Справа № 367/639/25
Провадження №2-п/367/40/2025
Іменем України
10 червня 2025 року м.Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Одарюка М.П.
за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.
розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 березня 2025 року по цивільній справі № 367/639/25 за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "РОКОКО ВІОЛ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
05 травня 2025 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 березня 2025 року по цивільній справі № 367/639/25 за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "РОКОКО ВІОЛ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви зазначає, що про 06 березня 2022 року виїхала в евакуацію за межі україни. В її квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не проживає. У зв'язку з тим, що на вхідних дверях в під'їзд встановлено електронний замок, а ключ від нього посадовцями ОСББ не переданий працівникам поштового відділення 08201 м. Ірпінь, її сусіди, які доглядають за квартирою та вона не мали можливості вчасно отримати матеріали судової справи та подати відзив на позовну заяву. Про існування заочного рішення Ірпінського міського суду вона дізналася випадково під час телефонної розмови з одним із співвласників будинку. Оскільки її не було повідомлено належним чином про розгляд даної цивільної справи, вона була позбавлена можливості подавати докази та заперечувати, а тому вважає, що є підстави для скасування заочного рішення.
05 травня 2025 року ОСОБА_1 надала суду клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що про існування рішення дізналась від сусідів.
Дослідивши зміст заяви про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та перегляд заочного рішення, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Розгляд заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
У п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Пономарьов проти України від 03.004.2008 року, заява №3236/03).
Звертаючись до суду з заявою про перегляд заочного рішення відповідач зазначає, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки не отримувала судових повісток та про існування рішення суду дізналась від сусідів.
Разом з тим, з матеріалів цивільної справи № 367/639/25 за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "РОКОКО ВІОЛ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості вбачається, що судові повістки про виклик відповідача до суду надсилались судом за адресою: АДРЕСА_1 . Саме така адреса зазначається відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення.
Отже, суд робить висновок про те, що відповідач знала про наявність в суді відносно неї цивільної справи за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "РОКОКО ВІОЛ" про стягнення заборгованості.
Також, суд відмовляє ОСОБА_1 і задоволенні заяви про відкладення судового засідання призначеного на 10 липня 2025 року, в зв'язку з тим, що вона не має можливості з'явитися в судове засіданні у зв'язку з пошуком адвоката, оскільки позивачка звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення 05 травня 2025 року і у неї було достатньо часу для того, щоб знайти собі адвоката, який буде представляти її інтереси в суді, а також відповідачка не позбавлена права сама представляти свої інтереси.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Оскільки, докази, на які посилається відповідач в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення, були предметом дослідження суду при заочному розгляді справи та враховані при її вирішені, доказів, які можуть спростувати обставини, викладені у позові, доказів того, що відповідач не з'явився у судове засідання або не подав відзив з поважних причин не надано, суд вважає, що є всі підстави для відмови у скасуванні заочного рішення суду.
Відповідачем не надано доказів того, що вона виїхала за межі України з 06 березня 2022 року, у заяві не наведено жодних конкретних підстав вважати прийняте рішення про стягення з неї заборгованості неправильним, посилання на технічні обставини прийняття рішення загальними зборами ОСББ не можуть слугувати належною підставою для скасування заочного рішення, оскільки відповідач не позбавлена права звернутися до суду із окремим позовом стосовно проведених зборів.
Крім того, позивач зазначає, що відповідач жодного разу з 01.01.2022р. не сплачував внески за квартиру і відповідач будь яким чином не спростував ці твердження позивача.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Згідно з ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Приписами ч.3 ст. 284 ЦПК України встановлено, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Оскільки відповідачем доведено, що строк для подання заяви про перегляд заочного рішення пропущено з поважних причин, так як копію рішення фактично не отримано, суд приходить до висновку про поновлення пропущеного строку.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що строк для звернення з заявою про перегляд заочного рішення може бути поновлений.
Керуючись ст.ст.287,288 ЦПК України, суд
Поновити відповідачу ОСОБА_2 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 березня 2025 року по цивільній справі № 367/639/25 за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "РОКОКО ВІОЛ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя М.П. Одарюк