Справа № 295/2067/25
Провадження по справі 2/276/542/25
про відмову у відкритті провадження у справі
10 червня 2025 року селище Хорошів
Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Семенюк А.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до слідчих суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Єригіної Інни Михайлівни, Кузнєцова Дмитра Вікторовича, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , суддів Зав'язуна Сергія Михайловича, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про захист честі та гідності, компенсацію моральної та матеріальної шкоди, -
До Хорошівського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - Позивач) до слідчих суддів Шкирі Віри Миколаївни, ОСОБА_3 , Єригіної Інни Михайлівни, Кузнєцова Дмитра Вікторовича, Маслак Віти Петрівни, Лось Людмили Віталіївни, Зосименка Олександра Миколайовича, Миколайчук Павла Валерійовича, Лівочки Людмили Іванівни, ОСОБА_9 , суддів Зав'язуна Сергія Михайловича, Жизнєвського Юрія Васильовича, Медяного Володимира Михайловича, Бурденюка Сергія Івановича, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (далі - Відповідачі), в якій він просить суд:
1.Визнати відомості, які, на його думку, були поширені Відповідачами шляхом зазначення у повістках, рішеннях та повідомленнях його процесуального статусу як «скаржник», такими, що не відповідають дійсності, є принизливими та такими, що порочать його честь, гідність та ділову репутацію.
2.Стягнути з Відповідачів 1 823 710 гривень матеріальної шкоди та 200 000 гривень моральної шкоди.
3.Постановити окрему ухвалу щодо вчинення Відповідачами кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28, 161, 255, 374 КК України, у межах кримінального провадження № 12020060000000186 від 17.03.2020, та направити матеріали до органу досудового розслідування.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що починаючи з 2021 року Відповідачі, діючи у змові, поширювали про нього принизливу інформацію, називаючи його «скаржником» у процесуальних документах. На думку Позивача, це було зроблено з умислом, щоб принизити його честь і гідність, зашкодити його діловій репутації на підприємстві «ГП ЖБТЗ». Позивач вважає, що термін «скаржник» є образливим та не передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України як статус учасника провадження.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Проте, не кожний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, Позивач фактично оскаржує дії суддів, вчинені ними під час здійснення правосуддя в інших судових справах (№ 296/12170/23, № 295/16022/24, № 296/9301/23 та інших), що підтверджується посиланнями самого Позивача. Невдоволення Позивача викликане змістом процесуальних документів, а саме - використанням у них терміна «скаржник» для позначення його процесуального статусу.
Дії судді під час розгляду справи, зокрема щодо виготовлення та направлення процесуальних документів (рішень, ухвал, повісток), є процесуальними діями, які регулюються відповідним процесуальним законодавством (кримінальним, цивільним, адміністративним тощо) залежно від категорії справи.
Порядок оскарження таких дій, рішень чи бездіяльності суду чітко врегульований відповідними процесуальними кодексами і здійснюється шляхом подання апеляційної чи касаційної скарги або заяви про перегляд за нововиявленими чи виключними обставинами в межах тієї справи, де вони були вчинені.
За змістом частин першої та третьої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу; втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов'язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можна оскаржити до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди під час розгляду конкретної справи, можна усунути лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді) (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц (пункти 62-65), від 13 березня 2019 року у справі № 462/32/17, від 20 березня 2019 року у справі № 295/7631/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц (пункт 24-26)).
Використання Відповідачами терміна «скаржник» у процесуальних документах не є поширенням недостовірної інформації у розумінні статті 277 Цивільного кодексу України, а є констатацією процесуального становища особи, яка звернулася до суду зі скаргою в межах конкретної справи. Незгода Позивача з таким терміном чи своїм процесуальним статусом могла бути предметом розгляду лише в межах відповідних судових проваджень.
Таким чином, вимоги Позивача не є спором про право цивільне і не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Цей спір виник не з цивільних правовідносин, а з процесуальних відносин, що склалися між Позивачем та судом під час розгляду інших справ.
Враховуючи, що заявлені вимоги не підлягають розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, суддя на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України має відмовити у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 4, 19, 186, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до слідчих суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Єригіної Інни Михайлівни, Кузнєцова Дмитра Вікторовича, Маслак Віти Петрівни, Лось Людмили Віталіївни, ОСОБА_6 , Миколайчук Павла Валерійовича, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , суддів Зав'язуна Сергія Михайловича, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про захист честі та гідності, компенсацію моральної та матеріальної шкоди.
Копію ухвали разом із позовними матеріалами надіслати Позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 10.06.2025.
Суддя А.С. Семенюк