Справа № 364/221/25
Провадження № 2/364/176/25
10.06.2025 , Володарський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Моргун Г. Л.,
за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в селищі Володарка, в загальному порядку цивільну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел.: НОМЕР_2 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
представниця позивача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адвокат АБ «Валентини Рашкової» код ЄДРПОУ44227769, свідоцтво КС №8143/10 від 18.07.2019, діє на підставі ордера АІ № 1827382, адреса: АДРЕСА_2 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , № тел: НОМЕР_4 , наявний електронний кабінет)
до
Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області (ЄДРПОУ: 04359732, адреса: площа Миру, 4, селище Володарка, Білоцерківський район, Київська область, 09301, засоби зв'язку: № тел. +38 (04569) 5 06 65, е-пошта: volodarka.gromada@gmail.com, наявний електронний кабінет)
про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
20.03.2025 до суду в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява, ознайомившись з якою 25.03.2025, суддя залишила її без руху та надала позивачу строк усунути встановлені недоліки.
09.04.2025 на усунення недоліків, представниця позивача подала до суду позовну заяву у новій редакції та долучила квитанцію про сплату судового збору.
Представниця позивача, у позовній заяві, посилаючись на викладені обставини та на ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст 2, 3, 4, 12, 13, 81, 206, 263-265, 273 ЦПК України, просить суд:
- визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини у три місяці після набрання рішенням законної сили, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- витребувати спадкову справу до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .
15.04.2025 судом відкрито провадження у справі, розгляд справи проводиться в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 13.05.25.
13.05.2025 суд відклав підготовче судове засідання на 10.06.2025 за клопотанням представниці позивача.
10.06.2025 представниця позивача в підготовче судове засідання позивач та його представниця не з'явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. На адресу суду представниця позивача подала заяву, якою підтримала вимоги позовної заяви з викладених у ній підстав та просила позов задовольнити. Одночасно просила розгляд справи провести за її відсутності та відсутності позивача ( а.с.92 ).
Від відповідача Володарської селищної ради Київської області 17.04.2025 на адресу суду надійшла заява, якою просить суд розглянути справу за відсутності їх представника за наявними матеріалами ( а.с. 74).
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, ознайомившись із позовною заявою, взявши до уваги позицію позивача та його представниці, відповідача викладені у відповідних заявах, що надійшли до суду та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про доцільність розгляду справи в підготовчому засіданні з ухваленням рішення, що передбачено ч. 3 ст. 200 ЦПК України.
Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, за наведених обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а.с. 43). Після смерті останнього відкрилася спадщина за законом, зокрема до складу якої увійшов і житловий будинок місцезнаходження якого АДРЕСА_3 .
Ступінь споріднення ОСОБА_3 , який є рідним братом матері позивача - ОСОБА_4 , визначено згідно їхніх свідоцтв про народження ( а.с. 42, 44), тобто позивач є племінником спадкодавця.
Мати позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ( а.с.45).
Позивач звернувся до нотаріуса з заявою щодо прийняття спадщини після рідного дядька, однак отримав відмову ( а.с. 55) з підстав пропуску строку звернення до нотаріуса.
Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Часом відкриття спадщини відповідно до ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно частини 1 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до положень статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Частина 3 статті 1266 ЦК України зазначає, що племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно положень статті 1272 Цивільного кодексу України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61/21447св19).
Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців: 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв'язку із непереборними, істотними труднощами, які виникли не зважаючи на його волевиявлення, зокрема: 12 березня 2020 року - в Україні запроваджено карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); 24 лютого 2022 року в Україні оголошено обмеження в пересуванні через повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну оголошено воєнний стан (з початку повномасштабного вторгнення позивач перебуває на військовій службі в ЗСУ). З огляду на зазначене, у встановлений законом для прийняття спадщини 6 місячний строк, він не мав можливості звернутися до нотаріальної контори з відповідною заявою.
Отже позивач пропустив строк для подання заяви на прийняття спадщини через об'єктивні перешкоди і відсутність реальної можливості звернутися до нотаріуса.
Згідно довідок виданих військовою частиною НОМЕР_5 ( а.с. 58), військовою частиною НОМЕР_6 ( а.с.57) ОСОБА_1 проходить військову службу по мобілізації, має звання старший солдат. Згідно посвідчення від 26.02.2024 серії УБД має пільги встановленні законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій ( а.с.56).
Відповідно до п. 24 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої ст. 1272 ЦК України.
Згідно положень постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.
Ураховуючи, що дядько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивач - ОСОБА_1 , дійсно пропустив законодавчо визначений шестимісячний строк для прийняття спадщини. Інформаційна довідка зі спадкового реєстру від 05.05.2025 вказує, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 не заводилася ( а.с. 88, 89)
З наведеного вбачається, що інших спадкоємців щодо майна померлого, які б звернулися з відповідною заявою до нотаріуса, судом у даному провадженні не встановлено.
За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ст. 6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Причиною пропуску строку на прийняття спадщини позивач вказує введення військового стану на території України, проходження військової служби у Збройних Силах України, що суд вважає поважними причинами та в своїй сукупності є об'єктивними обставинами, що перешкоджали позивачу своєчасно подати заяву.
24 лютого 2022 року Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» введено режим воєнного стану.
Постановою Кабінету Міністрів України № 719 від 24 червня 2022 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов переконання, що позивач пропустив строк прийняття спадщини, з поважних об'єктивних причин, захистити своє порушене право не може, факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення його від спадкування. Позивачем надано належні та допустимі докази поважності пропущеного строку для прийняття спадщини. Суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку прийняття спадщини ОСОБА_1 поважною, а тому позов слід задовольнити і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, терміном в три місяці.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1268-1270, 1272 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 4, 12, 80, 81, 89, 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268, 354 Цивільного процесуального Кодексу України, суд,
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )) додатковий строк терміном в три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 5.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г. Л. Моргун