справа №380/15515/24
09 червня 2025 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 19.03.2024 року №11180/13-01-07-09 за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» в сумі 1020,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 19.03.2024 року №11176/13-01-07-09 за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки» у сумі 118889,25 грн.
Посилається на те, що Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_1 . За результатами перевірки складено акт від 07.02.2024 року, на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення-рішення відповідача від 19.03.2024 року №11180/13-01-07-09 та №11176/13-01-07-09. Позивач з такими рішення не погоджується та вказав, що у наказі про проведення фактичної перевірки відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки та інформацію, яку контролюючий орган отримав стосовно порушення позивачем вимог чинного законодавства. Отже, вважає, що фактична перевірка проведена за відсутності законних на те підстав. Щодо суті інкримінованих порушень зазначив, що всі розрахункові операції в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснюються із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій із фіскальним номером 4000797489, режим роботи - онлайн (надалі також - «ПРРО»). Розрахункові операції, по яких нібито встановлені порушення податковим органом, проведені із застосуванням вказаного ПРРО. Фіскальні чеки та чеки на повернення були надані представникам контролюючого органу 02.02.2024 року при проведенні перевірки. Тому, вважає, що висновки відповідача про не проведення платником податків розрахункових операцій через РРО/ПРРОЮ не знайшли свого підтвердження та спростовані наданими під час проведення перевірки документами. Щодо тверджень податкового органу про відсутність форми ведення товарних запасів вказав, що законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб'єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для обліку товарних запасів. Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №496 від 03.09.2021 року, не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зазначив, що контролюючому орану були надані усі первинні документи, обов'язковість ведення яких передбачена чинним законодавством, однак такі безпідставно не враховані. На підставі наведеного вважає, що податкові повідомлення-рішення від 19.03.2024 року №11180/13-01-07-09 та №11176/13-01-07-09 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що фактична перевірка проведена правомірно, наказ про проведення фактичної перевірки відповідає вимогам Податкового кодексу України (далі - ПК України), прийнятий з дотриманням визначеної законодавством процедури та за наявності передбачених ПК України підстав для її проведення. Щодо встановлених порушень вказала, що з метою перевірки питань дотримання суб'єктом господарювання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, перед початком фактичної перевірки 02.02.2024 року приблизно о 18 год. 05 хв. в торговій точці « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_1 , придбано кабель Belkin Braided Silicone USB-C to Lightning 1 м в кількості 1 шт., по ціні 1099,00 грн, розрахунок проведено в готівковій формі. Крім того, в даній господарській одиниці 02.02.2024 року о 18 год. 15 хв. придбано кабель Аpple Lightning to USB Cable (2 m) в кількості 1 шт. по ціні 699,00 грн, розрахункова операція проведена у безготівковій формі із застосуванням електронного платіжного засобу (платіжного банківського терміналу SIVF0IZL). Зазначила, що дані розрахункові операції проведені без застосування зареєстрованого фіскальним сервером контролюючого органу програмного реєстратора розрахункових операцій фіскальний номер 4000797489 та без надання покупцям в обов'язковому порядку розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій, створених у паперовій та/або електронній формі. Вказала, що у торговій точці « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 02.02.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 з 18 год. 15 хв. по 19 год. 14 хв. фактично відпуск товарів із проведенням розрахункових операцій в господарській одиниці не проводився, проте згідно даних СОД РРО у вказаний проміжок часу по ПРРО проведено розрахункові операції у безготівковій формі на загальну суму 53861,50 грн. Також, у ході перевірки використана надана 02.02.2024 року форма ведення обліку товарних запасів в торговій точці « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_1 та акт приймання-передачі товарів від 01.02.2024 року до договору комісії №ДР-31-0124-ЗО від 31.01.2024 року. При перевірці повноти оприбуткування та реалізації ТМЦ шляхом аналізу обсягів прийнятого та реалізованого через ПРРО товару (згідно СОД РРО) встановлено реалізацію 02.02.2024 року ТМЦ, на які не надано документи, що підтверджують їх походження та не відображені в обліку на загальну суму 37595,00 грн. За таких обставин вважає, що відповідачем дотримано процедуру проведення фактичної перевірки, відтак прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення від 19.03.2024 року №11180/13-01-07-09 та №11176/13-01-07-09 є правомірними і підстав для їх скасування немає. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою судді від 24.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Головним управлінням ДПС у Волинській області на підставі наказу від 02.02.2024 року №456-п та направлень від 02.02.2024 року №540 та №550 проведена фактична перевірка торгової точки « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт перевірки від 06.02.2024 року 2200/03-20-07-05/ НОМЕР_1 (далі - акт від 06.02.2024 року).
ФОП ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування та зареєстрований платником єдиного податку другої групи, ставка податку 20%. Використовує у своїй діяльності програмний реєстратор розрахункових операцій (далі - ПРРО) фіскальний номер 4000797489.
Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: 02.02.2024 року о18:05 год перед початком перевірки придбано кабель Belkin Braided Silicone USB-C to Lightning 1 м вартістю 1099,00 грн, розрахунок здійснено в готівковій формі. Крім того, 02.02.2024 року о 18:15 год придбано кабель Apple Lightning to USB Cable (2 м) за ціною 699,00 грн, розрахунок здійснено в безготівковій формі із застосуванням електронного платіжного засобу.
Дані розрахункові операції не проведені через зареєстрований належним чином ПРРО, розрахунковий документ встановленої форми та змісту не надано. Загальна сума розрахункових операцій у безготівковій формі, не проведених через РРО, склала, зокрема, 53463,50 грн.
Також, встановлено факт не ведення в установленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації, зокрема - віддсутні накладні чи інші документи, що підтверджують походження товару, згідно опису товару, що знаходився в реалізації в магазині на загальну суму 37595,00 грн.
Перевірка здійснена в присутності особи, що здійснювала розрахункову операцію - ОСОБА_2 . Вказаній особі вручено письмовий запит щодо надання у термін до 12 год. 00 хв. 05.02.2024 року документів, що становлять предмет перевірки за період, діяльності, що перевіряється (із зазначенням переліку запитуваних документів). Оскільки зазначені у запиті документи, а саме: інформація щодо ведення обліку доходів, банківські виписки щодо руху коштів на розрахункових рахунках, що використовуються в підприємницькій діяльності, позивачем не надано, контролюючим органом складно акт про ненадання у визначений у запиті строк документів від 06.02.2024 року. Тим самим, встановлено порушення позивачем вимог пункту 85.2 статті 85 ПК України.
За результатами розгляду матеріалів акта перевірки Головним управлінням ДІС у Львівській області (за основним місцем обліку платника податків) прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.03.2024 року, згідно з якими до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 119909,25 грн, в т. ч.:
- №11176/13-01-07-09 - у розмірі 118889,25 грн, в т. ч.: у розмірі 1099,00 грн (1099,00 грн Ч 100%) - за не проведення розрахункових операцій через ПРРО, за порушення вчинене вперше; у розмірі 80195,25 грн (53463,50 грн х 150%) - за не проведення розрахункових операцій через ПРО, за кожне наступне вчинене порушення, та у розмірі 37595,00 грн (37595,00 грн Ч 100%) - за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку;
- №11180/13-01-07-09 - у розмірі 1020,00 грн за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.
ФОП ОСОБА_1 скористався правом адміністративного оскарження, однак за наслідками такого, названі акти індивідуальної дії рішенням Державної податкової служби України від 14.06.2024 року №18109/6/99-00-06-03-03-06 залишено без змін.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями контролюючого органу, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Спірними у даній справі питаннями є правильність застосування контролюючим органом: підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України та пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Як свідчать матеріали справи, наказом Головного управління ДПС у Волинській області призначено фактичну перевірку торгової точки « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 . Підставою вказано підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
За змістом наведених норм, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сферах здійснення розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 року у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
Суд звертає увагу, що у наказі Головного управління ДПС у Волинській області №456-п від 02.02.2024 року підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: «Керуючись пп.20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 п.80.8 ст.80, пп.69.2, пп.69.27 п.69 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ … забезпечити проведення фактичної перевірки, який знаходиться за адресою: вул.Лесі Українки, 52, м.Луцьк…».
Обґрунтовуючи підстави проведення перевірки, контролюючий орган посилається на доповідну записку Відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Волинській області від 02.02.2024 року №57/03-20-07-05-01.
Дослідженням вказаного листа, на предмет наявності в ньому фактичних підстав для проведення перевірки позивача, встановлено, що на виконання доручень ДПС України щодо фіскалізації розрахункових операцій у сфері торгівлі складною побутовою технікою проведено аналіз такого виду торгівлі. В ході аналізу баз даних ДПС встановлено, що по господарських одиницях торгової мережі «Ябко» в базах даних СОД РРО відсутні дані про розрахунки за січень 2024 року, що може вказувати на проведення розрахункових операцій при продажу товарів без застосування PPO/ПРО та без видачі відповідного розрахункового документа.
З метою упередження порушень вимог чинного законодавства, контролю за дотриманням платниками податків норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) Відділ звернувся до в.о. начальника Головного управління ДПС у Львівській області з проханням надати дозвіл на проведення фактичних перевірок закладів згідно переліку, в якому, серед інших, вказано платника податків - ФОП ОСОБА_1 .
Даючи оцінку вказаному, суд вважає, що зазначена доповідна записка Відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Волинській області від 02.02.2024 року №57/03-20-07-05-01 в розумінні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичних перевірок. Відтак, доводи позивача про те, що контролюючим органом було допущено порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки є помилковими.
Подібна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 29.05.2024 року у справі №280/2549/24.
Щодо встановлених порушень пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд зазначає наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно із пунктами 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Отже, за змістом наведених вимог суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.
За визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (Положення №13), пунктом 2 розділу II якого передбачено обов'язкові реквізити для фіскального чека.
Відповідно до пункту 1 розділу II Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР суб'єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
Таким чином, проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 частини 17 Закону №265/95-ВР.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини видачі/невидачі розрахункового документа.
Актом перевірки встановлено, що в торговій точці « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 02.02.2024 року за адресою: м.Луцьк, вул.Лесі Українки,52 з 18 год. 15 хв. (час проведення розрахункової операції через платіжний банківський термінал SIVF0IZL, описаної в п.2.2.12 Акту перевірки на суму 699,00 грн, чек 1574919867) по 19 год. 14 хв. (час роздрукування «Х-звіт» ПРРО після допуску до проведення перевірки) фактично відпуск товарів із проведенням розрахункових операцій в господарській одиниці не проводився. Проте згідно даних СОД РРО у вказаний проміжок часу по ПРРО проведено розрахункові операції у безготівковій формі на загальну суму 53861,50 грн, що підтверджується доданими до відзиву документами.
Разом з тим, розрахункові документи встановленої форми та змісту, створені у паперовій та/або електронній формі, в обов'язковому порядку на повну суму проведених операцій 53861,50 грн покупцям не надавались.
Доказів протилежного суду не надано, як і не висловлено будь-яких зауважень до акта перевірки від 06.02.2024 року (п.4.1 акта).
Враховуючи наведене, суд приходить висновку, що податковим органом правомірно застосовано оскаржуваним повідомленням-рішенням штрафну санкцію в розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) в сумі 53861,50 грн.
Щодо встановлених порушень пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд зазначає наступне.
Згідно підпункту 16.1.2. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, а також забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом (підпункт 16.1.12 пункту 16.1. статті 16 ПК України).
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1. статті 44 ПК України).
Пунктом 177.10 ст.177 ПК України передбачено, що фізичні особи-підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Фізичні особи-підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Наказом Міністерства фінансів України №496 від 03.09.2021 року затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - Порядок). Цим Порядком визначено правила ведення обліку товарних запасів та визначено, що він поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку визначено, що облік товарних запасів здійснюється фізичною особою-підприємцем шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку. Фізична особа-підприємець, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою фізичною особою-підприємцем або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку. Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах (п.10 Порядку).
В силу вимог пункту 11 Порядку, форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. Такі документи надаються особисто фізичною особою-підприємцем або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої фізичної особи-підприємця. Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.
Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Статтею 20 Закону №265/95-ВР визначено, що до суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.2.2.12 акта фактичної перевірки від 06.02.2024 року, при проведенні фактичної перевірки встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані за встановленою формою ведення обліку товарних запасів. Загальна вартість не облікованих у встановленому законом порядку товарів становить 37595,00 грн, що підтверджується реєстром розрахункових операцій з реалізації не облікованих товарів (додаток №1 до акта перевірки).
З огляду на викладене, слідує висновок, що ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний був надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу, але ним такого не вчинено, тому наявна підстава для застосування штрафної санкції відповідно до ст.20 Закону №265/95-ВР у розмірі вартості не облікованих товарів за цінами реалізації в сумі 37595,00 грн.
Щодо посилання позивача на постанови Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі №812/1508/17, від 05.03.2019 року у справі №806/2402/16 та ряд інших, то суд звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 року у справі №280/6422/22, де зазначено, що стаття 20 Закону №265/95-ВР в редакції до 01.08.2020 передбачала, що відповідальність застосовується до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Тобто, підставою для притягнення до відповідальності згідно із нормою у зазначеній редакції могло бути лише встановлення факту реалізації товару, який не був облікований належним чином.
Водночас 01.08.2020 набрав чинності Закон України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг». Цим Законом стаття 20 Закону №265/95-ВР викладена у новій редакції, де відповідальність суб'єктів господарювання передбачена не тільки за реалізацію не облікованих товарів, а і за ненадання документів, які підтверджують облік товарів.
Тобто, ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу (господарському об'єкті), є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.
При цьому зазначеним Законом було уведено обов'язок суб'єктів господарювання надавати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів.
Такі висновки щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 року у справі № 280/6422/22.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази, якими підтверджується наявність первинних документів в місці продажу товару на початок проведення перевірки.
Виходячи з викладеного та враховуючи джерело походження інформації, яку використано контролюючим органом, суд вважає, що висновки фактичної перевірки підтверджені належними та допустимими доказами, що виключає підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Наведені позивачем доводи не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.
Щодо встановлених порушень пункту 85.2 статті 85 ПК України, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Матеріалами справи підтверджується, що в ході перевірки правомірно встановлено порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР за яке застосовано штрафні санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.
Крім того, пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
02.02.2024 року контролюючим органом сформовано запит про надання у термін до 12 год. 00 хв. 05.02.2024 року документів, що становлять предмет перевірки за період, діяльності, що перевіряється (із зазначенням переліку запитуваних документів).
Оскільки зазначені у запиті документи, а саме: інформація щодо ведення обліку доходів, банківські виписки щодо руху коштів на розрахункових рахунках, що використовуються в підприємницькій діяльності, позивачем не надано, контролюючим органом складно акт про ненадання у визначений у запиті строк документів від 06.02.2024 року.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача від 19.03.2024 року №11180/13-01-07-09 та №11176/13-01-07-09 є такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Податковим кодексом України. Обставини, на які посилається позивач, не можуть вважатися підставами для його скасування.
Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності.
Поряд з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішень, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2024 року №11180/13-01-07-09 та №11176/13-01-07-09 - слід відмовити.
Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.