09 червня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/3911/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 08.04.2025 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУПФУ в Харківській області, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати рішення відповідача №253850005634 від 18.10.2024 щодо не призначення їй пенсії за віком;
- зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за віком відповідно до статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 11.10.2024 і виплатити виниклу заборгованість.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 має дитину-інваліда, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому вперше інвалідність встановлена 04.11.2015 відповідно до медичного висновку №3 Ічнянської міської лікарні загальної практики сімейної медицини, що відповідно до ст.115 Закону України №1058-IV дає їй право на призначення дострокової пенсії за віком.
Ухвалою судді від 10.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, зазначив, що ОСОБА_1 відмовлено в призначенні спірної пенсії, оскільки сину позивача вперше встановлено інвалідність після досягнення шестирічного віку, інших документів, які б давали право позивачу на призначення пенсії у відповідності до ст.115 Закону України №1058-IV позивачем до Пенсійного органу не надано.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 має дитину-інваліда: син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до медичного висновку Ічнянської міської лікарні загальної практики сімейної медицини №3 від 04.11.2015 та медичного висновку Ічнянської міської лікарні загальної практики сімейної медицини №10 від 11.11.2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною-інвалідом віком до 18 років (інвалідність встановлена вперше) (а.с. 6 зворот - 7).
У довідці до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААВ №372161 від 30.09.2021 (огляд вперше) та у довідці до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ №468054 від 27.09.2023 (огляд повторний) зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи з 03.09.2021, причина інвалідності: «інвалідність з дитинства з ураженням опорно-рухового апарату» (а.с.7 зворот - 9).
11.10.2024 ОСОБА_1 по досягненню 52 років звернулась до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії у відповідності до статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказану заяву розглянуто за екстериторіальним принципом ГУПФУ в Харківській області, яке 18.10.2024 прийняло рішення №/ПС 253850005634 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії, оскільки згідно наданих позивачем документів не підтверджено визнання дитиною інвалідом до досягнення шестирічного віку (а.с. 13).
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом від 28.10.2024 (а.с. 12).
Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.
Як передбачено абзацом четвертим підпункту 6 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком: жінкам, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до зазначеного віку,- документи про народження дітей (дитини), виховання їх (її) до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність. У разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п'ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, додається заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) про смерть, рішення суду тощо) (при призначенні пенсії згідно з пунктом 3 частини першої статті 115 Закону).
За приписами абзацу першого пункту 2.18 розділу ІІ Порядку №22-1 визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).
Відповідно до підпункту 6 пункту 7 Положення про лікарсько-консультативну комісію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 №917, Лікарсько-консультативні комісії надають висновок, зокрема, про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку.
Крім того, при вирішенні спору суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №330/2181/16-а, відповідно до яких для призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV має значення не факт установлення інвалідності, а термін (момент) настання інвалідності у дитини, що повинен мати місце протягом періоду життя дитини з моменту народження і до інвалідності у дитини до досягнення шестирічного віку, оскільки виховання дитини-інваліда у віці до 6 років створює для жінки більше перешкод для участі у суспільно-корисній діяльності, наслідком якої є отримання заробітної плати і страхового стажу, що зумовлюється сплатою страхувальником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Верховний Суд України у постанові від 27.05.2014 №21-133а14 висловив обґрунтовану позицію, що мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV, у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Як вбачається із матеріалів справи, інвалідність з дитинства сина позивача ОСОБА_2 встановлена після досягнення шестирічного віку, що підтверджується медичним висновком №3 від 04.11.2015 (а.с.6 зворот), медичним висновком №10 від 11.11.2020, довідками до актів огляду МСЕК серії 12 ААВ №372161 та серії ААГ №468054 від 27.09.2023 (а.с.6 зворот-9).
При цьому, у вищезазначених довідках МСЕК зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства.
За таких обставин, позивач не має права на призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, оскільки вона не надала висновку ЛКК, у якому було б зазначено, що дитина має медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Верховний Суд у постанові від 18.01.2022 у справі №448/1650/17 вказав, що висновок (подання якого передбачено пунктом 2.18 розділу ІІ Порядку №22-1) дає можливість опосередковано підтвердити факт догляду матері за дитиною, яка мала право на отримання статусу дитини-інваліда до досягнення шестирічного віку, як це передбачено положеннями Закону №1058-IV, а отже, пункт 2.18 Порядку № 22-1 не суперечить положенням вказаного Закону, оскільки не встановлює та/або не змінює механізм призначення такого виду пенсії.
Отже, на момент звернення із заявою про призначення пенсії позивач не мала права на дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 3 статті 115 Закону №1058-IV, оскільки позивачем не надано документів, які надають право на призначення дострокової пенсії за віком, тому відмова відповідача, оформлена рішенням від 18.10.2024, є обґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 09 червня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов, м. Харків, Харківський район, Харківська область, 61022).
Суддя С.В. Бородавкіна