Справа № 362/713/19
Провадження № 1-кп/362/279/25
04 червня 2025 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про призначення повторної автотехнічної експертизи в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016110140002170 від 28.08.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12016110140002170 від 28.08.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення повторної автотехнічної експертизи, оскільки, допитавши в судовому засіданні свідків, обвинуваченого, вбачається невідповідність висновкам судової автотехнічної експертизи, які в частині причинного зв'язку між діями водія автомобіля Peugeot 307, д.н.з. НОМЕР_1 з виникненням даної пригоди містять протиріччя.
Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор не заперечував щодо призначення в справі повторної автотехнічної експертизи.
Ознайомившись з поданим клопотанням, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Призначення і проведення експертиз в кримінальному судочинстві регулюється: статтями 69, 101, 102, 242, 243, 245, 332, 356 КПК України, Законом України «Про судову експертизу», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень від 8.10.1998 № 53/5 з наступними змінами.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Пунктом 1.2.14 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року № 53/5 (далі - Інструкція), визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Відповідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів - фахівців у одній галузі знань.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.
Судом встановлено, що, відповідно до висновку експерта № 12-1/2433 від 09.01.2019, в заданій дорожній ситуації при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження вихідних даних, з технічної точки зору, дії водія автомобіля «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_1 не відповідали вимогам п. 10.1 та п. 16.11 ПДР та знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Вказаний водій мав технічну можливість попередити зіткнення з мотоциклом «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом виконання технічних вимог п. 10.1 та п. 16.11 ПДР країни, для чого йому не було перешкод технічного характеру, відомих експертові.
Відповідно до висновку експерта № ВЕ-56/23 від 07.11.2023, в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Peugeot» ОСОБА_6 з технічної точки зору не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР України (за характеристик виникнення пригоди, наведених в показах водія автомобіля «Peugeot») або 16.11 ПДР України за характеристик виникнення пригоди, що були вказані свідком ОСОБА_7 під час слідчого експерименту за його участі. При цьому вказана невідповідність не знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди (контактуванні мотоцикла «Honda» та автомобіля «Peugeot») з причин та за умов наведених в дослідницькій частині.
Таким чином, в матеріалах справи наявні дві експертизи, висновки яких відрізняються, а саме: відповідно до однієї, причинно-наслідковий зв'язок існує між ДТП і діями обвинуваченого ОСОБА_4 , а, відповідно до іншої, причинно-наслідковий зв'язок між діями обвинуваченого та виникненням даної пригоди відсутній.
Крім того, суд звертає увагу, що при проведенні експертизи № 12-1/2433 від 09.01.2019 експерт виходив з того, що автомобіль «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався із вул. Гельця, здійснював маневр лівого повороту для руху в напрямку вул. Соборної по вул. Володимирській, тобто виїжджав із другорядної дороги на головну, виконуючи поворот ліворуч, де і допустив зіткнення із мотоциклом, який рухався зліва направо по відношенню до руху ОСОБА_4 .
Між тим, судом при допиті обвинуваченого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 встановлено, що автомобіль «Peugeot» під керуванням ОСОБА_6 перед зіткненням рухався по вул. Володимирській і здійснював розворот, у ході якого і відбулось зіткнення транспортних засобів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вихідні дані, взяті при здійсненні експертизи № 12-1/2433 від 09.01.2019, не підтверджуються наявними у справі доказами та викликають сумнів у правильності висновку експерта № 12-1/2433 від 09.01.2019.
Як визначає Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, призначається повторна експертиза. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
Враховуючи все вище зазначене, зокрема з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду кримінального провадження для з'ясування усіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та впливають на ухвалення законного і обґрунтованого рішення, виникла необхідність у спеціальних знаннях, зокрема є потреба провести повторне дослідження з врахуванням нових вихідних даних, встановлених при допиті обвинуваченого та свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника та призначити повторну судову автотехнічну експертизу.
Керуючись ст.ст. 69, 101, 102, 242, 243, 245, 332, 356 КПК України -
Клопотання захисника про призначення повторної судової автотехнічної експертизи - задовольнити.
Доручити проведення повторної судової автотехнічної експертизи експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 6).
На вирішення експертів поставити наступні питання:
1) Як з технічної точки зору та у відповідності до вимог Правил дорожнього руху повинен був діяти водій автомобіля «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_1 ?
2) Чи відповідали дії водія автомобіля «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_1 вимогам Правил дорожнього руху з технічної точки зору?
3) Чи мав водій автомобіля «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_1 технічну можливість уникнути зіткнення із мотоциклом «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_2 ?
4) Як з технічної точки зору та у відповідності до вимог Правил дорожнього руху повинен був діяти водій мотоцикла «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_2 ?
5) Чи відповідали дії водія мотоцикла «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_2 вимогам Правил дорожнього руху з технічної точки зору?
6) Чи мав водій мотоцикла «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_2 технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем «Peugeot 307», реєстраційний номер НОМЕР_1 ?
7) Дії кого із учасників ДТП перебувають в причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками?
В розпорядження експертів надати матеріали кримінального провадження № 362/713/19.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України, за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Розгляд кримінального провадження продовжити після одержання висновку експертизи.
Визначити експертам місячний строк для проведення експертизи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1