Справа № 286/187/25
03 червня 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Максимець О. В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу , -
Позивач звернулася до суду із позовною заявою і просить встановити факт проживання її - ОСОБА_1 із ОСОБА_2 однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з лютого 2002 року по 12.10.2024 (день зникнення безвісти) в АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що вона - ОСОБА_1 проживала без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 в с. Антоновичі Коростенського району Житомирської області. Від їхнього спільного проживання у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був мобілізований до лав Збройних Сил України. Сповіщенням №94 від 15.10.2024 її було повідомлено, що її цивільний чоловік 12.10.2024 зник безвісти при виконанні завдань по недопущенню просування противника поблизу населеного пункту Курахівка Донецької області.
Вони весь час з 2002 року проживали спільно, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, спільний бюджет та інше, але не звернулися до державного органу реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію шлюбу. З 2002 року по 2008 рік у них була окрема реєстрація, а вже в 2008 році вона зареєструвалася разом із ОСОБА_2 в його будинку. У них на початку їхнього проживання була вечірка, але весілля та офіційної реєстрації вони не проводили. В подальшому у них народилися діти, вони жили як сім'я. Всі знайомі, родичі та сусіди вважали їх сім'єю, багато з них навіть не знають, що вони офіційно не оформлювали свої відносини. Проживали вони за адресою в АДРЕСА_1 , були спільно зареєстровані. В довідках сільської ради вони позначались як чоловік та дружина.
Встановлення вказаного факту необхідно їй для подання заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату коштів, які продовжують сплачувати безвісти зниклій особі, та у випадку встановлення загибелі ОСОБА_2 - отримання одноразової грошової допомоги.
Ухвалою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 27.01.2025 було залучено до участі у справі Міністерство оборони України, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, яке надало клопотання про заміну третьої особи на належну - військову частину НОМЕР_1 , посилаючись на те, що на жодні права та обов'язки Міністерства оборони України рішення суду у даній справі не вплине.
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 27.03.2025 було залучено до участі у справі військову частину НОМЕР_1 , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Відзиву на позов відповідачем та письмових пояснень щодо позову третіми особами не надано.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, з підстав зазначених у позові. При цьому пояснила, що вони з ОСОБА_5 проживали разом однією сім'єю. Розписатися вони спочатку проживання не могли, бо в ОСОБА_5 на руках не було рішення суду про розлучення, яке виносилося в Черкаській області. Вечірка - маленьке застілля з гостями у них була. Так вони і проживали 24 роки не розписані. Весь час вони проживали в с. Антоновичі. У них народилося двоє дітей, які записані на нього. Коли чоловік зник безвісти, вона подавала документи у військкомат, але там їх не прийняли, сказали, що вона цивільна дружина і треба рішення суду для отримання виплат. Діти не можуть самі їх отримати, так як вони вже повнолітні.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився. На минуле судове засідання - 05.05.2025 представником було надано клопотання, в якому останній просив справу слухати у їх відсутність. Щодо прийняття рішення покладаються на погляд суду. При цьому вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_5 є належним відповідачем у справі та не може підтвердити чи спростувати факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу заявниці та зниклого безвісти.
Представники третіх осіб: Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з'явилися, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, повідомлялися про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями.
Суд, вислухавши пояснення позивача, показання свідка та перевіривши і дослідивши в судовому засіданні письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В ст. 1 Конституції України законодавець закріпив, що Україна є правовою державою.
Відповідно до Основного Закону України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3); права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55).
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
У ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 4 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб.
Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.1999 № 5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти 12.10.2024 при виконанні завдань по недопущенню просування противника поблизу населеного пункту Кухарівка Донецької області, що підтверджується сповіщенням №94 ІНФОРМАЦІЯ_6 №3442 від 15.10.2024 (а. с. 11).
З довідки Словечанської сільської ради №1147 від 18.10.2024 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і входить в такий склад сім'ї: дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дядько - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а. с. 8).
Довідка Словечанської сільської ради №1149 від 18.10.2024 свідчить, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дійсно зареєстрована і проживає без реєстрації шлюбу разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по АДРЕСА_1 , з 21.10.2008 по даний час. Мають двоє дітей, ведуть спільне господарство та пов'язані спільним побутом. Підстава: підтвердження свідків (а. с. 7).
Копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 21.12.2007 та серії НОМЕР_3 від 26.05.2006 підтверджують факт народження у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 двох синів: ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 відповідно (а. с. 12-13).
Факт проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , який зник безвісти 12.10.2024, однією сім'єю підтвердила в судовому засіданні і свідок - ОСОБА_7 , яка показала, що вона з ОСОБА_8 та ОСОБА_2 сусіди. ОСОБА_9 з ОСОБА_5 проживали разом як сім'я у будинку баби ОСОБА_5 точно більше 20 років. Їй відомо, що перед мобілізацією вони їздили до РАЦСу розписатися, але щось у них не вийшло.
Пояснення позивача та показання свідка відповідають подіям, що знайшли закріплення у фотознімках, долучених до матеріалів справи та які були оглянуті під час судового засідання.
Відтак, оцінюючи докази в їх сукупності, зауважуючи, що у суду відсутні будь-які підстави не довіряти поясненням позивача, показанням свідка, а також дослідженим письмовим доказам, які повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими доказами і в своїй сукупності з достовірністю підтверджують спільне проживання позивача разом з ОСОБА_2 та ведення ними спільного господарства до дати його зникнення безвісти, та відповідно факт їхнього проживання однією сім'єю, а тому суд вважає, що факт проживання позивача та ОСОБА_2 , який зник безвісти 12.10.2024, однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з лютого 2002 року по 12.10.2024 (по день зникнення безвісти) ( з лютого 2002 року по 21.10.2008 без реєстрації) в АДРЕСА_1 , є доведеним.
Встановлення вказаного факту необхідно позивачеві для отримання виплат грошового забезпечення членам родин військових у разі потрапляння в полон або зникнення безвісти, що передбачено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, виходячи із відповідності установлених судом вищевказаних обставин одному з основних завдань цивільного судочинства, регламентованому статтею 2 ЦПК України - справедливому розгляду і вирішенню цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. в дохід держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 259, 263-265, 268, 319 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), яка зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_2 однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з лютого 2002 року по 12.10.2024 (по день зникнення безвісти) ( з лютого 2002 року по 21.10.2008 без реєстрації) в АДРЕСА_1 .
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець
Повне рішення виготовлено 09.06.2025.