Справа № 296/6089/25
1-кс/296/2862/25
Іменем України
06 червня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі слідчого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , поданого в межах кримінального провадження № 12025060000000755 від 29.04.2025 про арешт майна
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотаннями в обґрунтування якого зазначив, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області знаходяться матеріали досудового розслідування за № 12025060000000755 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановолено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у сприяли незаконному переправленні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , через державний кордон України порадами, вказівками наданням засобів, усуненням перешкод, з корисливих мотивів, а саме за грошові кошти в сумі 10 000 доларів США.
02.06.2025 було проведено особистий обшук затриманого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого було виявлено та вилучено наступне майно: мобільний телефон «IPHONE SE» ІМЕІ-1: НОМЕР_1 ІМЕІ-2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , який упаковано в спецпакет НПУ № CRI 1235138, в якому виявлено листування в мобільному додатку «Телеграм» з ОСОБА_5 та особою залученою до конфіденційного співробітництва ОСОБА_7
02.06.2025 слідчим у кримінальному провадженні вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.
У зв'язку з викладеним, арешт майна вилученого в ході зазначеного обшуку, у даному кримінальному провадженні необхідний для забезпечення кримінального провадження, зокрема збереження речових доказів
Слідча клопотання підтримала та просила задовольнити.
Представник власника майна не заперечував щодо задоволення клопотання.
Дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення клопотання по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, є арешт.
Так, враховуючи положення ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, за змістом якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, за змістом абзацу 1 ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя задовольняють клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Виходячи з змісту вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч.1 ст. 26 КПК України).
Враховуючи викладене, слідчий суддя зазначає, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 170-172, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у виді заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном, володільцем якого являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вилучене 02.06.2025 в ході особистого обшуку , а саме: мобільний телефон «IPHONE SE» ІМЕІ-1: НОМЕР_1 ІМЕІ-2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , який упаковано в спецпакет НПУ № CRI 1235138.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання, про скасування арешту повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядатиметься слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1