10 червня 2025 р. Справа № 440/13630/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, м. Полтава по справі № 440/13630/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, що полягає у незарахуванні до стажу державної служби періоду роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 05.03.2001 по даний час;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу державної служби згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 період роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 05.03.2001 по даний час відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 задоволено позов.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області № 163650001192 від 24.10.2024 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи з 05.03.2001 по 16.10.2024 в органах місцевого самоврядування.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.10.2024 про призначення/перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та обґрунтовані тим, що заяву ОСОБА_1 опрацьовано та винесено рішення № 163650001192 про відмову у переведенні на пенсію за віком від 24.10.2024 року у зв'язку з відсутністю стажу державного службовця. Пенсія ОСОБА_1 виплачується відповідно до норм чинного законодавства. Перехід позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» є неможливим у зв'язку з відсутністю у нього стажу державного службовця.
Зауважує, що відповідачем не допущено протиправних дій, а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку у ГУПФУ в Полтавській області та отримає пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з березня 2019 року.
16.10.2024 позивач звернувся до ГУПФУ в Полтавській області із заявою про переведення його з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області від 24.10.2024 № 163650001192 позивачу відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки станом на 01.05.2016 перебував на посаді, віднесеної до категорії посад державних службовців, стаж якого складає 3 місяці та 29 днів. Довідки про заробітну плату, які видані виконавчим комітетом Миргородської міської ради Полтавської області для призначення пенсії державної служби, видані безпідставно, оскільки посада начальник юридичного відділу виконавчого комітету Миргородської міської ради не належить до посади державної служби, а до посад місцевого самоврядування.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням пенсійного органу, позивач оскаржив його до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що період роботи в органах місцевого самоврядування має зараховуватися до стажу державної служби позивача, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів враховує такі підстави.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Конституційний Суд України зазначив, що Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абзац 7 пункту 2 мотивувальної частини Рішення № 10-рп/2001 від 20.06.2001).
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України “Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України “Про державну службу» № 889-VІІІ від 10.12.2015), право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотриманням яких у осіб зберігається право на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.
Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ від 10.12.2015, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ від 10.12.2015, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ від 10.12.2015 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців статтею 37 Закону України "Про державну службу" від № 3723-ХІІ від 16.12.1993 передбачені додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Із урахуванням вищевикладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком судом першої інстанції, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993, після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від № 3723-ХІІ від 16.12.1993 і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ від 10.12.2015, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VІІІ від 10.12.2015) зберігають право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу» від № 3723-ХІІ від 16.12.1993, лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від № 889-VІІІ від 10.12.2015 та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 вік і страховий стаж.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 року у справі № 822/524/18 та у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 676/4235/17, від 19.03.2019 у справі № 466/5138/17.
Судовим розглядом встановлено, що підставою для відмови позивачу в переведенні на пенсію за віком, відповідно до ст. 37 Закону № 889-VIII, стала недостатність стажу державної служби, а саме не зарахування стажу роботи на посадах держслужбовця, згідно довідок № 3684/01-35 та № 3669/010-35 від 01.10.2024, а саме період роботи з 05.03.2001 по 16.10.2024 у Виконавчому комітеті Миргородської міської ради Полтавської області, оскільки посада начальник юридичного відділу виконавчого комітету Миргородської міської ради не належить до посади державної служби, а до посад місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (в подальшому - Порядок № 229), стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII.
Згідно із п. 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (в подальшому - Порядок № 283), що діяв до набрання чинності Законом України “Про державну службу» № 889-VIII, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених ст. 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.
Згідно із п. 4 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування».
Порядок № 283 втратив чинність у зв'язку із затвердженням 25.03.2016 постановою № 229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби.
Згідно із п. 4 Порядку № 229, до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування», входить до стажу державної служби.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 735/939/17.
Отже, доводи відповідача про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця є безпідставними.
З наявних в матеріалах справи копій трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 (а.с. 8-14) судом встановлено, що:
- 05.03.2001 - призначений головним спеціалістом з правових питань відділу кадрів та оборонної і військової мобілізаційної роботи Миргородської міської ради. Присягу державного службовця склав. Присвоєно 12 ранг державного службовця В категорії (підстава: розпорядження № 63к від 05.03.2001) (запис № 19);
- 04.07.2001 - прийнятий на службу в органи місцевого самоврядування. Присягу посадової особи місцевого самоврядування складено. Присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування (підстава: розпорядження № 166-к від 01.08.2001) (запис № 20);
- 23.08.2002 - призначений завідуючим юридичним відділом (підстава: розпорядження № 166-к від 21.08.2002) (запис № 21);
- 08.12.2003 - присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування 5 категорії (підстава: розпорядження № 262-к від 08.12.2003) (запис № 22);
- 20.02.2004 - присвоєно 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування 5 категорії достроково (підстава: розпорядження № 38к від 19.02.2004) (запис № 23);
- 20.02.2006 - присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування 5 категорії (підстава: розпорядження № 42-к від 20.02.2006) (запис № 24);
- 10.03.2006 - посаду завідуючого юридичним відділом перейменовано на посаду начальника відділу (підстава: розпорядження № 14р від 10.03.2006) (запис № 25).
Крім того, до заяви про призначенняперерахунок пенсії ОСОБА_1 додано довідку від 01.10.2024 № 65/09-45, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , дійсно працює у виконавчому комітеті Миргородської міської ради з 05.03.2001 по теперішній час на посаді: начальника юридичного відділу (з 23.08.2002). Має 9 ранг особи місцевого самоврядування в межах 5 категорії. Присягу державного службовця склав 05.03.2001 року. На 01.05.2016 року стаж державної служби становить 25 років 11 місяців 02 дні. На 01.10.2024 року стаж державної служби становить 34 роки 04 місяці 02 дні (а.с. 18).
Наявність права у позивача на обрахунок стажу роботи в органах місцевого самоврядування для зарахування до стажу державної служби підтверджується також довідками від 01.10.2024 № 3684/01-35 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (а.с 19) та від 01.10.2024 № 3669/01-35 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (а.с. 20).
Згідно із пунктом 5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048, затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу", що додаються: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Судовим розглядом встановлено, що надані позивачем довідки, які видано Виконавчим комітетом Миргородської міської ради Полтавської області від 01.10.2024 № 3684/01-35 та № 3669/01-35 підписані уповноваженими особами, скріплені гербовою печаткою та складено за формою, передбаченою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048, у зв'язку з чим перерахунок пенсії позивача, відповідно до Закону України "Про державну службу" необхідно провести з урахуванням цих довідок.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення ГУ Пенсійного фонду у Волинській області № 163650001192 від 24.10.2024 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи з 05.03.2001 по 16.10.2024 в органах місцевого самоврядування та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.10.2024 про призначення/перерахунок пенсії, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Статтею 44 Закону № 1058-IV врегульований порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до п. 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію
Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру, в тому числі: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Пунктом 4.8 Порядку № 22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Отже, органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
Так, заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, за результатами якої прийнято оскаржуване рішення № 163650001192 від 24.10.2024 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку дії зобов'язального характеру, як спосіб відновлення порушених прав, можуть бути застосовані судом до того органу рішення якого оскаржується.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не приймалося рішення по суті звернення ОСОБА_1 , а відтак, оскільки оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, яке, як вже зазначалося вище, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області має бути покладений обов'язок відновлення порушених прав позивача.
Відтак, висновки суду першої інстанції про те, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області має відновити порушені права позивача, поклавши обов'язок на останнє вчинення дій зобов'язального характеру, є помилковими та суперечать наведеному вище.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" та враховує положення "Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку з метою належного захисту прав позивача належить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи з 05.03.2001 по 16.10.2024 в органах місцевого самоврядування та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.10.2024 про призначення/перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.
Обраний судом у конкретному випадку спосіб захисту порушеного права позивача відповідає завданням адміністративного судочинства, вимогам справедливості й забезпечить ефективне поновлення позивача в правах.
Позаяк, суд не знаходить підстав для задоволення вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи з 05.03.2001 по 16.10.2024 в органах місцевого самоврядування та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.10.2024 про призначення/перерахунок пенсії, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не приймалось відповідного рішення по суті заяви від 16.10.2024.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, як суб'єктом владних повноважень, не було доведено правомірність свого рішення, що є предметом оскарження у даній справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, скасувавши рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи з 05.03.2001 по 16.10.2024 в органах місцевого самоврядування та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.10.2024 про призначення/перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 по справі № 440/13630/24 - скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи з 05.03.2001 по 16.10.2024 в органах місцевого самоврядування та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.10.2024 про призначення/перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.
Ухвалити в цій частині постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи з 05.03.2001 по 16.10.2024 в органах місцевого самоврядування.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.10.2024 про призначення/перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова