №62491-49430/Л-01/8-0400/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що застосування середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, які передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком не передбачено чинним законодавством (а.с.60-61).
Правомірність дій відповідача щодо не застосування при призначенні позивачу пенсії за віком з 19.10.2021 року показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
У постанові від 10.07.2018 (справа № 520/6808/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У справі, що розглядається 17.12.2014 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпеченння», а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулася вперше - 19.10.2021 року.
Таким чином, беручи до уваги зазначені вище висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає, що в цьому випадку при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2021 році має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2018, 2019, 2020 роки.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що пенсія за вислугу років і пенсія за віком передбачені різними законами і за своєю природою є різними пенсіями, а тому призначення пенсії за віком особі, яка до того отримувала пенсію за вислугу років, не відповідає передбаченому ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV поняттю переведення на інший вид пенсії.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 19.10.2021 року звернулась вперше за призначення пенсії відповідно до Закону №1058-ІV, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачу повинна бути призначена така пенсія із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме за 2018-2020 роки. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№21-6331а15), згідно з якою у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Суд апеляційної інстанції вважає помилковимим доводи скаржника в апеляційній скарзі щодо пропуску позивачем шестимясічного строку звернення до суду з цим позовом, оскільки відповідач листом від 21.11.2024 №62491-49430/Л-01/8-0400/24 повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії, в той час як звернення до суду з цим позовом мало місце 31.12.2024 року.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №160/43/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 10 червня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва