Рішення від 05.06.2025 по справі 157/511/25

Справа № 157/511/25

Провадження № 2-а/157/65/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позов обґрунтований тим, що згідно з постановою ВН № 300 від 04.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, йому інкримінується неявка до ТЦК 14 жовтня 2024 року для звірки облікових даних за повісткою № 321546. Позивач 16.07.2024 року, тобто в межах встановлених законом строків, оновив свої облікові дані, тому підстав для виклику його до ТЦК не було, крім цього, він вже перебуває на військовому обліку у ТЦК (Маневичі). Вищезазначену повістку повернуто через відсутність за адресою його місця проживання, однак без доказів його обізнаності про її надходження. Зазначає, що пересувне відділення Укрпошти, яке обслуговує с. Граддя, у дні повернення відправлень (04.11.2024 та 07.12.2024) не працювало, а тому вручення повістки було фізично неможливим. Також зазначив, що постанову винесено без складання протоколу, що є порушенням процесуальних вимог. Начальник ТЦК не перевірив належність оповіщення перед винесенням постанови. Примітка до ст. 210-1 КУпАП виключає відповідальність позивача за цією нормою закону, оскільки відповідач не надав доказів, що ТЦК, маючи можливість самостійно отримати необхідну інформацію, використав усі доступні механізми для отримання актуальних даних про нього.

Підтверджуючи зазначені обставини наявними у нього доказами, позивач просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ВН № 300 від 04.11.2024, а провадження у справі закрити та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 27.03.2025 позивачу поновлено пропущений строк для звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

У поданих відзивах представники відповідача зазначили, що заперечують проти позовних вимог, оскільки повістку № 321546, згідно з якою позивач мав з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для звірки даних об 11 год 14.10.2024, направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням на повідомлену позивачем адресу місця його проживання - АДРЕСА_1 . Крім цього, протягом трьох діб від визначених у повістці дати та часу, до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надійшло жодних документів, що підтверджували б унеможливлення прибуття ОСОБА_1 до зазначеного центру, та в подальшому позивач не прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, що не перевищує сім календарних днів від дати та часу визначених у повістці.

Крім цього, порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, не передбачено необхідності наявності доказів щодо обізнаності про надходження повістки. Звертає увагу, що 04.11.2024 року не відбувалося вручення повістки. Конверт із повісткою № 321546 повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 04.11.2024 року та того ж дня було винесено постанову ВН № 300. Також, на довідці про причини повернення/досилання Ф.20 поштового відправлення № 06009880447101, яким було відправлено другий примірник постанови ВН №300 від 04.11.2024 року, проставлено відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою» від 06.12.2024 року, а не від 07.12.2024, як зазначено позивачем. Щодо винесення оскаржуваної постанови без складання протоколу зазначили, що відповідно до положень ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції, зокрема, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику. На спростування твердження у позові про те, що відповідальність позивача за ст. 210-1 КУпАП виключається згідно з вимогами примітки до цієї норми закону, зазначили, що оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за не прибуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не за не оновлення персональних даних.

Враховуючи ці обставини та норми закону, вважають позовні вимоги ОСОБА_1 , викладені в позовній заяві, безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню. Просять відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У поданому запереченні на відзив позивач зазначає, що наданий відповідачем опис вкладення до рекомендованого відправлення № 0600292810005 не підтверджує, що саме повістка № 321546 була вкладена до конверта, оскільки відсутні в описі вкладення підпис відправника та печатка і підпис працівника поштового зв'язку, оголошена цінність. Відправлення повернуто без вручення з позначкою «адресат відсутній», що не є підтвердженням належного повідомлення. Жодних доказів, що він отримував повідомлення про надходження листа, відповідач не надав. Згідно з графіком роботи пересувного відділення пошти № 44644 (с. Граддя), 23 жовтня 2024 року, коли лист не вручено і повернуто, пересувне відділення не працювало. Отже, він фізично не мав змоги отримати листа поштовим зв'язком. Таким чином, відповідачем не доведено факт його належного повідомлення про необхідність з'явитися 14 жовтня 2024 року. 16 липня 2024 року він оновив облікові дані, тому потреби у виклику для звірки не було. Постанова винесена без складання протоколу, що є суттєвим процесуальним порушенням, оскільки доказів отримання ним повістки або виклику надано не було, у матеріалах справи відсутні документи, які б засвідчували факт повідомлення його про необхідність з'явитися до ТЦК та СП. Просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

Суд не бере до уваги подане позивачем заперечення на відповідь на відзив, як один із видів заяв по суті справи відповідно до ст. 159 КАС України, оскільки можливість його подання згідно зі ст. 164 КАС України передбачено лише для відповідача.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, у поданому запереченні на відповідь на відзив просив справу розглянути без його участі.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явилася, подала заяву, у якій просить розгляд справи провести без її участі.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до часткового задоволення.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису,..., а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У судовому засіданні встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 ВН № 300 від 04.11.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень (а.с. 6-7, 49-50).

Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він, будучи оповіщеним належним чином шляхом надіслання повістки про виклик засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на уточнену ним адресу місця проживання, не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 для звірки даних у строк, зазначений в повістці № 321546 на 11 год 14 жовтня 2024 року. Після неприбуття, на протязі трьох днів не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, та в подальшому не прибув на протязі семи календарних днів, чим порушив вимоги абз. 8, 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Відповідальність за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до абзаців 8, 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Згідно з п. 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 650 (далі Порядок), виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Відповідно до абз. 1 п. 34 Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою (абз. 3 п. 30 Порядку).

Згідно з п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно з абз. 4 п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі Правила), якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Як вбачається з військово-облікового документа із застосунку «Резерв+» (а.с. 14) та фотокопії персональних даних (а.с. 48), ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, знаходиться на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Маневичі). Адресою місця проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , що також вбачається з позовної заяви. Даних про зміну зазначеної адреси позивачем матеріали справи не містять, в судовому засіданні такого не встановлено.

Зі справи № 300 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 42-54) вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (Маневичі) була оформлена повістка № 321546 згідно з вимогами п. 30 Порядку, для звірки даних, де запропоновано адресату з'явитися 14.10.2024 об 11 год. Зазначену повістку згідно з вимогами п. 34 Порядку було надіслано 04.10.2024 засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням номер 0600292810005 з описом вкладення та повідомленням про вручення за місцем проживання позивача: АДРЕСА_1 .

Повідомленням Укрпошти (номер рекомендованого повідомлення 0600292810005) та довідкою про причини повернення/досилання з підписом працівника об'єкта поштового зв'язку та відбитком поштового пристрою «23.10.2024», підтверджується, що конверт із повісткою було повернуто до відправника у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Враховуючи вимоги п. 41 Порядку, суд дійшов висновку, що позивач був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Маневичі) на 04.10.2024.

Твердження в позовній заяві та запереченні на відзив про те, що поштове відділення Укрпошти № 44644, яке обслуговує с. Граддя, 23 жовтня, 04 листопада та 07 грудня 2024 року не працювало, у зв'язку з чим вручення повістки позивачу було фізично неможливим, спростовуються вищезазначеним повідомленням Укрпошти. Так, згідно з датою, яка знаходиться на повідомленні, лист з повісткою повернуто відправнику 23.10.2024 у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. З огляду на вимоги абз. 4 п. 82 Правил, зазначений лист перед його поверненням протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) знаходився у поштовому відділенні. Причин, через які позивач не міг з'явитися у поштове відділення протягом зазначеного періоду для одержання рекомендованого листа, судом не встановлено.

Аналізуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено порушення позивачем вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частинами 1 та 3 ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Таким чином, законодавством не вимагається складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неприбуття особи на виклик до ТЦК та СП, яку було належним чином повідомлено про дату, час і місце виклику, та наявності підтверджуючих документів про отримання виклику.

Разом з тим, з доданих відповідачем матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не вбачається, що оскаржувана постанова виносилась у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що позбавляло позивача реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також відсутні докази про повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

У зв'язку з цим суд вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не відповідає встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам для рішень суб'єктів владних повноважень, зокрема щодо критеріїв безсторонності та забезпечення права особи на участь у процесі прийняття рішення. В даному випадку, як свідчить аналіз наявних у справі доказів, розгляду справи про адміністративне правопорушення в розумінні ст. 279 КУпАП не відбулося.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи те, що розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 фактично не відбулося, тому суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та направити справу про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_4 на новий розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач заявив вимоги про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то суд вважає, що позов задоволено на 50%. Тому з відповідача підлягає стягненню 302,80 грн сплаченого судового збору. Іншу частину сплаченого судового збору суд залишає за позивачем.

Керуючись ст. 9, 77, 90, 139, 143, 159, 205, 242-246, 286 КАС України, ст. 280, 293 КУпАП, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 ВН № 300 від 04.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення надіслати до ІНФОРМАЦІЯ_1 на новий розгляд.

Відмовити у задоволенні вимоги про закриття провадження у справі.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 302 (триста дві) гривні 80 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складений 10.06.2025 року.

ГоловуючийРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ

Попередній документ
128006578
Наступний документ
128006580
Інформація про рішення:
№ рішення: 128006579
№ справи: 157/511/25
Дата рішення: 05.06.2025
Дата публікації: 12.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Камінь-Каширський районний суд Волинської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (17.09.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 24.03.2025
Розклад засідань:
10.04.2025 10:00 Камінь-Каширський районний суд Волинської області
29.04.2025 16:00 Камінь-Каширський районний суд Волинської області
14.05.2025 17:00 Камінь-Каширський районний суд Волинської області
05.06.2025 15:30 Камінь-Каширський районний суд Волинської області
17.09.2025 10:00 Восьмий апеляційний адміністративний суд