про повернення позовної заяви
09 червня 2025 рокусправа № 380/11247/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак Уляна Володимирівна, перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Рівненській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просить:
- стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг в загальній сумі 615502,20 грн, в т.ч. по наступним податкам та зборам:
податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (18010300) та перерахувати на рахунок UА158999980314090512000017421, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДПРОУ 38012494, одержувач: ГУК у Рівненській обл./Крупець.сіл.тг /18010300.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позовної заяви суд встановив, що підставою для стягнення з відповідача податкового боргу стало винесення Головним управлінням ДПС у Рівненській області податкової вимоги форми «Ф» № 0000972-1306-1700 від 23 січня 2025 року, яка згідно з трекінгом поштового відправлення 3560400042078 повернена відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання) 07.02.2025.
За змістом ст. 42.5 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, згадана податкова вимога вважається врученою відповідачу лише 07.02.2025.
Отже, станом на дату звернення позивача з цим позовом до суду (04.06.2025) не сплинув шестимісячний строк, встановлений частиною другою статті 122 КАС України для оскарження відповідачем податкової вимоги, на підставі якої позивачем заявлено вимогу про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.
Ураховуючи наведене, у суб'єкта владних повноважень право на пред'явлення визначених законом позовних вимог в цій частині ще не виникло, а тому зазначений позов підлягає поверненню.
Аналогічних висновків дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 19.06.2020 у справі №520/12807/19.
Положеннями пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Водночас, пункти 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України не визначають кінцевого строку, з яким пов'язують право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, а лише містить вимогу, що таке стягнення відбувається не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, що не суперечить вимогам частини 2 статті 122 КАС України щодо необхідності надання відповідача строку на оскарження такої вимоги.
Відтак, позивач зобов'язаний дотриматись положень як пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, так і частини 2 статті 122 КАС України та не позбавлений права на повторне звернення до суду після спливу строку для оскарження податкової вимоги, на підставі якої заявлено вимогу про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.
Керуючись ст.ст.169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву Головного управління ДПС у Рівненській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - повернути позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна