10 червня 2025 р. № 400/4836/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 62 080,70 грн, -
У провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №400/4836/22 за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 62 080,70 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 року позов Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 62 080,70 грн. на користь Держави в рахунок погашення податкового боргу з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 1 716,18 грн; орендної плати у розмірі 60 364,52 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 року у справі №400/4836/22 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року скасовано, прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу.
05.06.2025 року на виконання резолютивної частини рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 року судом видано виконавчий лист у справі №400/4836/22.
09.06.2025 року до канцелярії суду від представниці відповідача надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 року у справі №400/4836/22 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року скасовано, ухвалено по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Миколаївській області відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання, що забезпечується державою у визначеному законом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому відповідно до правової позиції, викладеної у поставі Верховного Суду від 15.11.2020 року у справі №752/2391/17, наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально - правові і процесуально - правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами, за роз'ясненнями згаданого узагальнення, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Суд зауважує, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 року у справі №400/4836/22 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року скасовано, прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу.
Тобто, судом помилково видано виконавчий лист 05.06.2025 року у справі №400/4836/22, за рішенням, яке скасовано.
Керуючись статтями 248, 254, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Визнати виконавчий лист по справі №400/483622, виданий Миколаївським окружним адміністративним судом 05.06.2025 року таким, що не підлягає виконанню.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя А.В. Величко