Справа № 367/6368/25
Провадження №2-о/367/330/2025
Іменем України
10 червня 2025 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області в складі
головуючого судді Одарюка М.П.
за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ірпені в порядку окремого провадження цивільну справу № 367/6368/25 за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
ОСОБА_1 в порядку окремого провадження, звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_3 . Заява мотивована тим, що заінтересована особа ОСОБА_2 є чоловіком заявниці. З дня реєстрації шлюбу вона з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали у місті Дніпро, потім у липні 2022 року вона разом з ним виїхала за межі країни, в серпні 2022 року повернулися у місто Дніпро, та з вересня 2022 року вони разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спільного проживання її чоловік постійно підіймав на неї руку тим самим спричиняючи їй тілесні ушкодження, висловлювався в її адресу непристойною лайкою, створював конфліктні ситуації, сварки, принижував її гідність, влаштовує сварки та усіляко принижує її в присутності їх доньки, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу чого вона неодноразово викликала працівників поліції, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит № 76 - АЗ/205/04-2024 від 22.08.2024 з відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області (м. Слов'янськ) відповідно до якої встановлено, що згідно даних інформаційно - телекомунікаційних систем «Інформаційного порталу Національної поліції України» ОСОБА_1 зверталась на лінію «102» що до скоєння відносно неї домашнього насильства 18.07.2024 року.
Так, 18.07.2024 року вона звернулась на лінію «102» щодо можливого скоєння відносно неї домашнього насильства її чоловіком ОСОБА_4 . Дане звернення внесене до інформаційно - телекомунікаційних систем «Інформаційного порталу Національної поліції України» з автоматичним присвоєнням номеру № 17331 від 18.07.2024 року та розглянуто відповідно до ЗУ «Про звернення громадян». Реагування на зазначене повідомлення здійснювалось підрозділом протидії домашнього насильства Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Складено адміністративний протокол за ч.1 ст.173-2 КУпАП (ВАВ №10148) відносно ОСОБА_6 за скоєння домашнього насильства по відношенню до дружини ОСОБА_1 та винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника (серія АА №568488) строком на 10 діб.
ОСОБА_7 на профілактичному обліку ВнП №1 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за категорією «кривдник» перебуває з 18.07.2024 року.
Також, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 забрав їх доньку, переховував її, вона не знала де вона знаходиться та в яких умовах. 10 серпня 2024 року за допомогою знайомих вона дізналась, що донька перебуває у знайомих чоловіка у м. Дніпро, та 10 серпня 2024 року вона за допомогою працівників поліції забрала доньку та поїхала разом з нею у м.Слов'янськ. Враховуючи вищевикладене, вважає, що вона є особою, яка постраждала від домашнього насильства.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2024 року у справі №243/7856/24 (провадження №2-о/243/141/2024) було задоволено її заяву та видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, яким йому на шість місяців заборонено перебувати з нею, ОСОБА_1 , та їхньою малолітньою донькою, ОСОБА_10 , за місцем її проживання у м. Слов'янськ, наближатися на відстань менш ніж 100 метрів до її місця проживання, роботи та інших місць частого перебування, розшукувати її або дитину особисто чи через третіх осіб, переслідувати або будь-яким способом спілкуватися зі нею чи донькою, зокрема телефоном, через смс чи інші засоби зв'язку.
ОСОБА_11 , з яким вона перебувала у шлюбі, не лише піддає її, ОСОБА_1 , систематичному домашньому насильству, а й створює реальні ризики для безпеки їх доньки, ОСОБА_12 . Після того, як у січні 2024 року у місті Дніпро стався резонансний злочин, пов'язаний із командиром спецпідрозділу «Тбілісі» ОСОБА_13 , внаслідок якого один із бійців був убитий, а кілька - поранені, у публічному інформаційному просторі неодноразово згадувалося ім'я ОСОБА_14 , як одного з фігурантів конфлікту. Враховуючи обставини справи, а також небезпечне оточення, у якому перебуває ОСОБА_15 , існує реальна загроза її життю та безпеці їх дитини. Попри чинний терміновий заборонний припис, чоловік неодноразово його порушував; телефонував їй, погрожував фізичною розправою та заявляв про наміри забрати дитину силоміць. З огляду на вищевикладене, просить суд надати безпеці її та її малолітньої дитини першочергове значення та врахувати ці обставини при розгляді заяви.
Щоб забезпечити діючий та ефективний спосіб захисту її від повторного скоєння домашнього насильства необхідно до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно якого було складено адміністративний протокол за насильство у сім'ї та який перебуває на профілактичному обліку у ВнП № 1 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області з категорією «кривдник» з 18.07.2024 року, застосувати обмежувальний припис у вигляді заборони знаходження у місці проживання її, ОСОБА_1 та їх малолітньої доньки ОСОБА_16 2023 року народження за адресою прописки; АДРЕСА_1 та за адресою перебування; АДРЕСА_2 та інших місць частого її відвідування як постраждалою особою, контактувати з нею через третіх осіб та інші засоби зв'язку, а також визначити відстань перебування ОСОБА_17 поблизу місця її мешкання, місця роботи та інших місць частого відвідування нею як постраждалою особою, заборонити телефонні переговори та смс - листування, з нею як з постраждалою особою або контактувати через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Заявник в судове засідання не з'явилась надала суду письмову заяву, в якій просила суд розглядати справу без її участі.
Заінтересована особа, ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, у задоволенні заяви просив відмовити у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Заінтересована особа по справі ОСОБА_2 є колишнім чоловіком заявниці та батьком їх малолітньої дитини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні судом встановлено, що між учасниками справи наявні неприязні відносини, які тривають в часі значний період часу.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису,та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктами 2, 7 частини другої статті 3 Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: колишнє подружжя; батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Відповідно до пунктів 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Згідно з частиною третьою статті 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини першої статті 1 згаданого Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією із характеристик якого є повторюваність.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі, що розглядається, встановлено, що між заявником ОСОБА_1 та заінтересованою особою ОСОБА_18 , як між колишніми чоловіком та дружиною, існують неприязні відносини на побутовому ґрунті.
Необхідність видачі обмежувального припису заявник аргументувала систематичним вчиненням ОСОБА_18 відносно неї психологічного та фізичного насильства.
В обґрунтування вказаних обставин заявницею надано рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2024 року про встановлення обмежувального припису відносно ОСОБА_3 .
Крім того, до заяви додано відповідь заступника начальника ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 22 серпня 2024 року на адвокатський запит , що проведеною перевіркою встановлено, що відповідно до даних інформаціно - телекомунікаційної системи «Інформаційного порталу Національної поліції України» гр. ОСОБА_1 зверталась на лінію «102» щодо скоєння відносно неї домашнього насильства за період 2023 по 2024 року, 1 раз, а саме: 18 липня 2024 року, щодо можливого скоєння відносно неї домашнього насильства чоловіком ОСОБА_19 . Дане звернення внесено до інформаціно - телекомінкаційної системи «Інформаційного порталу Національної поліції України» Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області з автоматичним присвоєнням номеру № 17331 від 18 липня 2024 року та розглянуто відповідно до ЗУ «Про звернення громадян». Реагування на зазначене повідомлення здійснювалось підрозділом протидії домашнього насильства Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ( ВАВ № 10148) відносно ОСОБА_14 за скоєння домашнього насильства по відношенню до дружини гр. ОСОБА_1 та винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника (серія АА № 568488) строком на 10 діб. ОСОБА_2 на профілактичному обліку ВнП № 1 Дніпропетровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за категорію «кривдник» перебуває з 18 липня 2024 року. На профілактичному обліку ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за категорією «кривдник», ОСОБА_15 не перебуває.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 жовтня 2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_18 розірвано.
Інших доказів, які б вказували на те, що заявник у справі ОСОБА_1 є особою, яка постраждала від домашнього насильства, яке ніби то чинилось відносно неї заінтересованою особою ОСОБА_18 , після липня 2024 року матеріали справи не містять.
У встановленому законом порядку обставини вчинення ОСОБА_18 систематичного домашнього насильства відносно ОСОБА_1 перед судом не доведено, будь яких належних доказів завдання заявнику заінтересованою особою будь якої шкоди (фізичного, психологічного, економічного, будь якого іншого характеру) суду не представлено.
Отже, заявницею у встановленому законом порядку такі обставини перед судом не доведено, будь яких належних доказів завдання ОСОБА_18 шкоди як в фізичному так і психологічному стані, ОСОБА_1 суду не представлено, а надані є такими що не вказують на безпосередню участь заінтересованої особи у їх завданні, після липня 2024 року і вході судового розгляду спростовані.
Суд зазначає, що систематичне домашнє насильство, вчинене ОСОБА_3 щодо ОСОБА_1 , має бути доведено належними та допустимими доказами. Рішення суду, яке обмежує конституційне право особи на житло (як просить заявник), не може ґрунтуватися лише на припущеннях та виключно на словах ОСОБА_1 .
Крім того, суд не отримав жодних інших доказів притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за домашнє насильство.
Крім того, судом встановлено, що усі конфліктні ситуації між заявником та заінтересованою особою виникають на ґрунті соціально-побутових проблем та питань виховання дитини, тому між ними постійно виникають сварки та суперечки.
Суд, на виконання вимог ст. 12 ЦПК України роз'яснював заявнику право на подання відповідних клопотань про допит свідків, долучення чи витребування доказів, які б підтвердили перед судом обставини, на які вона посилається у своїй заяві, разом з тим остання повідомила, що будь яких клопотань у неї немає, та просила суд ухвалити рішення на підставі представлених нею матеріалів.
Сам факт звернення в липні 2024 року ОСОБА_1 до правоохоронних органів із заявами про вчинення відносно неї домашнього насильства психологічного та фізичного насильства, свідчить про наявність конфлікту між заявником та заінтересованою особою, але не підтверджує факт того, що останній вчиняє щодо неї систематичне психологічне, економічне чи фізичне насильство, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Таким чином, ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактів вчинення ОСОБА_18 систематичного та довготривалого психологічного та/або фізичного фінансового насильства щодо неї, а також ризиків, які можуть наступити у майбутньому у випадку невидачі щодо ОСОБА_3 обмежувального припису, а тому законні підстави для задоволення заяви про видачу обмежувального припису у суду відсутні.
З огляду на висновки суду про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог щодо видачі обмежувального припису, судові витрати, від яких заявник був звільнений при зверненні до суду з заявою про видачу обмежувального припису відповідно до правил ст. 141 ЦПК України необхідно віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 82, 350-1-350-8, 354-355 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя М.П. Одарюк