Справа № 159/8013/24
Провадження № 2-п/159/11/25
10 червня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в особі судді Шишиліна О.Г., розглянув заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 04.03.2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд вказаного заочного рішення суду мотивуючи заяву тим, що рішення суду ухвалене у його відсутність та без належного повідомлення. Вказує, що про ухвалення рішення дізнався 24.04.2025р. Просить поновити строки звернення із заявою про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч.3 ст.284 ЦПК України оскільки рішення у письмовому та електронному вигляді не отримував.
З огляду на подану відповідачем заяву, суд зазначає про таке.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Згідно відповіді №934361 від 29.11.2024р. з ЄДДР адреса проживання відповідача зареєстрована АДРЕСА_1 .
Отже з урахуванням наведеного 29.11.2024р. було відкрито провадження та справу призначено до розгляду по суті на 20.01.2025р. о 15:00 годині.
Відповідно до п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України відповідачу направлено повістку повідомлення за адресом його зареєстрованою у встановленому законом порядку місця проживання.
Як зазначено в ч.2,3 ст.130 ЦПК України розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
На вищезазначену адресу відповідачу була направлена повістка-повідомлення про зазначене судове засідання, яка повернулася без вручення. У зв'язку із чим судове засідання було відкладено на 26.02.2025р. о 08:30 год.
На адресу відповідачу була направлена повістка-повідомлення про зазначене судове засідання, яка була вручена особі 08.02.2025р., про що свідчить Ф119 рекомендованого поштового відправлення 0610226145861.
У призначений час відповідач у судове засідання не з'явився, причин своєї неявки не повідомив, відзиву не надав, що відповідно до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України стало підставою для заочного розгляду справи, про що суд постановив ухвалу.
Оскільки сторони 26.02.2025р. у судове засідання не з'явилися суд, керуючись ч.5 ст.268 ЦПК України зазначив дату рішення саме 04.03.2025р. коли було складено повний текст судового рішення.
У Постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 вказано, що відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.
Таким чином з наведеного слід дійти висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання призначене на 26.02.2025р., а відмінність між датою судового засідання та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання).
Таким чином, заочне рішення набрало законної сили 04.04.2025р.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів - принцип res judicata (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII).
Базове тлумачення принципу res judicata вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Понамарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності.
Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
У рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року наголошено, що однією із підстав поновлення строку на оскарження може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм провадження.
Обговорюючи підстави поновлення строку звернення із заявою про перегляд заочного рішення в силу вимог ч.3 ст.284 ЦПК України суд зазначає про таке.
Відповідно до ст.283 ЦПК України відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
В частині 5 вказаної статті вказано, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
На виконання зазначених вимог копія судового рішення за відсутності електронного кабінету судом була направлена поштовим рекомендованим листом з повідомленням про вручення 0610237858754, про що свідчить зворотне повідомлення ф.119 в якому міститься підпис особи про отримання рішення 15.03.2025р.
Крім того, як зазначає відповідач, про вказане рішення до нього було доведено на порталі «ДІЯ» 24.04.2025р.
Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що відповідно до п.3 ч.6 ст. 272 ЦПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення є днем вручення судового рішення.
Одже правовою підставою для поновлення строку в силу вимог ч.3 ст.284 ЦПК України є подання заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, за яких кінцевий строк припадає на 04.04.2025р.
Проте відповідач лише 07.05.2025р. здав на пошту заяву про перегляд заочного рішення, тому право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення передбачене ч.3 ст.284 ЦПК України у відповідача відсутнє.
В ч.4 ст.284 ЦПК України вказано, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Проте відповідач у своїй заяві таких підстав не наводить.
Крім того, суд бере до уваги, що відповідач саме в строк на оскарження заочного рішення 02.04.2025р. здав на пошту апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду, в якій зазначив, що йому було 07.03.2025р. забезпечено доступ на порталі судова влада до оскаржуваного рішення і він був ознайомлений із його змістом.
Ухвалою від 07.04.2025р. Волинський апеляційний суд повернув відповідачу скаргу оскільки останнім не дотримано визначеного ЦПК України порядку оскарження заочного рішення суду.
У Постанові ВП ВС від 01 лютого 2024 року, справа № 990/270/23 вказано, (п.38) якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. (П.50) Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав.
Отже з урахуванням наведених доводів суд дійшов висновку, про відсутність у відповідача поважних причин на подання заяви про перегляд заочного рішення, які об'єктивно пов'язані з непереборними обставинами які-б перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду в наведений строк та процесуальний порядок. Порушення строку оскарження із досліджених судом в сукупності обставин у цьому випадку на думку суду викликано лише недбалістю або неправильним тлумачення норм права самим відповідачем щодо процесуального порядку оскарження заочного рішення суду.
ВП ВС у Постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24), вказала, наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України.
За таких умов, суду належить дотриматися принципу юридичної визначеності (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року) та залишити заяву про перегляд заочного рішення без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 126, 284, 289 ЦПК України
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 04.03.2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Головуючий:О. Г. Шишилін