Справа № 159/1782/25
Провадження № 2-з/159/11/25
09 червня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г. ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , місце проживання якого за адресом: АДРЕСА_1 , про забезпечення позову,
В провадженні Ковельського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи які не заявляють самостійних вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , приватний виконавець Клехо Анатолій Євгенович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно з поданням позовної заяви до суду, 25 березня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову в якій просив забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 76081 від 22.12.2021 року, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, за виконавчим провадженням № 68591628, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолієм Євгеновичем.
Ухвалою судді від 25 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було повернуто заявнику з мотивів, що предмет позову не стосуєтться захисту прав споживача та ним не було сплачено судовий збір, в порядку та розмірах, визначених п.п.4 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
09 червня 2025 року ОСОБА_1 повторно подав до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 76081 від 22.12.2021, вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною.
Відповідно до ч.6 ст.151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 вказує, що ним сплачений судовий збір.
З такою позицією заявника суд не погоджується з огляду на наступне.
Дійсно, згідно квитанції № ПН1743873 від 28 березня 2025 року, ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 1211 грн., однак зазначена сума судового збору була сплачена позивачем на виконання вимог ухвали суду від 27 березня 2025 року, відповідно до якої подану ним позовну заяву до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи які не заявляють самостійних вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , приватний виконавець Клехо А.С., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишено без руху з підстав невиконання вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України (несплата судового збору).
Після сплати судового збору в сумі 1211 грн. та пред'явлення ОСОБА_1 квитанції, ухвалою суду від 01 квітня 2025 року було відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
Тобто, судовий збір, про який ОСОБА_1 вказує в поданій ним заяві про забезпечення позову, був здійснена ним за подання позовної заяви до суду та не стосується судового збору, який підлягає сплаті за подання заяви про забезпечення позову.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, приходжу до висновку, що вона не відповідає вимогам ч. 6 ст. 151 ЦПК України, а саме: до заяви про забезпечення позову не додано документ про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З огляду на вищевикладене, заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику.
Керуючись ст. 153 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.
Ухвала, що постановлені судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту їх підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 15 днів.
СуддяО. Г. Шишилін