Справа № 168/497/25
Провадження № 2-а/168/7/25
03 червня 2025 року сел. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Сухоручко Ю.О.,
секретар судового засідання - Таксюк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Стара Вижівка в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
28.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 1318 від 05.05.2025 року про накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП
Позов обґрунтовано тим, під час дії особливого періоду ОСОБА_1 не прибув 21.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення своїх облікових даних, чим порушив вимоги абз.7 ч.3 ст.22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначений у ній місце та строк, тобто вчинив адміністративне правопорушення , передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Після цього щодо нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 25.04.2025 року №1318 та винесено постанову від 05.05.2025 року за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 25.04.2025 року.
Зазначає, що в його присутності 25.04.2025 року або пізніше будь-яких протоколів не складалося та не оформлялося. Під час розгляду справи по суті 05.05.2025 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному, що підтверджується Випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого та 02.05.2025 року звернувся з відповідною заявою в ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомивши про ці обставини, одночасно заявивши клопотання про необхідність скористатись допомогою адвоката при розгляді справи.
З огляду на викладене вважає, що постанова про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ч.3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню як незаконна, а справа закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Рух справи в суді.
Ухвалою судді від 28.05.2025 року поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду в справі за адміністративним позовом, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позиція учасників провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився. Представник позивача - адвокат Хомич Ю.В. 03.06.2025 року подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача ОСОБА_1 , просить позов задовільнити.
Представник відповідача - Золотько І.І. в судове засідання не з'явилася. 03.06.2025 року ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву, яким просить приєднати даний відзив до матеріалів справи. Відмовити у задоволенні адміністративного позову про скасування постанови №1318 від 05.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, розгляд справи розглядати у її відсутності.
Згідно з ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД
Суд, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Судом встановлені наступні обставини.
Постановою від 05 травня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000( сімнадцять тисяч) грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що під час дії особливого періоду ОСОБА_1 не прибув на 14-00 год 21.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення своїх облікових даних, чим порушив вимоги абз.7 ч.3 ст.22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначений у ній місце та строк, тобто вчинив адміністративне правопорушення , передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. 25.04.2025 року щодо ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП №1318 та винесено постанову від 05.05.2025 року за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 25.04.2025 року.
Відповідно до ст.210-1 КпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з ч.3 ст.210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Отже, станом на дату вчинення інкримінованого правопорушення: 21.01.2025 року діяв особливий період.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, а також проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.33 Закону).
Відповідно до п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови стало неприбуття позивача 21.01.2025 року в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних, тобто порушення, на думку відповідача, правил військового обліку в особливий період.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 отримав повістку з вимогою з'явитися до 21.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , для уточнення даних.
В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач ОСОБА_1 порушив вимоги абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме обов'язок у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин з'явитися у зазначений у ній місце та строк.
Відповідно до п. 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16 травня 2024 року, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Водночас судом встановлено, що на виконання вимог п. 24 зазначеного вище Порядку, ОСОБА_1 надіслав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_2 про перенесення розгляду справи в зв'язку з перебуванням на лікуванні з 28.04.2025 року. Підтвердження даної обставини наявні в матеріалах справи, а саме: конверт, відповідно до штрихкоду рекомендованого повідомлення про вручення можна відстежити дату відправки заяви ОСОБА_1 та дату отримання її відповідачем (а.с. 13).
При цьому, зміст оскаржуваної постанови не відображає вказаних обставин, а саме прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вказує на неповноту розгляду справи. Тобто, наведене у своїй сукупності свідчить, що відповідач, не встановив належним чином всіх обставини справи.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 175/1982/16-а (Постанова від 18 травня 2018 року) притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Висновки суду.
В судовому засіданні встановлено, що 05.05.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП щодо ОСОБА_1 , не беручи до уваги заяву ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи в зв'язку з перебуванням на лікуванні з 28.04.2025 року, що підтверджує Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.
Відповідно до виписки №7 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03.06.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні в КНП «Старовижівська багатопрофільна лікарня» Старовижівської селищної ради з діагнозом «травматичний вивих лівого плеча» з 28.04.2025 року. Згідно з графою «лікувальні і трудові рекомендації» зазначено, що рекомендації по лікуванню надано терміном на 30 днів.
З урахуванням наведеного судом встановлено, що відповідачем порушено процедуру і порядок притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зокрема, розгляд справи про адміністратине правопорушення розглядався без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не враховано заяву позивача про перебування останнього на лікуванні. Відповідно, відповідачем не дотримано вимог ст. ст.268, 280 КУпАП під час прийняття рішення відносно Позивача. Тобто, відповідачем не доведено, що під час винесення оскаржуваної постанови було дотримано прав позивача, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: право знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
З урахуванням викладеного, такі порушення в розумінні базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» та «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення», не може розцінюватись як формальне, а за своєю суттю є грубим порушенням порядку та процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, всупереч зазначеному суб'єкт владних повноважень не виконав процесуального обов'язку щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
За таких обставин суд вважає, що рішення відповідача, як суб'єкта владних повноважень, під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято в порушення вимог ст. 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для скасування рішення відповідача.
У відповідності до вимог п.2 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Беручи до уваги встановлені обставини, враховуючи те, що відповідач неповно дослідив обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст.ст. 7, 9, ч.3 ст. 210-1, 222, 250, 251, 280, 283, 283, 284 КУпАП, ст. 2, 6, 9, 77, 139, 229, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №1318 від 05 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , юридична адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Ю.О. Сухоручко