09 червня 2025 року справа №360/1493/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача - Ракицької Ірини Миколаївни на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі № 360/1493/22 (головуючий І інстанції Ірметова О.В.) за позовом адвоката Ракицької Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
07 червня 2022 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Ракицької Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, яким просила: визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов'язати Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги; зобов'язати Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області надати відповідь на заяву ОСОБА_1 від 15 лютого 2022 року.
В обгрунтування позову зазначено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 12 січня 2015 року позивач має статус ветерана війни - інваліда війни 2 групи.
Позивач отримує щорічно разову грошову допомогу до 5 травня, яка за 2021 рік сплачена у розмірі 3906 грн.
Позивач 15 лютого 2022 року звернувся до відповідача з метою перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у відповідності до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з відповідною заявою (надіслано поштою), на яку відповіді не отримав, перерахунку та доплати проведено не було.
Через вищезазначене позивач вимушений звернутися до суду.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі № 360/1493/22 в задоволенні позову - відмовлено.
Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що доречно було застосувати частину другу статті 77 КАС України, згідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого судом першої інстанції не зроблено.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , згідно посвідчення від 12.01.2015 серії НОМЕР_1 , є інвалідом 2 групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни. До матеріалів справи позивач надав заяву від 15.02.2022 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області в якій просив нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а також просив надати інформацію про фактично виплачену суму.
Не погоджуючись із визначенням відповідачем належного до виплати розміру разової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов наступних висновків.
Так, у позовній заяві представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 отримує щорічно разову грошову допомогу до 5 травня, яка за 2021 рік сплачена у розмірі 3906 грн. Разом з тим, до позовної заяви представник позивача не надав доказів на підтвердження виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 3906,00 грн.
Крім того, судом першої інстанції зазначено, що представником позивача на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві не надано доказів перебування позивача на обліку в Управлінні соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, доказів направлення до управління заяви від 15.02.2022, а також доказів отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 3906,00 грн.
До того ж, судом першої інстанції витребувались вищезазначені докази, але ні представником позивача, ні відповідачем зазначені докази не були надані на виконання вимог ухвали суду.
Оскільки судом першої інстанції витребувались докази на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та позивачем без поважних причин не надано докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
З урахуванням вищевикладеного, представник позивача доводи позовної заяви доказами не підтвердив, всупереч ч. 1 ст. 77 КАС України протиправність бездіяльності щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік не довів.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області надати відповідь на заяву ОСОБА_1 від 15 лютого 2022 року, судом першої інстанції зазначено наступне.
В матеріалах справи міститься лише заява ОСОБА_1 від 15 лютого 2022 року.
Натомість представником позивача не надано суду жодного доказу направлення даної заяви на адресу відповідача засобами поштового зв'язку з дотриманням вимог Закону України "Про поштовий зв'язок" та "Правил надання послуг поштового зв'язку", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, або подання його особисто.
Статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" визначено термін розгляду звернень громадян.
Так, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Аналіз зазначеної норми вказує, що строк розгляду звернення громадян починає відліковуватися саме від дня їх надходження.
Оскільки при зверненні до суду з позовом та під час розгляду справи позивачем та його представником не надано жодного доказу направлення/вручення відповідачеві заяви ОСОБА_1 від 15 лютого 2022 року, суд першої інстанції дійшов висновку щодо недоведенності такої обставини справи, як звернення позивача до відповідача із заявою від 15.02.2022, на порушення права позивача на розгляд вказаної заяви. Проте, з такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон № 3551-XII).
01.01.1999 набрав чинності Закон № 367-ХІV, яким ст. 13 Закону № 3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам (...) II групи вісім мінімальних пенсій за віком".
Згідно із пп. 5 п. 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено п. 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, ст. ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України визнано неконституційним.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам II групи вісім мінімальних пенсій за віком.
Водночас відповідно до Додатку до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 (далі - Постанова №325), разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у розмірі 3906 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 325.
При цьому дію наведеної вище норми Закону № 3551-XII у 2021 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились.
А тому, виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги інвалідам війни у 2021 році слід застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Висновок суду першої інстанції, що "представником позивача на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві не надано доказів перебування позивача на обліку в Управлінні соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області", спростовується матеріалами справи, а саме до позовної заяви була надана довідка позивача про визначення йому статусу тимчасово переміщеної особи саме установою відповідача.
Також, до позовної заяви додано копію посвідчення від 12.01.2015 серії НОМЕР_1 , згідно якого позивач є інвалідом 2 групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
Що стосується фактично виплачених сум позивачу, то слід зазначити наступне.
На виконання приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08 квітня 2021 року № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», пунктом 1 якої затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі - Порядок).
Пунктом 5 Порядку передбачено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку. Право на отримання грошової допомоги мають громадяни таких категорій (далі - отримувачі грошової допомоги) у таких розмірах, зокрема: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи 3906 гривень; III групи - 3391 гривня.
Колегія суддів звертає увагу, що на виконання ухвали суду першої інстанції від 19.12.2023 представник відповідача надав пояснення, в яких зазначив, що всі первинні документи та підтверджуючі документи щодо виплаченої ОСОБА_1 грошової допомоги до 05 травня 2021 року, як учаснику бойових дій, залишились у приміщенні УСЗН Сєвєродонецької міської ВА, яке знаходиться за адресою: вул. Новікова, буд. 15-Б, м. Сєвєродонецьк, Сєвєродонецький район, Луганська область, що в свою чергу унеможливлює надання відомостей стосовно ОСОБА_1 відзиву на позов та усіх доказів безпідставності заявлених вимог, оскільки відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Сєвєродонецька міська територіальна громада є тимчасово окупованою територією (дата початку тимчасової окупації - 25.06.2022). Слід зазначити, що з наданих суду першої інстанції пояснень, відповідач фактично не заперечує перебування позивача на обліку, як особи, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, та виплату позивачу разової грошової допомоги, в розмірі меншому, ніж передбачено Законом. Висновок суду першої інстанції, що "позивачем та його представником не надано жодного доказу направлення/вручення відповідачеві заяви від 15 лютого 2022 року", також спростовується матеріалами справи, а саме до позовної заяви було додано копію поштової квитанції як доказ надсилання 21 лютого 2022 року відповідачу заяви від 15 лютого 2022 року.
За фактично встановлених обставинах справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов'язання Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в зазначеній частині, то вимога про зобов'язання відповідача надати відповідь на заяву позивача від 15 лютого 2022 року задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до викладеного, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального прав, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та прийняття постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача - Ракицької Ірини Миколаївни на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі № 360/1493/22 - задовольнити частково. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі № 360/1493/22 - скасувати.
Прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги; В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повне судове рішення складено 09 червня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.Д. Компанієць