справа № 278/1325/25
10 червня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Анастасії Юзюк, розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка звернулась до суду з вище вказаною заявою згідно якої просила ухвалити рішення щодо стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання спільної дитини сторін. У обґрунтування позовних вимог вказала, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем за час якого у сторін народилися діти. Наразі, на підставі відповідного рішення суду шлюб, укладений між сторонами, розірваний і вони проживають окремо, але відповідач не надає останній у добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання спільних дітей. За вказаних обставин, заявниця просить позов задовольнити та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання спільних малолітніх дітей у розмірі 1/3 всіх видів доходів заробітку відповідача щомісячно, але не менше 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та у відсутність фіксації його перебігу. Підстав для зміни такого порядку сторонами не наведено і судом не встановлено.
Відповідач на підставі положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, будучи належним чином та завчасно проінформованим про існування даного спору, свого ставлення до заявлених вимог не висловив та жодних доказів на дослідження суду не надав. Враховуючи такі фактичні обставини справи та приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом вирішено проводити розгляд справи в заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідно ним правовідносини.
12 жовтня 2023 року рішенням Житомирського районного суду Житомирської області в цивільній справі № 278/3391/23 розірваний шлюб, укладений між сторонами 26 січня 2002 року (а.с. 4).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 батьком якої є ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_4 (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5 батьком якого є ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_4 (а.с. 8).
Діти мають спільне зареєстроване місце проживання разом із батьками (а.с. 5, 9-10, 13).
31 січня 2025 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладений шлюб. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_7 » (а.с. 6).
Правовідносини між сторонам врегульовані наступними положеннями законодавства України.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року).
Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції про права дитини).
Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (частини перша та друга статті 27 Конвенції про права дитини).
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина друга статті 51 Конституції України).
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").
Батьки зобов'язані утримувати дитину до її повноліття (ст. 180 СК України).
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 1, 3 ст. 181 СК України).
При визначенні розміру аліментів суд, враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ст. 191 ЦПК).
Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
Освітлені раніше фактичні обставини справи дають достатні підстави для задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання спільних дітей, проте заявлений їх розмір не доведено, як такий, який здатен сплачувати відповідач. Відтак, на переконання суду, аліменти у розмірі 1/3 частини доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку будуть достатніми для майнового забезпечення дітей зі сторони батька.
У порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає до стягнення судовий збір за подання позову про стягнення аліментів, від сплати якого відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнена при зверненні до суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) в розмірі 1/3 частини усіх його видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 березня 2025 року та до досягнення дітьми повноліття.
У решті вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено 10 червня 2025 року.
Суддя Віктор Мокрецький