10 червня 2025 р.Справа № 554/13568/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 12.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Сініцин Е.М., вул. Навроцького, 5, м. Полтава, Полтавська, 36002, повний текст складено 12.03.25 року по справі № 554/13568/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
До Октябрського районного суду м. Полтави надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що постановою №019 від 26.11.2024 року його - в.о. генерального директора ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» визнано винним у адміністративному правопорушенні, передбаченого статті 188-3 КУпАП, а саме, невиконання законних вимог посадових осіб Головного управління Держспоживслужби в Полтавській області у виконанні покладених на них функцій в частині проведення державного нагляду (контролю) з питань дотримання порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послуги з постачання теплової енергії, чим порушено абзац 4 ч.1 ст.8, ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, з якою він категорично не погоджується.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 12.03.2025 року в адміністративному позові ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, про скасування Постанови №019 від 26 листопада 2024 року, що винесена Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області, за якою визнано винним в.о. генерального директора ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною статтею 188-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 гривень - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що враховуючи аналіз вищевикладених норм чинного законодавства України щодо захисту критичної технологічної інформації об'єкта критичної інфраструктури, дає підстави для висновку, що запитувана інформація відповідачем щодо надання «Комплекту документів, поданий суб'єктом господарювання до органу місцевого самоврядування з реєстраційним вхідним номером для встановлення діючого двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії: розрахунки тарифів разом із заявою, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення розрахунків тарифів, відповідно до Порядку 869», порушить обов'язок підприємства, як оператора критичної інфраструктури, щодо недопущення поширення інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про об'єкти критичної інфраструктури, у тому числі про критичну технологічну інформацію.
Відповідач скористався своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» створено перешкоди, а саме не виконано законні вимоги посадових осіб Відповідача при проведенні перевірки з питань дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послугу з постачання теплової енергії.
Представник відповідача зазначає, що позивач, який діє на підставі розпорядження, статуту засвідчує юридичний факт правоздатності та дієздатності, як особи, що виконує обов'язки генерального директора підприємства у цілому, представляє інтереси ПОКВПТГ «Полтаватепоенерго» та захищає їх у частині дотримання законодавства про ціни та ціноутворення, як наслідок, така особа зобов'язана вживати заходів для усунення підприємством порушень у межах доступних йому засобів, однак при цьому відповідно меті права, за вчинені вже порушення несе відповідальність.
Відтак, повне сприяння контролюючому органу є предметом відповідальності в першу чергу керівника підприємства - позивача у межах обов'язків, передбачених Законом № 877-У.
На переконання представника відповідача, оскільки підприємство має керівника, який відповідає за його діяльність, а позивач володіє найширшим обсягом повноважень, саме останнім відмовлено у наданні повного комплекту чим створено перешкоди, оскільки позивачем особисто та/або уповноваженою ним особою не було надано необхідної інформації, що становила вичерпно предмет проведеної перевірки.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області 26.11.2024 року винесена Постанова №019 відносно в.о. генерального директора ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та визнано ОСОБА_1 винним у адміністративному правопорушенні, передбаченого статтею 188-3 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 гривень.
В постанові викладено адміністративне обвинувачення:
«..ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», що розташоване за юридичною адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Польська, 2 А, створено перешкоди, а саме невиконання законних вимог посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області у виконанні покладених на них функцій в частині проведення державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послугу з постачання теплової енергії..».
Позивачем, в позовній заяві зазначена підстава для скасування Постанови №019 від 26.11.2024 року - відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-3 КУпАП, оскільки він був відсутній на робочому місці у період проведення позапланової перевірки, а саме з 11.11.2024 року по 19.11.2024 року перебував у відрядженні; з 20.11.2024 по 22.11.2024 року перебував у відпустці.
Відмовляючи в задоволенні позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області склало Постанову №019 від 26.11.2024 року з урахуванням ст.280 КУпАП, тому підстави для її скасування відсутні.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
У статті 1 даного Закону міститься поняття заходів державного нагляду (контролю) - планових та позапланових заходів, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до ст.16 Закону «Про ціни і ціноутворення» (далі - Закон №5007-VI) органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.
Статтею 18 Закону №5007-VI передбачено, що уповноважені органи мають право, зокрема, проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки.
Частиною 4 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( далі - Закон № 877-V) передбачено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою КМУ від 02.09.2015 №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику, в тому числі у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Відповідно до положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області затвердженого Наказом Держпродспоживслужби від 30.12.2022 року № 1246-ОД, Головне управління є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.
Відповідно до п. 1 Постанови КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 року №30 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Водночас, згідно з пунктом 2 Постанови протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України.
Згідно із Наказом Міністерства економіки України від 02.04.2022 № 679-22 Держпродспоживслужбі протягом періоду воєнного стану дозволено проводити позапланові перевірки суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі у сфері формування, встановлення та застосування цін на товари, які мають істотну соціальну значущість за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 341.
Відповідно до п.4, 5 ч.1 ст.6 Закону № 877-V підставою для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Відповідно до ст.7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основні засади Державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:
вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;
вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);
відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;
надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;
застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Відповідно до ч.11 ст.4 Закону України «Про основні засади Державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Статтею 4 Закону № 877-V передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Статтею 188-3 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків та тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб.
Відповідно до ст. 188-3 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З системного аналізу наведених вище норм права вбачається, що КУпАП передбачено відповідальність посадової особи за невиконання вимог контролюючих органів, що реалізує державну політику з контролю за цінами, щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 188-3 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі стосовно наявності складу правопорушення передбаченого ст. 188-3 КУпАП ґрунтуються на тому, що спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області вручено вимоги №1, 2, 3, 4, 5 про надання документів, які не були виконані ПОКПТГ "Полтаватеплоенерго".
Водночас, колегія суддів не погоджується з вказаними доводами, з огляду на таке.
Як встановлено матеріалами справи, що у направлених до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» вимогах відповідач просив надати:
«Комплект документів, поданий суб'єктом господарювання до органу місцевого самоврядування з реєстраційним вхідним номером для встановлення діючого двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії: розрахунки тарифів разом із заявою, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення розрахунків тарифів, відповідно до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води затвердженого КМУ від 01.09.2011 № 869 та Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.09.2018 №239, які затверджені рішенням Полтавської обласної ради».
У зауваженнях на Акт перевірки №29-17/5513 від 18.11.2024, у відповіді на вимоги про надання пояснень та документів № 29- 17/9525 від 06.11.2024, у тексті позовної заяви позивач розкрив суть та особливості захисту «критичної технологічної інформації» в умовах військової агресії рф з посиланням на чинні норми матеріального права.
Так, Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, який застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 “Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» (далі -Порядок № 869).
Відповідно до абз.2 пункту 57 Порядку 869, порядок розгляду уповноваженими органами розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, поданих ліцензіатом, встановлюється Мінінфраструктури.
Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України видано Наказ № 239 від 12.09.2018 року «Про затвердження Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення» (далі - Порядок 239).
У частині 1 розділу II. Вимоги до оформлення заяви та формування комплекту документів Порядку 239 передбачено, що для встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, комунальні послуги заявник подає до органу місцевого самоврядування заяву про встановлення тарифів за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, а також розрахунки тарифів, підтвердні матеріали і документи, що використовувалися під час проведення таких розрахунків, а саме:
п.2.) інформацію про суб'єкта господарювання (заявника) із зазначенням відомостей про наявність у нього ліцензій на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, діяльність з управління небезпечними відходами, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про управління відходами», та дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, кількості споживачів у розрізі їх категорій, переліку цих споживачів із зазначенням їх місцезнаходження / місця проживання, системи оподаткування суб'єкта господарювання, особливостей виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, надання комунальних послуг, контактної інформації заявника;
п. 6) інвестиційну програму суб'єкта господарювання, розроблену відповідно до вимог нормативно-правових актів у відповідній сфері;
п. 9) копії договорів, укладених суб'єктами господарювання для забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, надання комунальних послуг.
Пункт 5 частини 3 Розділу ІІ Порядку 239 передбачає, що розрахунки показників річного плану виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та документи, що їх підтверджують та обґрунтовують, зокрема:
- пооб'єктний щомісячний розрахунок корисного відпуску теплової енергії власним споживачам та на господарські потреби суб'єкта господарювання у сфері теплопостачання на планований період у розрізі кожного джерела теплової енергії та категорій споживачів;
- реєстр приєднаного теплового навантаження власних споживачів згідно з укладеними договорами на постачання теплової енергії у розрізі категорій споживачів та об'єктів теплоспоживання суб'єкта господарювання;
- аналітична інформація щодо обсягів споживання теплової енергії споживачами, які мають лічильники, та щодо відповідності фактичної температури теплоносія за базовий період у подавальному і зворотному трубопроводах відповідним показникам затвердженого температурного графіка щодо кожного джерела теплової енергії.
У пункті 6 частини 3 розділу ІІ Порядку 239 визначено, що щомісячний розрахунок технологічних втрат теплової енергії в теплових мережах на планований період у розрізі кожного джерела теплової енергії та документи, що підтверджують вихідні дані для розрахунку, зокрема:
- інформація щодо протяжності теплових мереж суб'єкта господарювання в розрізі джерел теплової енергії, способу прокладання, типу ізоляції, року введення в експлуатацію (проведення модернізації, реконструкції тощо).
Пункт 8 частини 3 розділу ІІ Порядку 239 надання розрахунку палива, технологічних витрат електроенергії та води на планований період (у натуральних і вартісних одиницях виміру) та документи, що їх підтверджують і обґрунтовують. Розрахунки мають містити розрахункові формули, пояснення з посиланням на відповідні нормативні акти, якими керуються заявники під час виконання розрахунків, чіткі вихідні дані, підтверджені завіреними копіями документів, зокрема:
- копії паспортів котлів, насосного обладнання, вентиляторів, димососів, водопідготовчого обладнання, теплових мереж тощо;
- копії експлуатаційної документації - ремонтні журнали котлів, копії режимних карт наладки котлів, водопідготовчого обладнання тощо;
- інформація щодо організаційно-технічних заходів з економії паливно-енергетичних ресурсів;
- інформація щодо фактичних витрат паливно-енергетичних ресурсів у розрізі кожного джерела теплової енергії, теплового пункту, насосної станції за базовий період і період, що передує базовому.
Пункт 13 частини 3 розділу ІІ Порядку 239 надання довідки щодо сумарної встановленої потужності джерел теплової енергії, зокрема у розрізі джерел, та довідка щодо сумарної протяжності теплових мереж у розрізі діаметрів трубопроводів;
У частині 4 розділу ІІ Порядку 239 передбачено:
п. 2) перелік житлових та нежитлових приміщень, теплопостачання яких здійснює суб'єкт господарювання (виконавець);
п. 4) інформація щодо планованих обсягів теплової енергії для надання послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для відповідної категорії споживачів, опалюваної площі та відповідних питомих норм на опалення будинків (будівель) у розрізі поверхів та кліматичних показників, інформація щодо планованих обсягів теплової енергії та води для надання послуг з постачання гарячої води для відповідної категорії споживачів та консолідована інформація щодо планованих обсягів теплової енергії на надання комунальних послуг: послуг із постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Вищезазначена Інформація, зазначена у встановлених Порядок 239 формах, є «критичною технологічною інформацією з обмеженим доступом».
Отже, враховуючи аналіз вищевикладених норм чинного законодавства України щодо захисту критичної технологічної інформації об'єкта критичної інфраструктури, дає підстави для висновку, що запитувана інформація відповідачем щодо надання «Комплекту документів, поданий суб'єктом господарювання до органу місцевого самоврядування з реєстраційним вхідним номером для встановлення діючого двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії: розрахунки тарифів разом із заявою, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення розрахунків тарифів, відповідно до Порядку 869», порушить обов'язок підприємства, як оператора критичної інфраструктури, щодо недопущення поширення інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про об'єкти критичної інфраструктури, у тому числі про критичну технологічну інформацію.
Враховуючи, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" включено до секторального переліку обєктів критичної інфраструктури, на підприємство поширюються вимоги Закону України "Про критичну інфраструктуру", "Про правовий режим воєнного стану", "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про оборону України" та Загальні вимоги до кіберзахисту об'єктів критичної інфраструктури. При цьому суд ураховує, що частина інформації, що буда запитувана відповідачем (для встановлення тарифу) має критичну технологічну інформацію з обмеженим доступом.
Крім того, протокол № 019 за ст.188-3 КУпАП від 15.11.2024 складено у період відсутності в.о. генерального директора ОСОБА_1 .
Зважаючи на індивідуальний характер юридичної відповідальності, діючу презумпцію невинуватості, покладення тягаря доказування у справах про адміністративні правопорушення покладається на Відповідача.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-3 КУпАП, отже постанову у справі про адміністративне правопорушення №019 від 26.11.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 188-3 КУпАП необхідно скасувати, та як наслідок закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зробив помилкові висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 12.03.2025 року по справі № 554/13568/24, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в сумі 484 грн. 48 коп. згідно з платіжною інструкцією № 401218 від 02.12.2024 року.
Враховуючи те, що апеляційна скарга судом задоволена, тому відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 484 грн. 48 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 12.03.2025 по справі № 554/13568/24 скасувати.
Ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 019 від 26.11.2024 року про накладення штрафу, винесену начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Аранчій Я.С., якою на ОСОБА_1 в.о. генерального директора з правових питань Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" накладено штраф у розмірі 850,00 грн.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.188-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови № 019 від 26.11.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (Вознесенський узвіз, 7, м. Полтава, 36020, ЄДРПОУ 40358617) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на судовий збір в загальній сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 10.06.2025 року