10 червня 2025 року справа №200/9097/24
м. Дніпро
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Компанієць І.Д., розглянувши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі № 200/9097/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, стягнення недоотриманої частини грошового забезпечення та інших додаткових виплат і витрат на правову допомогу, -
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла вищезазначена апеляційна скарга.
Ознайомившись з апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
За приписами частини шостої статті 296 КАС України якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Апелянтом не сплачено судовий збір та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлені Законом України “Про судовий збір», який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.
Відповідно до вимог статті 3 Закону № 3674-VI в даному випадку об'єктом справляння судового збору є апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 3028,00 грн.
Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу немайнового характеру.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI, При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином при поданні апеляційної скарги, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 1816,80 грн (3024 грн*0,4*150%), або 1453,44 грн (1816,80 грн*0,8), за умови подання апеляційної скарги в електронній формі.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - Донецьке ГУК/Краматорська ТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA758999980313161206081005630, код класифікації бюджету - 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації, позивача), Перший апеляційний адміністративний суд.
Апелянт в апеляційній скарзі заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів, призначених для його сплати.
Перевіривши зазначене клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є врахування майнового стану сторони.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Отже, для застосування судом положень частини першої статті 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Скаржником не надано суду жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, як і не надавались докази звернення скаржника до відповідних органів щодо вирішення питання виділення додаткових асигнувань на оплату судового збору у цей період та докази відмови в виділенні грошових коштів на відповідні видатки, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.
Суд вважає, що наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.
Отже, доводи заявника щодо необхідності відстрочити йому сплату судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
За приписами ч. 3 статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.
Судом встановлено, що апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції від 22.04.2025.
Копію оскаржуваного рішення суду доставлено в особистий кабінет апелянта в підсистемі “Електронний суд» 22.04.2025 о 12:59 год., останній день строку на подання апеляційної скарги - 22.05.2025.
З апеляційною скаргою апелянт звернувся 09.06.2025, тобто, з очевидним пропуском строку апеляційного оскарження.
Про причини пропуску строку апелянт не повідомляє, клопотання про поновлення такого строку не заявлено.
Відповідно до ст.ст. 169, 298 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення її недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору у визначеному розмірі та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження.
Керуючись статтями 169, 295, 298, 321, 328 КАС України суд,-
В задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі № 200/9097/24 - залишити без руху.
Встановити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Апелянту усунути недоліки у визначений судом строк, шляхом надання суду оригіналу документу про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження.
Роз'яснити апелянту, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали в частині сплати судового збору, апеляційна скарга повертається апелянту.
У випадку невиконання вимог цієї ухвали в частині надання клопотання про поновлення строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання 10 червня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць