10 червня 2025 рокусправа № 380/25553/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відповідач), в якій просить:
визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Радевича Василя Федоровича від 18.12.2024 про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні (ВП) № 73764904;
зобов'язати Відповідача закінчити зазначене виконавче провадження.
В обґрунтування вказує, що вважає дії та рішення відповідача протиправними, оскільки виконавче провадження було відкрито 09.01.2024 незаконно, на підставі документа, який на той момент не набрав законної сили. Відповідно, виконавець був зобов'язаний повернути такий документ стягувачу без прийняття до виконання, а після виявлення помилки - закінчити незаконно відкрите провадження, а не намагатись його "виправити". Через передчасні дії виконавця Позивача було фактично позбавлено права на добровільну сплату штрафу в одинарному розмірі (20 400 грн) протягом 15 днів з моменту набрання постановою законної сили (до 25.07.2024), оскільки до нього одразу було застосовано примусові заходи.
Ухвалою суду від 27.12.2024 позовну заяву залишено без руху.
06.01.2025на адресу суду надійшло клопотання на виконання ухвали суду.
Ухвалою від 13.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№6371 від 28.0.2025) у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Стверджує, що виконавчий документ надійшов 09.01.2024, і того ж дня було відкрито провадження. Вказує, що виконавець не зобов'язаний перевіряти достовірність даних у виконавчому документі, а лише його відповідність формальним вимогам. Вважає, що зміна дати набрання чинності на підставі офіційного листа стягувача є правомірною дією. Посилається на практику Верховного Суду щодо недопустимості надмірного формалізму та зазначає, що незначні недоліки в документі не є перешкодою для виконання. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх.№10750 від 10.02.2025) у якому позовні вимоги підтримує.
Від позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№11503 від 12.02.2025).
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив таке.
Судом встановлено, що на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД №784363 відносно Позивача, державним виконавцем Радевичем В. Ф. 09.01.2024 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 73764904.
На момент відкриття виконавчого провадження зазначена постанова серії БАД №784363 оскаржувалася Позивачем у судовому порядку. Лише 10.07.2024 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 453/17/24 було залишено без змін рішення суду першої інстанції, внаслідок чого постанова про накладення стягнення набрала законної сили.
12.12.2024 Відділ поліції №3 Стрийського РУП, що видав виконавчий документ, направив до Відповідача лист №116015-2024 з проханням змінити у ВП № 73764904 дату набрання постановою законної сили з "24.11.2023" на "10.07.2024".
На підставі цього листа державний виконавець 18.12.2024 виніс оскаржувану постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері примусового виконання рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Стаття 1 Закону № 1404-VIII визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання рішень, що здійснюється на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені цим Законом.
Частина 1 статті 3 Закону № 1404-VIII містить перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню. Згідно з п. 6 цієї частини, до таких рішень належать постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Частина 1 статті 4 Закону № 1404-VIII встановлює вичерпний перелік вимог до виконавчого документа. Зокрема, у ньому має бути зазначено:
пункт 2: дата прийняття, номер рішення, згідно з яким видано документ;
пункт 6: дата набрання рішенням законної (юридичної) сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Частина 4 статті 4 Закону № 1404-VIII встановлює імперативний обов'язок виконавця. Відповідно до пункту 1 цієї частини, виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Стаття 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) встановлює, що постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку її оскарження. У разі апеляційного оскарження постанови вона набирає законної сили з дня набрання законної сили рішенням суду за наслідками розгляду скарги.
Щодо протиправності відкриття виконавчого провадження, суд зазначає таке.
Ключовою умовою для початку примусового виконання є наявність виконавчого документа, який відповідає вимогам закону та є чинним. Однією з фундаментальних вимог, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII, є набрання рішенням законної сили.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, постанова про накладення стягнення на Позивача набрала законної сили лише 10.07.2024.
Однак державний виконавець відкрив виконавче провадження ВП № 73764904 значно раніше - 09.01.2024, тобто за шість місяців до того, як для цього виникли правові підстави. На момент пред'явлення до виконання та відкриття провадження виконавчий документ не був придатним для примусового виконання, оскільки не відповідав обов'язковій вимозі закону.
За таких обставин державний виконавець, перевіряючи документ на відповідність вимогам статті 4 Закону № 1404-VIII, був зобов'язаний застосувати п. 1 ч. 4 цієї статті та повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання. Натомість він вчинив протиправні дії, відкривши провадження на підставі нечинного документа.
Таким чином, суд констатує, що виконавче провадження ВП № 73764904 було відкрито протиправно.
Щодо правомірності оскаржуваної постанови від 18.12.2024, суд вказує на таке
Суд доходить висновку, що оскаржувана постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних є неправомірною з огляду на таке.
Процедура внесення змін до реєстраційних даних призначена для виправлення технічних помилок або оновлення інформації у законно відкритому виконавчому провадженні. Вона не може використовуватися як інструмент для "легалізації" провадження, яке було відкрите з грубим порушенням вимог закону.
Дії виконавця є проявом принципу "ex injuria jus non oritur" (право не виникає з правопорушення). Оскільки первісна дія - відкриття ВП - була протиправною, всі подальші дії, спрямовані на продовження існування цього провадження, успадковують його неправомірний характер. Отримавши лист від органу поліції, який фактично підтверджував помилку, виконавець мав би не "виправляти" дату, а діяти відповідно до закону - визнати незаконність відкриття ВП та закінчити його.
Суд критично ставиться до доводів Відповідача про відсутність обов'язку перевіряти законність документа, оскільки цей обов'язок прямо випливає зі змісту статті 4 Закону № 1404-VIII. Посилання на практику Верховного Суду щодо надмірного формалізму є недоречним, оскільки відсутність законної сили рішення є не формальним, а фундаментальним, сутнісним недоліком, який унеможливлює примусове виконання в принципі.
Суд також враховує, що протиправні дії Відповідача безпосередньо порушили права Позивача. Відповідно до статей 307 та 308 КУпАП, Позивач мав право на добровільну сплату штрафу в одинарному розмірі (20 400 грн) протягом 15 днів після набрання постановою законної сили (тобто до 25.07.2024). Через передчасне відкриття ВП та виставлення вимоги про сплату подвійного штрафу він був позбавлений цієї можливості. Оскаржувана постанова не відновлює це порушене право, а лише продовжує стан правової невизначеності.
Позиція суду узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду.
У постанові від 19.09.2018 у справі № 813/3663/17 Верховний Суд зазначив, що державний виконавець зобов'язаний перевіряти відповідність виконавчого документа вимогам, зазначеним у статті 4 Закону №1404-VIII, та у разі виявлення невідповідності повертати його стягувачу. Відкриття виконавчого провадження за документом, що не відповідає вимогам закону, є протиправним.
У постанові від 31.01.2020 у справі № 480/2906/19 Верховний Суд дійшов висновку, що пред'явлення до виконання виконавчого листа, який не набрав законної сили, є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, а відкриття виконавчого провадження за таким документом - підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що набрання рішенням законної сили є ключовою умовою для його примусового виконання (наприклад, постанова від 21.04.2020 у справі № 2340/3642/18). Це не формальність, а гарантія стабільності правовідносин та захисту прав боржника.
Таким чином, дії відповідача суперечать не лише нормам закону, а й правовим позиціям найвищої судової інстанції.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 18.12.2024 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки вона є похідною від незаконно відкритого виконавчого провадження. Належним способом відновлення порушеного права позивача є скасування цієї постанови та зобов'язання відповідача закінчити незаконно відкрите виконавче провадження.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 90, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( Львівська обл., Стрийський р-н., м. Сколе, вул. Чайківського, 6, 82600, ЄДРПОУ 34893197) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
2.Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Радевича Василя Федоровича від 18 грудня 2024 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні № 73764904.
3.Зобов'язати Сколівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчити виконавче провадження № 73764904, відкрите щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 34893197) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складення.
СуддяГрень Наталія Михайлівна