10 червня 2025 р. Справа № 520/31488/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 (головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М.) по справі № 520/31488/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Титан» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0/42357/04-16 від 25.07.2024 про застосування штрафу в розмірі 150 153,71 грн.
В обґрунтування позову зазначило, що несвоєчасна сплата самостійно визначених грошових зобов'язань з ПДВ, зокрема, за період 2020-2021 рр. сталась через безпідставне спрямування податковим органом коштів на погашення податкового боргу, що встановлено судовим рішенням від 04.07.2022 у справі № 520/1335/22. При цьому, зазначеним судовим рішенням зобов'язано ГУ ДПС у Харківській області провести перерахунок облікованих в ІКПП грошових зобов'язань ТОВ «Титан» та зарахувати відповідні кошти в СЕА відповідно до призначення платежів, визначених в платіжних дорученнях. Разом з тим, через невиконання відповідачем судового рішення, за підприємством обліковується порушення строку сплати ПДВ.
Крім того, зауважувало, що податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення без врахування заперечень позивача на акт перевірки, чим порушено процедуру його прийняття.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 позов задоволено.
ГУ ДПС у Харківській області (далі - відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просило його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що єдиною підставою для звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань є неможливість такого платника виконувати податкові обв'язки, що встановлюється рішенням контролюючого органу на підставі заяви платника податків та поданих ним документів.
Так, ТОВ «Титан» подано до контролюючого органу заяву від 23.07.2023 щодо неможливості виконання податкових обов'язків, відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, за наслідками розгляду якої податковим органом винесено рішення щодо можливості виконання платником податків обов'язків від 23.08.2023 № 331/20-40-04-05-17. Позивачем оскаржено рішення ГУ ДПС до суду, за наслідками якого рішення ще не прийнято. Таким чином, позивач не звільнений від обов'язку сплачувати самостійно визначені податкові зобов'язання у строки встановлені ПК України.
Щодо судового рішення у справі № 520/1335/22, яким зобов'язано податковий орган провести перерахунок облікованих в ІКПП грошових зобов'язань ТОВ «Титан» та зарахувати відповідні кошти в СЕА, звертає увагу, що реєстри для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до п. 20 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 не є в розпорядженні ГУ ДПС у Харківській області. Зазначені обставини позбавляють відповідача можливості здійснити перерахунок облікованих в ІКПП грошових зобов'язань ТОВ «Титан» та зарахувати відповідні кошти в СЕА.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., Присяжнюк О.В.
У зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Присяжнюк О.В., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., Калиновський В.А.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що у червні 2024 р. ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ за податковою декларацією від 20.01.2020 № 9332140396 ТОВ «Титан», за результатами якої складено акт від 06.06.2024 № 25432/20-40-04-16-03/30588785 (а.с. 62-70).
В акті зазначено про порушення ТОВ «Титан» п. 57.1 ст. 57 ПК України, що призвело до несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2024 № 0/42357/04-16, яким до ТОВ «Титан» застосовано штраф у сумі 150 153,71 грн (а.с. 34-35).
За наслідками адміністративного оскарження позивачем вищенаведеного податкового повідомлення - рішення, ДПС України прийнято рішення від 17.10.2024, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення податкового органу - без змін (а.с. 28-32).
Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не в межах повноважень, не на підставі та не у спосіб, встановлений податковим законодавством.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначений спеціальними нормами, наведеними у статтях 202 та 203 ПК України.
Відповідно до пунктів 202.1 статті 202 , пунктів 203.1, 203.2 статті 203 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податкового (грошового) зобов'язання визначена статтею 124 ПК України.
Так, п. 124.1 ст. 124 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 124.1 ст. 124 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов'язання у встановлені законом строки.
При цьому порушення, передбачене вказаним пунктом ПК України, є вчиненим у момент збігу встановленого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).
Судом встановлено, що відповідачем накладено на ТОВ «Титан» штрафні санкції на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України за несплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ, визначених у декларації від 20.01.2020 № 9332140396 у строки, встановлені п. 57.1 ст. 57 ПК України.
Разом з тим, позивач зазначив, що в повному обсязі сплатив свої поточні зобов'язання з ПДВ в порядку, передбаченому п. 200-1.2. ст. 200-1 ПК України через рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Проте, податковий орган, відповідно до положень п. 87.9 ст. 87 ПК України, зараховував кошти, які сплачувало ТОВ «Титан», в рахунок погашення податкового боргу згідно із черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного в платіжних дорученнях. Вважав, що в даному випадку в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого п. 124.1 ст. 124 ПК України.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що ТОВ «Титан» протягом 2018-2021 мало податковий борг зі штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Користуючись СЕА ПДВ позивач виконав свої податкові зобов'язання.
Так, за період з 01.11.2018 по 12.05.2021 позивачем сплачено 8 705 033.09 грн. ПДВ, з них 7 963 695,00 грн. - через рахунки в СЕА ПДВ.
Водночас, податковий орган зараховував кошти, сплачені ТОВ «Титан» через рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, для погашення заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям та пені, за період з 01.11.2018 по 12.05.2021, зокрема, спрямував 2 545 992,07 грн в рахунок погашення податкового боргу, а не на оплату зобов'язань з ПДВ, як це вказано в платіжних дорученнях.
За наслідками судового оскарження вищенаведених дій податкового органу, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2022 по справі № 520/1335/22, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2023 визнано протиправними дії ГУ ДПС у Харківській області, що полягають у зарахуванні коштів, сплачених ТОВ «Титан» через рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, для погашення заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям та пені, за період з 01.11.2018 по 12.05.2021.
Зобов'язано ГУ ДПС у Харківській області здійснити перерахунок облікованих в ІКПП грошових зобов'язань ТОВ «Титан» та зарахувати кошти, сплачені ТОВ «Титан», в період з 01.11.2018 через рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, відповідно до призначення платежів, визначених в платіжних дорученнях ТОВ «Титан», в тому числі зарахувавши сплачені 2 545 992,07 грн. ПДВ як оплату зобов'язань з ПДВ, та облікувати в ІКПП сплачені 28.12.2020 та 30.12.2020 - 25 000 грн. ПДВ.
В свою чергу, відповідач як суд першої так і апеляційної інстанції повідомив, що реєстри для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до п. 20 Порядку № 569 не є в розпорядженні ГУ ДПС у Харківській області. Таким чином, відповідач не має можливості провести перерахунок облікованих в ІКПП грошових зобов'язань ТОВ «Титан» та зарахувати відповідні кошти в СЕА.
Колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Неможливість відповідача провести перерахунок облікованих в ІКПП грошових зобов'язань ТОВ «Титан» для спрямування коштів відповідно до їх призначення не може мати наслідком безпідставне притягнення підприємства до фінансової відповідальності за їх несвоєчасну сплату.
Отже, рішення суду на теперішній час залишається невиконаним, що визнається ГУ ДПС у Харківській області.
Як наслідок, наведеним вище підтверджується обґрунтованість позовної заяви щодо того, що в разі здійснення даного перерахунку строки сплати ІІДВ будуть такими, що здійснені своєчасно та в повному обсязі, а відтак нарахування штрафу за затримку сплати є протиправним.
Спірні правовідносини свідчать, що відсутність своєчасного виконання відповідачем вищезазначеного рішення суду створює ситуацію, за якої кошти позивача, що зараховуються до бюджету з податку, наростаючим підсумком зараховуються на погашення зобов'язань позивача з вказаного податку. Відповідно, у платника постійно виникає недоїмка по сплаті вказаного податку, що призводить до винесення контролюючим органом рішень про застосування штрафних санкцій.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що накладення на позивача штрафної санкції відбулося з порушенням вимог податкового законодавства.
Доводи апелянта про те, що єдиною підставою для звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань є неможливість такого платника виконувати податкові обв'язки, що встановлюється рішенням контролюючого органу на підставі заяви платника податків та поданих ним документів, тоді як ТОВ "Титан" визнано таким, що має можливість виконувати податкові обов'язку колегія суддів вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду щодо безпідставного накладення штрафних санкцій на позивача в межах спірних правовідносин з огляду на вищевикладені обставини.
В силу ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідач правомірності спірного податкового повідомлення-рішення не довів.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не в межах повноважень, не на підставі та не в спосіб встановлені податковим законодавством, що є підставою для його скасування.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 по справі № 520/31488/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді А.О. Бегунц В.А. Калиновський