10 червня 2025 р. № 400/2240/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,абон.скр. НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій просить:
визнати протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2019-2020 piк, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зi списків особового складу 31.08.2020;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористанi календарнi днi додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019-2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зi спискiв особового складу 31.08.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що військова частина НОМЕР_2 при виключенні його зі списків особового складу не здійснила нарахування і виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2019-2020 роки. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою від 11.03.2025 суд відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив строки для подання сторонами заяв по суті.
У відзиві на позов, який надійшов до суду 21.03.2025, відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що відповідно до довідки, наданою фінансовою службою військової частини НОМЕР_2 №642/1204 від 12.03.2025 року, позивачу нарахована та виплачена компенсація за невикористану щорічну чергову відпустку 2020 року за 5 (п'ять) діб у сумі 2 086,24 грн; компенсація за невикористану щорічну чергову відпустку 2018 року за 10 (десять) діб у сумі 4 172,47 грн року та відповідно до статті 16.2 Закону України “Про відпустки» та пункту 12 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» компенсація за невикористані додаткові відпустки 2019-2020 року за 28 (двадцять вісім) діб у сумі 11 682,92 грн. Відповідач стверджує, що компенсація з урахуванням військового збору 09.09.2020 зарахована на картковий рахунок позивача. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач не скористався правом на надання до суду відповіді на відзив.
На підставі матеріалів справи суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №206 від 31.08.2020 року старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , розвідника - навідника розвідувального взводу 3 десантно-штурмового батальйону, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», звільнено з військової служби у запас за пунктом “д» (через службову невідповідність). Абзацом 9 зазначеного наказу передбачено виплату позивачу грошової компенсації за невикористані додаткові відпустки 2019-2020 року за 28 (двадцять вісім) діб.
Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив йому грошову компенсацію за невикористанні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд враховує наступні норми права.
Положення статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачають, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до ст.4 якого ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать, зокрема, учасники бойових дій.
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (ст.5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Відповідно до п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Статтею 4 Закону України «Про відпустки» передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 16-2 Закону України «Про відпустки» учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Статтею 77-2 Кодексу Законів про працю України визначено, що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Згідно з пунктом 8 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Водночас, у разі невикористання додаткової відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.
Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначається Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).
Розділ XXXI Порядку № 206 передбачає можливість грошової компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки лише у разі звільнення військовослужбовця з військової служби. Так, за приписами пункту 3 цього розділу у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується.
Повертаючись до обставин справи, суд зазначає, що відповідач не заперечив право позивача на отримання компенсації невикористаної додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Водночас, між сторонами є спірними обставини щодо нарахування і виплати позивачу такої компенсації.
Суд зауважує, що витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 206 від 31.08.2020 передбачено виплата позивачу компенсації за невикористані додаткові відпустки за 2019-2020 роки за 28 діб.
До відзиву на позовну заяву відповідачем додано довідку № 642/1204 від 12.03.2025 за підписом головного бухгалтера військової частини НОМЕР_2 , якою підтверджено, що компенсація за невикористані позивачем дні додаткової відпустки нарахована в сумі 11682,92 грн і зарахована з урахуванням військового збору на особистий картковий рахунок ОСОБА_1 09.09.2020.
Позивач не спростував відомості, зазначені у довідці № 642/1204 від 12.03.2025.
Відтак, суд вважає, що зазначена довідка є належним доказом виплати позивачу компенсації за невикористані ним дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
Отже, відповідачем надано до суду докази в підтвердження правомірності своїх дій.
Ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відсутність інших доводів позивача на обґрунтування заявлених вимог, суд вважає такі вимоги недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню з наведених вище підстав.
В зв'язку з відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко