Справа № 296/6213/25
1-кс/296/2929/25
Іменем України
09 червня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , поданого в межах кримінального провадження № 12024060000000892 від 29.11.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений час відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, відповідно до змісту якого просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений час відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи подане клопотання слідчий вказав, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060000000892 від 29.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку листопада 2024 року не встановлена в ході досудового слідства особа, діючи умисно, протиправно із корисливих мотивів, переслідуючи мету збагачення злочинним шляхом, будучи достовірно обізнаною в області анонімізації та розуміючись у принципах інформаційної безпеки та кібербезпеки, розробила план вчинення злочину по здійсненню незаконних операцій з використання електронно-обчислюваної техніки, а саме фішингових дзвінків.
З метою вчинення шахрайських дій, невстановлена досудовими розслідуванням особа створила чат групу в месенджері «Телеграм», до якої залучила ОСОБА_5 за його добровільною згодою.
Так, 03.03.2025 близько 15 год. 14 хв. не встановлена в ході досудового слідства особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , маючи спільний злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману з використанням електронно-обчислюваної техніки, зателефонувала з номеру телефону НОМЕР_1 потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та представившись працівником банку АТ КБ «Приватбанк», шляхом обману отримала конфіденційну інформацію, пов'язану з індивідуальними ознаками його банківської картки № НОМЕР_2 .
Після чого, 03.03.2025 близько 14 год 30 хв., через закритій чат групи в месенджері «Телеграм», невстановленою у ході досудового розслідування особою, ОСОБА_5 було передано конфіденційну інформацію за банківською карткою потерпілого ОСОБА_6 .
В подальшому ОСОБА_5 без розриву в часі, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне збагачення, шляхом вчинення обману потерпілого ОСОБА_7 , використовуючи мобільний телефон, з наявним додатком «GooglePay» та, отримані конфіденційні дані банківської картки потерпілого, незаконно втрутився в роботу інформаціно автоматизованої системи, отримавши в такий спосіб доступ до здійснення платежів за допомогою електронної платіжної системи без фізичної наявності вказаної картки.
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_5 03.03.2025 близько 15 год 14 хв з банкомату (термінали) самообслуговування що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Київська, буд. № 77 (ТЦ «Глобал»), за допомогою мобільного телефону, з наявним мобільним додатком «GooglePay» з картки потерпілого ОСОБА_6 зняв грошові кошти в сумі 16 438 грн.
Внаслідок шахрайських дій ОСОБА_5 та невстановленої під час досудового розслідування особи, потерпілому ОСОБА_6 заподіяно матеріальної шкоди у розмірі 16 438 грн.
Умисні дії ОСОБА_5 , що виразилася в заволодінні чужим майно шляхом обману та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 КК України.
30.05.2025 за наявності достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до вимог ст.ст. 36, 40, 42, 276, 277 та 278 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Житомир, українцю, громадянину України, з середньою освітою, не працюючому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,- повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Враховуючи вищевикладене, у слідства є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України об'єктивно наявні.
На підставі вказаного вважаю, що обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, а саме в період часу доби з 22.00 год. по 06.00 год., є достатнім для досягнення мети застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та зможе запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Слідча клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував щодо задоволення клопотання.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають підстави вважати, що дане клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби підлягає задоволенню за наступних підстав.
Частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на матеріали клопотання ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оцінюючи ризики, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя приймає до уваги положення п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
У п.52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ливада проти України» від 26 червня 2014 року за заявою № 21262/06 суд вказує, що аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений (підозрюваний) може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Зазначена небезпека не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування вказаної небезпеки, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. також рішення у справі «Доронін проти України» (Doronin v. Ukraine), пп. 63-64 , рішення у справах «Осипенко проти України» (Osypenko v. Ukraine), заява № 4634/04, пп. 76-80, від 9 листопада 2010 року, та «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пп. 79-81, 99 та 101, від 10 лютого 2011 року).
Суд не виключає ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого з метою побудови власної версії захисту і виправдання своїх дій, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України не виключається можливість знищення, приховування або спотворення ОСОБА_5 речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та на даний час не вилучені органом досудового розслідування.
Разом з тим, приписами ч.1 ст.178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Оцінюючи в сукупності тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби підлягає задоволенню.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 183, 184, 193, 194, 196, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту строком на 60 днів, а саме до 29 липня 2025 року та покласти на нього такі обов'язки:
1) заборонити залишати місце свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня.
2) утримуватись від спілкування з свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) прибувати за викликом до слідчого/прокурора або суду.
Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчих у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження.
Визначити строк дії обов'язків до 29 липня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1