10 червня 2025 р. Справа № 520/24972/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в місті Харкові на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків по справі № 520/24972/24
за позовом ОСОБА_1
до Відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в місті Харкові
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в місті Харкові щодо неприведення довідки від 21.01.2021 № 63/30-36 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за 24 останні календарні місяці перед звільненням, яка була врахована пенсійним органом при призначенні пенсії ОСОБА_1 , в розрізі розміру показників грошового забезпечення з 01.01.2020 по 31.01.2020 у відповідність до постанови ДААС по справі № 520/4400/24;
- зобов'язати Відділ урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в місті Харкові привести довідку від 21.01.2021 № 63/30-36 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за 24 останні календарні місяці перед звільненням, яка була врахована пенсійним органом при призначенні пенсії ОСОБА_1 , в розрізі розміру показників грошового забезпечення з 01.01.2020 по 31.01.2020, у відповідність до постанови ДААС по справі № 520/4400/24, решту періодів довідки, залишивши без змін, шляхом видання оновленої довідки, надавши ОСОБА_1 таку довідку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 задоволено позов.
Визнано протиправною бездіяльність Відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в місті Харкові щодо неприведення довідки від 21.01.2021 № 63/30-36 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за 24 останні календарні місяці перед звільненням, яка була врахована пенсійним органом при призначенні пенсії ОСОБА_1 , в розрізі розміру показників грошового забезпечення з 01.01.2020 по 31.01.2020 у відповідність до постанови ДААС по справі № 520/4400/24.
Зобов'язано Відділ урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в місті Харкові привести довідку від 21.01.2021 № 63/30-36 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за 24 останні календарні місяці перед звільненням, яка була врахована пенсійним органом при призначенні пенсії ОСОБА_1 , в розрізі розміру показників грошового забезпечення з 01.01.2020 по 31.01.2020, у відповідність до постанови ДААС по справі № 520/4400/24, решту періодів довідки, залишивши без змін, шляхом видання оновленої довідки, надавши ОСОБА_1 таку довідку.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 968 грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в м. Харкові.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_1 вже звертався до Харківського окружного адміністративного суду не тільки в межах справи № 520/4400/24 щодо перерахунку свого грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, але й ще по справі № 520/7638/24 щодо підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку своєї пенсії з 01.02.2023 (рішення набрало законної сили 1 серпня 2024 року, а нова довідка станом на 01.01.2023 надіслана до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та ОСОБА_1 листом від 06.08.2024 № 63/30-73, копія наявна в матеріалах справи). Таким чином, Позивач вже реалізував своє право на перерахунок пенсії станом на січень 2023 року (у більшому розмірі ніж за січень 2020 року).
Вказує, що довідка від 21.01.2021 № 63/30-36 для первинного призначення пенсії була розрахована на підставі грошового атестату ОСОБА_1 виданого йому при звільненні, де відображені всі його складові грошового забезпечення. Також, на згаданому грошовому атестаті ОСОБА_1 особистим підписом засвідчив, що дані вказані в грошовому атестаті є правильними (згідно з розділом VI інструкції про грошове забезпечення, затвердженої наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 13.03.2018 № 151).
Зауважує, що при виконанні рішення по справі № 520/4400/24 Відділом під час здійснення виплати перерахованих сум не нараховувався Єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Отже, оскаржувана довідка від 21.01.2021 № 63/30-36 для первинного призначення пенсії позивача містить відомості щодо сум складових грошового забезпечення з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У той час, як здійсненна Відділом виплата на виконання рішення суду по справі № 520/4400/24 не включає сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а отже ця сума не може бути включена в довідку від 21.01.2021 № 63/30-36 для первинного призначення пенсії Позивача.
Крім того, зазначає, що позивачем були порушені строки звернення до суду з адміністративним позовом, встановленні КАС України, що є підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 (далі - позивач) проходив службу у Відділі урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в місті Харкові (далі - відповідач).
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.01.2021, що підтверджується копією пенсійного протоколу, яка додана до позовної заяви.
Пенсію позивачу обраховано з таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням, премія.
У процедурі призначення позивачу пенсії пенсійним органом було враховано довідку відповідача від 21.01.2021 № 63/30-36 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за 24 останні календарні місяці перед звільненням.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у Відділі урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в місті Харкові.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення остаточного розрахунку при звільненні, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті грошового забезпечення з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 по справі № 520/4400/24 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в м. Харкові (вул. Полтавський шлях, буд. 188А, м. Харків, 61098, код ЄДРПОУ 23006985) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в місті Харкові щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Зобов'язано Відділ урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в місті Харкові здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2020 по 28.01.2020, оскаржив його в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, також подав апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 апеляційну скаргу Відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в м. Харкові залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 у справі № 520/4400/24 скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 Відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в м. Харкові про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в місті Харкові щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Зобов'язано Відділ урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в місті Харкові здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Згідно з ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач у позовній заяві зазначає, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 520/4400/24 відповідачем виконана, та після вчинення дій відповідачем щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, позивач через адвоката звернувся до відповідача щодо надання довідки відносно щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розмір яких визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, відносно ОСОБА_1 , приведених у відповідність до постанови Другого апеляційного адміністративного суду по справі №520/4400/24, відповідно до якої встановлено право позивача на перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
В обґрунтування такого звернення позивачем зазначено наступне.
Абз. 3 п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» визначає, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розмір яких визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Враховуючи дату звільнення позивача 31.12.2020, останні 24 місяці перед звільненням охоплюють період з січня 2019 року по грудень 2020 року, що також зазначено у довідці відповідача від 21.01.2021 № 63/30-36 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за 24 останні календарні місяці перед звільненням, яка була врахована пенсійним органом при призначенні пенсії позивачу.
У свою чергу, вказана довідка в частині періоду січень 2019 року - грудень 2019 року є належною, так як Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Проте вказана довідка в частині зазначення в ній періоду січень 2020 року - грудень 2020 року є неналежною, що пов'язано з підтвердженням у судовому порядку права позивача на отримання грошового забезпечення, яке повинно бути розраховано виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року у періоді з 01.01.2020 по 31.12.2020, отже, вказаний період довідки відповідача від 21.01.2021 № 63/30-36 в розрізі зазначеного грошового забезпечення не узгоджується з грошовим забезпеченням, що перераховано та сплачено позивачу на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 520/4400/24.
Відповідачем на звернення представника позивача надано відповідь від 19.08.2024, до якої долучено довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за 24 останні календарні місяці перед звільненням від 19.08.2024 № 63/30-152.
Однак, порівнявши надану довідку від 19.08.2024 № 63/30-152 з довідкою від 21.01.2021 № 63/30-36 позивачем з'ясовано, що показники грошового забезпечення в частині періоду з 01.01.2020 по 31.12.2020 залишились незмінними.
Тобто, відповідач допустив протиправну бездіяльність у неприведенні даних грошового забезпечення позивача за 24 останні календарні місяці перед звільненням вказаних у довідці від 21.01.2021 № 63/30-36 у періоді січень 2020 року - грудень 2020 року відповідно до постанови Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 520/4400/24.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням висновків, викладених в Постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі № 520/4400/24 щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення в належному розмірі за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, суд дійшов висновку, що позивач має право на видачу оновленої довідки за 24 останні календарні місяці військової служби підряд перед звільненням для перерахунку пенсії.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах, сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначені та врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Частиною 1 статті 15 Закону № 2011-XII визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно із частиною 3 статті 43 Закону № 2011-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 1 березня 2018 та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період 1 на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 1 березня 2018 на кількість таких місяців.
При цьому, форма довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення встановлена розпорядженням Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 28.03.2018 № 248/3/6/855 на момент звільнення.
Так, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі № 520/4400/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в місті Харкові щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Зобов'язано Відділ урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в місті Харкові здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Вказана постанова набрала законної сили 16.07.2024.
На виконання вказаного судового рішення від 16.07.2024 відповідач перерахував та доплатив позивачу грошове забезпечення з 01.01.2020 по 31.12.2020, що підтверджено наявною в матеріалах справи довідкою про донараховне та виплачене грошове забезпечення 08.08.2024 ОСОБА_1 (а.с. 62).
Колегія суддів зазначає, що оскільки позивач проходив службу до 31.12.2020 і звільнений після 01.03.2018 - отже набув право на отримання довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 у розмірах обчислених з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі № 520/4400/24.
Водночас, оскільки позивач проходив службу в органах Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, на нього поширюються приписи Інструкції про грошове забезпечення та компенсаційні виплати військовослужбовцям Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затверджена наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 13.03.2018 № 151 (далі - Інструкція № 151).
Відповідно до п. 1 розділу VI Інструкції № 151 грошовий атестат, форму якого наведено в додатку до цієї Інструкції, видається військовослужбовцю в усіх випадках переміщення по службі до іншого підрозділу Держспецзв'язку чи Адміністрації (у тому числі у разі направлення до закладів освіти на навчання), переведення його для проходження військової служби в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення та Державній спеціальній службі транспорту, у разі відрядження до державних органів, установ і організацій із залишенням на військовій службі, у разі звільнення в запас або відставку з правом на пенсію.
Із встановленого Інструкцією № 151 типового зразка грошового атестату, визначеному у додатку до зазначеної інструкції вбачається, що в грошовому атестаті зазначаються фактично виплачені розміри грошового забезпечення станом на день звільнення.
Враховуючи, що грошове забезпечення позивача перераховано на виконання рішення, він набув право на отримання оновленого грошового атестату із зазначенням у ньому грошового забезпечення у розмірах, обчислених згідно з постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі № 520/4400/24, яка набрала законної сили.
Крім того, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1(далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пп. 4 п. 2 Розділу 2 Порядку № 3-1 до заяви про призначення пенсії за вислугу років, додаються, зокрема, грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (додаток 8 до цього Порядку).
Таким чином, з огляду на викладене та відповідно до статті 46 Конституції України, яка гарантує право громадян на соціальний захист, включно з отриманням пенсій у порядку, встановленому законом, суд вважає, що грошовий атестат та довідка про додаткові види грошового забезпечення є необхідними документами для реалізації права позивача на отримання пенсії у законному розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення", при обчисленні пенсії враховуються всі види грошового забезпечення, які отримує особа, що підтверджується відповідними документами, виданими уповноваженими органами.
Отже, відмова у видачі зазначених документів суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у рішеннях Конституційного Суду України (зокрема, справа № 1-17/2001), оскільки така відмова позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на належну виплату пенсії у розмірі, передбаченому законодавством, що є порушенням його законних прав.
У ситуації, коли невідповідність у нарахуванні грошового забезпечення була виправлена згідно з рішенням суду, відповідач зобов'язан відобразити у грошовому атестаті оновлені розміри грошового забезпечення, оскільки видача оновленого грошового атестату та довідки обумовлена проведеним перерахунком грошового забезпечення на виконання рішення суду, в свою чергу, такий перерахунок проведений з метою відновлення порушеного права позивача на належний розмір грошового забезпечення, право на отримання якого у позивача виникло до звільнення зі служби.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на видачу оновленої довідки за 24 останні календарні місяці військової служби підряд перед звільненням для перерахунку пенсії, з урахуванням висновків, викладених в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі № 520/4400/24 щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення в належному розмірі за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Посилання апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом з підстав, що про порушення своїх прав останній дізнався або повинен був дізнатися 21.02.2021 у день перерахування грошових коштів, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки спірні відносини варто пов'язувати з набранням чинності рішення по справі № 520/4400/24 (16.07.2024) та отриманням листа відповідача від 19.08.2024 № 63/30-78 та оновленої довідки від 19.08.2024 № 63/30-152. Позивач звернувся до суду із цим позовом 06.09.2024. Отже, у даному випадку позивачем не було пропущено строки звернення до суду з адміністративним позовом, встановлені ч. 2 ст. 122 КАС України.
Крім того, колегія суддів зауважує, що питання пропуску строку звернення до суду вже було вирішено судом першої інстанції окремою ухвалою від 14.10.2024, відповідно до якої у задоволенні заяви Відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в м. Харкові про залишення позову без розгляду було відмовлено. Зазначена ухвала сторонами не була оскаржена.
Отже, доводи апеляційної скарги, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом є необґрунтованими.
Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що позивач вже реалізував своє право на перерахунок пенсії станом на січень 2023 року (у більшому розмірі ніж за січень 2020 року), що підтверджується рішенням по справі № 520/7638/24, яке набрало законної сили 01.08.2024, оскільки відповідачем помилково ототожнено поняття "надання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 що враховується для перерахунку вже призначеної пенсії" та "надання оновленої довідки про додаткові види грошового забезпечення для призначення і нарахування пенсії". Так, постановою від 16.07.2024 по справі № 520/4400/24 було відновлено право позивача на обрахунок та виплату належного грошового забезпечення позивача з 01.01.2020 по 31.12.2020, яке підлягало виплаті позивачу щомісячно, та яке в подальшому має бути враховано при призначенні позивачу пенсії в середніх розмірах за 24 останні календарні місяці перед звільненням. Як вбачається з матеріалів справи постанова від 16.07.2024 по справі № 520/4400/24 виконана не в повному обсязі, оскільки вказана оновлена довідка мала бути надіслана відповідачем разом з оновленими даними грошового атестату для подальшого первинного обрахунку при призначенні пенсії позивачу. Колегія суддів зазначає, що предмети спору у справі, що розглядається та у справі № 520/7638/24 - різні, а тому доводи апелянта про те, що позивач вже реалізував своє право на перерахунок пенсії станом на січень 2023 року (у більшому розмірі ніж за січень 2020 року) є необґрунтованими.
Стосовно доводів апеляційної скарги, що під час здійснення виплати перерахованих сум не нараховувався Єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Пунктом 1 ст. 14 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці.
Згідно із ч. 2 ст. 20 Закону № 1058-IV, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ст. 106 Закону № 1058-IV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що неповне нарахування страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії, оскільки працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо сплати страхових внесків в належному обсязі. Вказана обставина не повинна нівелювати відповідне право позивача, за захистом якого він звернувся до суду.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Однак, відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності власних дій, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не довів належними та допустимими доказами правомірність власних дій (бездіяльності), які є предметом оскарження позивачем.
Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в місті Харкові - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі № 520/24972/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц