"10" червня 2025 р. Справа № 363/2828/25
10 червня 2025 року Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом з листа Київської міської ради № 174/06/2-2020 від 03.06.2025 встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, позовна заява підсудна Вишгородському районному суду Київської області за правилами альтернативної підсудності, що визначені у ч. 1 ст. 28 ЦПК України.
Розглянувши матеріали позовної заяви та додатків до неї, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211 грн. 20 коп.).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовної заяви вбачається, що в ній об'єднано дві вимоги немайнового характеру - про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Таким чином, за подання позовної заяви ОСОБА_1 має сплатити судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. (1211 грн. 20 коп. за кожну немайнову вимогу). Разом з тим, до позовної заяви додано квитанцію до платіжної інструкції № 50234550 від 26.05.2025 року, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн., тобто за подання позовної заяви з 1- єю вимогою немайнового характеру.
У зв'язку з цим судом встановлено, що ОСОБА_1 не сплачено судовий збір другу вимогу немайнового характеру. Вказані обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам ст. 177 ЦПК України.
Відтак, ОСОБА_1 необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, доплативши судовий збір за 2-гу вимогу немайнового характеру в розмірі 1211,20 грн. та надавши суду документи на підтвердження його сплати.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З наведеного вбачається, що на розгляд суду передається конкретний спір між учасниками певних правовідносин, внаслідок якого відбувається порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод та законних інтересів. Положеннями процесуального законодавства не передбачено можливості здійснення судового захисту прав, свобод та законних інтересів наперед, тобто за відсутності спору як такого.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем порушується питання визначення місця проживання дитини разом з нею.
У зв'язку з цим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
У позовній заяві зазначається, що шлюб між позивачем та відповідачем ще не розірвано, позивач проживає окремо від відповідача. Місце проживання дитини в позовній заяві не зазначено, доказів проживання дитини разом з позивачем не додано.
Будь-яких відомостей, які б вказували на відсутність згоди батьків щодо місця проживання дитини та обумовлювали необхідність визначення її місця проживання, позовна заява не містить.
Таким чином, з позовної заяви та додатків до неї не вбачається існування між позивачем та відповідачем спору щодо визначення місця проживання дитини та неможливості його вирішення в досудовому порядку.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
З наведеного вбачається, що участь органу опіки та піклування у справах про визначення місця проживання дітей є обов'язковою, яка забезпечується, зокрема, шляхом надання висновку щодо розв'язання спору.
Разом з тим, у позовній заяві позивачем не зазначено орган опіки та піклування у якості третьої особи. Матеріали позовної заяви не містять висновку органу опіки та піклування щодо розв'язання спору, який начебто виник між позивачем та відповідачем. Позовна заява також не містить відомостей, що позивач звертався до органу опіки та піклування за отриманням такого висновку, але отримав відмову в його отриманні, як і не містить клопотання про витребування у зв'язку з цим такого висновку.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, позивачу потрібно усунути вищезазначені недоліки позовної заяви. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Рукас