м. Миколаїв.
09.06.2025 р. Справа № 400/8808/24
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Профіт", вул. Захисників Миколаєва, 23Б, оф. 42, м. Миколаїв, 54017,
доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
провизнання протиправним та скасування рішення від 08.08.2024, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Профіт" до Головного управління ДПС у Миколаївській області відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Профіт" задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Миколаївській області від 08.08.2024 № 22727 про відповідність платника податку на додану вартість, Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ ПРОФІТ» критеріям ризиковості платника податку; зобов'язано Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Профіт" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Профіт" сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень), згідно із платіжною інструкцією №396 від 06.09.2024 та за подання апеляційної скарги у розмірі 4542,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні), згідно з квитанцією 6386-8899-0204-2740 від 06.08.2024.
02.05.25 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Суд ухвалою від 07.05.2025 призначив до розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення на 22.05.2025.
Від відповідача надійшла заява, в якій останній заперечує щодо відшкодування витрат на правничу допомогу. Зазначає, що документи, надані позивачем у цій адміністративній справі вказують на необґрунтованість розміру заявлених витрат на оплату послуг адвоката, а тому - на безпідставність заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.
Водночас, суддя Бульба Н.О. 22.05.2025 перебувала на лікарняному.
Дослідивши подане представником позивача клопотання в сукупності з матеріалами справи, суд встановив наступне.
Частиною 1 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.
Положеннями ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Згідно з матеріалами справи, представником позивача до суду подані наступні докази понесення судових витрат на правову допомогу в сумі 15000, 00 грн: договір про надання правничої допомоги від 05.09.2024, що був укладений між ТОВ "Компанія Профіт" та адвокатським об'єднанням "Бартошук Євролекс", розрахунок суми гонорару за правничу допомогу у розмірі 15000 грн, акт про надання правничої допомоги від 01.05.2025 на суму 15 000,00 грн.
Як вже зазначалось вище, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Також нормами КАС України передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Виходячи з акту наданих послуг, адвокатом надано клієнту послуги на суму 15 000 грн, час, витрачений на надання послуги становить 8 год. Детальний перелік наданих послуг із зазначенням їх часу та вартості не визначено. До того ж, предметом спору в даній справі є скасування рішення контролюючого органу, що не належить до категорії складних справ.
З системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи, встановлення їхньої дійсності та необхідності, розумності гонорару адвоката з обсягом наданих адвокатом послуг відповідачу.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням принципів справедливості, обґрунтованості, співмірності та пропорційності, а саме у розмірі 7500,00 грн.
Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
У випадку, передбаченому частиною третьою статті 143 КАС України, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 КАС України.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 143, 248, 252 КАС України, суд,
1. Заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Профіт" (вул. Захисників Миколаєва, 23Б, оф.42, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 39258161) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 гривень (сім тисяч п'ятсот) гривень.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09.06.2025.
Суддя Н.О. Бульба