28 травня 2025 рокусправа № 380/26246/23 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Мричко Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Лютої В.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Прилепського І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі за текстом позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 (далі за текстом відповідач), в якій, з урахуванням заяви від 27.09.2024 про збільшення позовних вимог просив:
- скасувати п. 5 наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 №144-ОД від 09 жовтня 2022 року притягнення мене до дисциплінарного стягнення за п.б ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за неналежне виконання покладених службових обов'язків та порушення військової дисципліни з боку молодшого сержанта ОСОБА_1 в частині притягнення молодшого сержанта до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення "СУВОРА ДОГАНА";
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 виплатити ОСОБА_1 не виплачену грошову винагороду за вересень 2022 року, якої він був позбавлений на підставі наказу № 144-ОД від 09.10.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.09.2022 близько 21:00 год., у зв'язку з погіршенням стану здоров'я та відсутністю медсестри в медичному пункті Військової частини, позивач залишив Військову частину НОМЕР_1 щоб звернутися до сімейного лікаря за медичною допомогою, про що повідомив чергового по батальйону. В подальшому позивач дізнався, що за порушення ним військової дисципліни та неналежне виконання службових обов'язків, командир Військової частини 09.10.2022 видав наказ № 144-Од, згідно з яким наклав на позивача дисциплінарне стягнення "СУВОРА ДОГАНА". Враховуючи те, що позивача не повідомлено про службове розслідування, наказ №144-Од від 09.10.2022 не був доведений до відома позивача в порядку, передбаченому законодавством, позивач просить скасувати пункт 5 наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 №144-ОД від 09.10.2022 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення "СУВОРА ДОГАНА", а також зобов'язати Військову частину виплатити грошову винагороду за вересень 2022.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтований тим, що твердження позивача про не доведення наказу до його відома є недостатніми в якості підстав для задоволення позову та скасування наказу, оскільки не доведення наказу не означає відсутність порушення, яке було зафіксовано в наказі чи іншому розпорядчому документі. Додатково зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки у разі скасування оскаржуваного в частині наказу, відповідач матиме підставу - акт для видачі нового наказу. Також зазначає, що наказ є розпорядчим документом індивідуальної дії, який вже вичерпав свою дію його фактичним виконанням, тобто на даний час оскаржуваний позивачем наказ є виконаним, а тому його оскарження є недоцільним. З огляду на вказане у задоволенні позову просить відмовити повністю.
В судовому засіданні позивач надав пояснення в яких зазначив, що ним не заперечується факт залишення ним Військової частини НОМЕР_1 без дозволу командира, разом з тим звернув увагу суду на те, що оскаржуваний наказ виданий після звільнення його з військової служби.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 Кодексу адміністартивного судочинства України суд зазначає ухвалою від 14.11.2023 суддя залишила позовну заяву без руху.
Ухвалою від 27.11.2023 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою від 05.02.2024 суд залишив позовну заяву без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі №380/26246/23 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 380/26246/23 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою від 12.07.2024 суд продовжив розгляд справи №380/26246/23.
Ухвалою від 21.10.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 02.12.2024 суд витребував докази у справі.
Ухвалою від 26.02.2025 суд відмовив у прийнятті до провадження заяви позивача від 24.02.2025 про зміну підстав позову.
Ухвалою від 14.04.2025 суд задовольнив клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Заслухавши аргументи позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
11.09.2022 наказамом Командира Військової частини НОМЕР_1 №136-АД призначено службове розслідування за фактом відсутності молодшого сержанта ОСОБА_1 . Підставою для призначення сулжбового розслідування став рапорт заступника начальника штабу майора ОСОБА_2 (вх.№803 від 11.09.2022) в якому повідомлено, що під час перевірки 11.09.2022 о 17:00 була виявлена відсутність командира 2 стрілецького відділення 2 стрілецького роти молодшого сержанта ОСОБА_1 .
27.09.2022 Командир Військової частини НОМЕР_1 видав наказ (по стройовій частині) №220, згідно з яким молодшого сержанта ОСОБА_1 командира 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони (по особовому складу) від 22.09.2022 №31-РС у відставку з виключенням з військового обліку за підпунктом «б» (за станом здоров'я) пункту другої частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з 27.09.2022 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
09.10.2022 офіцером групи планування штабу частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 складений Акт службового розслідування. Згідно з висновком Акту: командир відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_1 , під час проходження військової служби по мобілізації в умовах особливого періоду, з метою ухилитись від виконання обов'язків військової служби, порушуючи вимоги статті 65 Конституції України, статті 17 Закону України «Про оборону України», статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статтей 6, 11, 16, 127, 128, 199, 216 Статуту внутрішньої дисципліни Збройних Сил України, статті 1,3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків 11.09.2022 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та перебував поза місцем проходження військової служби використовуючи службовий час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 09:00 год 12.09.2022.
09.10.2022 командиром Військової частини НОМЕР_1 виданий наказ №144-Од Про результати службового розслідування відсутності на службі військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 командира відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти молодшого сержанта ОСОБА_1 . У пункті 5 розпорядчої частини назаного наказу зазначено: "Відповідно до пункту б статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за неналежне виконання покладених обов'язків та порушення військової дисципліни з боку молодшого сержанта ОСОБА_1 накласти на нього дисциплінарне стягнення "СУВОРА ДОГАНА".
Позивач вважає наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2022 №144-ОД в частині пункт 5 протиправним та просить в цій частині такий наказ скасувати. Окрім цього порсить зобов'язати Військову частину виплатити невиплачену грошову вигнагороду за вересень 2022 року.
Вирішуючи цей спір по суті, суд виходив з такого.
Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; далі Дисциплінарний статут).
У преамбулі Дисциплінарного статуту встановлено, що усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
У статті 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Відповідно до статті 3 Дисциплінарного Статуту військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та шостої статті 5 Дисциплінарного статуту за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.
Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.
Застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту (частина перша статті 7 Дисциплінарного статуту).
Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Види дисциплінарних стягнень визначено у статті 48 Дисциплінарного статуту, якою передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Згідно з статтею 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Пунктами 1, 3 розділу ІІ Порядку № 608 визначено, що службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри. Службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Відповідно до п. 1, 3, 5, 6, 8, 9, 13 розділу ІІІ Порядку № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування). Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено комісії або військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Голова комісії здійснює керівництво діяльністю комісії, має право давати письмові або усні доручення в межах проведення службового розслідування, які є обов'язковими для виконання. Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Розділом V Порядку № 608 визначено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини. У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування. В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити. Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Згідно розділу VІ Порядку № 608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник). У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту. Примірники акта службового розслідування надсилаються службовим особам, яких стосуються наведені у висновку пропозиції, та до відповідних структурних підрозділів органів військового управління. Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Аналіз наведених вище положень вказує на те, що за порушення військової дисципліни, неналежне виконання обов'язків або вчинення правопорушень, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України військовослужбовці можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності за цим статутом.
Повертаючись до обставин справи, суд встановив, що згідно з наказом Командира Військової служби НОМЕР_1 від 27.09.2022 №220 молодшого сержанта ОСОБА_1 , звільненого наказом командира НОМЕР_5 окремої бригади територільної оборони від 22.09.2022 №31-РС у відставку з виключенням з військового обліку за підпунктом «б» (за станом здоров'я) пункту другої частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з 27.09.2022 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Суд зауважує, що дата виключення військовослужбовця зі списків особового складу частини означає завершення проходження військової служби військовослужбовцем.
Отже, з 27.09.2022 (дати виключення зі списків особового складу частини) ОСОБА_1 втратив статус військовослужбовця, який проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Разом з тим, суд встановив, що після виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , Командир Військової частини НОМЕР_1 видав наказ від 09.10.2022 № 144-Од, згідно з пунктом 5 розпорядчої частини якого, за неналежне виконання покладених обов'язків та порушення військової дисципліни ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності та відповідно до пункту "б" статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та накладено на нього дисциплінарне стягнення "СУВОРА ДОГАНА".
Тобто, 09.10.2022 командир Військової частини НОМЕР_1 прийняв рішення про притягнення до дисицплінарної відповідальності позивача, який станом на 27.09.2022 вже був виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на абзац 4 статті 45 Дисциплінарного статуту, відповідно до якого усі дисциплінарні стягнення, крім пониження у військовому званні, пониження на посаді, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, накладені на військовослужбовців і не зняті до дня звільнення їх у запас чи відставку, вважаються знятими з дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
За таких обставин, відповідач, призначивши службове розслідування 11.09.2022 мав би закінчити таке до дня виключення позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , тобто до 27.09.2022. Натомість, відповідач, виключивши позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 продовжив службове розслідування та видав наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що суперечить визначеному Дисциплінарним Статутом Збройних Сил України порядку накладення дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В межах цієї справи суд встановив, що дисциплінарне стягнення застосоване до позивача після виключення такого з особовового складу Військової частини НОМЕР_1 , тобто суд встановив порушення з боку відповідача в частині порядку накладення на позивача дисциплінарного стягнення.
Інші доводи позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.
Таким чином, суд дійшов висновку про невідповідність пункту 5 наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2022 №144-ОД Про результати службового розслідування відсутності на службі військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 командира відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти молодшого сержанта ОСОБА_1 , в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення "СУВОРА ДОГАНА", критеріям, які визначені частиною другою статті 2 КАС України, тому такий є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги позивача в частині зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 виплатити ОСОБА_1 не виплачену грошову винагороду за вересень 2022 року, якої він був позбавлений на підставі наказу № 144-ОД від 09.10.2022.
Суд звертає увагу позивача на те, що в межах оскаржуваного наказу (пункт 5 наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 № 144-Од від 09.10.2022) відповідач не розпоряджався щодо припинення виплати позивачу грошової винагороди за вересень 2022 року. Таким чином, позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.
Проте, суд звертає увагу позивача на долучений ним наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2022 №220 в абзаці 4 пункті 1 якого наказано: "Не виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби, надбавку за особливості проходження служби в розмірір 65% посадового коладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавку за вислулу років за 01 по 27 вересня 2022 року". Таким чином, наказом Командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2022 №220 вирішено питання невиплати премії за вересень 2022 року, натомість такий наказ не є предметом оскарження в межах цієї справи, тому суд не надає оцінки такому.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 №144-ОД від 09.10.2022 Про результати службового розслідування відсутності на службі військовослужовця військової частини НОМЕР_1 командира відділення 2 стрілецього взводу 2 стрілецької роти молодшого сержанта ОСОБА_1 , в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення "СУВОРА ДОГАНА".
У задоволенні інших позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 09.06.2025.
Суддя Мричко Н.І.