10 червня 2025 року справа №320/49176/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ПЛЮС» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС ПЛЮС» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило суд:
- визнати протиправним рішення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП № 238/6/31-00-07-02-02 від 05.01.2023 про розгляд повідомлення про втрату первинних документів в зв'язку з їх знищенням в результаті воєнних дій;
- визнати протиправною бездіяльність ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, а саме відмову позивачу у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених в податковій звітності, передбачених підпунктом 69.28 ст. 69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України за період 2017-2022 роки згідно втрачених в результаті воєнних дій первинних документів за переліком наведеним в повідомленні позивача про втрату первинних документів та зобов'язати відповідача забезпечити позивачу можливість застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених в податковій звітності позивача за період 2017-2022 роки на підставі втрачених первинних документів згідно підпункту 69.28 ст. 69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення про результати розгляду повідомлення про неможливість вивезення первинних документів № 238/6/31-00-07-02-02 від 05.01.2023, яким позивачу було відмовлено у застосуванні спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи, зокрема, обставин щодо пошкодження активними бойовими діями у березні 2022 року магазину позивача за адресою с. Стоянка, Кивської області, де зберігались первинні документи, що стало наслідком втрати первинних документів та неможливістю їх відновлення. Одночасно з цим позивач зазначає, що контролюючому органу було складено та направлено повідомлення про втрату первинних документів з вичерпними поясненнями та документами, що підтверджують реальність доводів позивача, з проханням застосування до нього спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, натомість відповідач за результатами розгляду вказаного повідомлення прийняв спірне рішення, яке позивач вважає незаконним та таким, що порушує його права та законні інтереси.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача надано до суду відзив, в якому проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що відповідно рішення про відмову у застосуванні положень підпункту 69.28 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України обґрунтовано його невідповідністю вимогам Податкового кодексу України, оскільки повідомлення не містить належних доказів на підтвердження втрати первинних документів.
У відповіді на відзив позивач наголошував на обґрунтованості позовних вимог та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до ЦМУ ДПС по роботі з ВПП повідомлення листом від 21.11.2022 №568 (вх.№8503/6 від 06.12.2022) про втрату первинних документів за період 2017 - 2022 роки у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України.
У повідомленні вказано, що з метою ведення господарської діяльності підприємством було орендовано приміщення за наступними адресами:
- м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд.151/м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.11, приміщення 175, згідно укладеного Договору оренди нежитлового приміщення № 2002 від 02.03.2020 року з ОСОБА_1 ;
- АДРЕСА_1 , згідно укладеного Договору суборенди від 18.10.2017 з ФОМ ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 .
Вказано, що зазначеними об'єктами оренди наразі користуватись неможливо, оскільки 06.10.2022 будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 175 зруйновано, а будівля за адресою: АДРЕСА_1 пошкоджена.
Майно, яке там знаходилося за вищевказаними адресами та первинні документи за 2017 - 2022 роки, а саме: касові книги, звіти касира, журнали реєстрації ПКО та ВКО, контрольні стрічки РРО, прибуткові накладні та ТТН було знищено та пошкоджено.
За наслідком розгляду повідомлення відповідачем прийнято рішення № 238/6/31-00-07-02-02 від 05.01.2023, у якому відповідачем викладено, що до повідомлення позивачем надано:
- договори оренди нерухомого майна,
- акти приймання - передачі приміщень,
- копію заяви до Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській обл.
- копію заяви до СУ ГУНП у Запорізькій області про залучення ТОВ «ТС ПЛЮС» в якості потерпілого по кримінальному провадженню № 22022080000001952;
- запити до ГУ ДСНС України у Київській обл., до ГУ ДСНС України у Запорізькій обл. та до Бучанської районної державної адміністрації.
До повідомлення також надано витяг з ЄРДР номер кримінального провадження 42022112200000286 від 13.04.2022 за ст. 438 ч. 1 КК України. Орган досудового розслідування: Бучанське районне управління поліції ГУНП в Київській обл.
В графі: ПІБ потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та код ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань): значено Інші, тобто без конкретизації потерпілого.
В графі: Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: в період часу з 24.02.2022 по 01.04.2022 внаслідок застосування агресії збройних сил російської федерації шляхом обстрілів з різного виду озброєння, авіаційних та ракетних ударів, було пошкоджено інфраструктуру с. Стоянка Бучанського району Київської області, в тому числі руйнування житлових будинків, цивільного населення, закладів освіти, охорони здоров'я, комунальних мереж тощо, також без конкретизації обставин.
Щодо заяви до СУ ГУНП у Запорізькій області про залучення ТОВ «ТС ПЛЮС» в якості потерпілого по кримінальному провадженню № 22022080000001952 не надано витяг з ЄРДР.
ЦМУ ДПС по роботі з ВПП 14.12.2022 були направлені запити на Головного управління ДСНС України у Запорізькій області та до Бучанської районної державної адміністрації про надання інформації, що може свідчити про знищення первинних документів, які знаходились у будівлях магазинів за вищенаведеними адресами.
02.01.2023 ГУ ДСНС України у Запорізькій області надано відповідь, в якій зазначено про наступне: «06.10.2022 року по м. Запоріжжя було завдано масований ракетний удар, в результаті вибуху від влучення ракет відбулось руйнування під'їзду п'ятиповерхового житлового будинку 151 по проспекту Соборний з послідуючим горінням, що могло призвести до пошкоджень приміщення 175 за вказаною адресою.
Постановою Кабінету міністрів України від 19.04.2022 № 473 затверджено порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель споруд (надалі - Порядок).
Абзацом 2 пункту 4 Порядку визначено, що організація та координація виконання невідкладних робіт здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності - військовими адміністраціями (далі - уповноважений орган) на підставі заяв (повідомлень) громадян, підприємств, установ та організацій.
Згідно пункту 6 Порядку обстеження пошкоджених об'єктів здійснюється за рішенням уповноважених органів шляхом комісійних обстежень.
Згідно пункту 81 Порядку за результатами комісійного обстеження складається акт обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією російської федерації».
На дату розгляду повідомлення від Бучанської районної державної адміністрації відповідь не надходила.
Виходячи із вищевикладеного, контролюючий орган виснував, що ТОВ «ТС ПЛЮС» не надано будь-яких підтверджуючих документів щодо фактів знищення/пошкодження торговельних приміщень г адресою: м. Запоріжжя, пр-кт Соборний, буд.151 / м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.11, приміщення 175, та за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с.Стоянка, вул. Меліораторів, буд.1/3, що призвели до втрати первинних документів за період 2017 - 2022.р.р., а саме:
- актів, які засвідчують факти пожежі та руйнувань;
- актів комісійних обстежень знищених/пошкоджених об'єктів;
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, про залучення в якості потерпілого по кримінальному провадженню № 22022080000001952;
- інвентаризаційних описів пошкодженого майна (втрачених первинних документів) та ін.
- відповіді отримані від ГУ ДСНС України у Київській обл., від ГУ ДСНС України у Запорізькій обл. та від Бучанської районної державної адміністрації.
На підставі вказаного ЦМУ ДПС по роботі з ВПП відмовило у застосуванні спеціальних правил для підтвердження даних, визначних у податковій звітності, передбачених підпунктом 69.28 статті 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України за період 2017-2022 рік у зв'язку з недоведеністю обставин, які призвели до втрати цих документів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до пп. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, зазначений кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно зі ст. 16 ПК України, платників податків зобов'язано, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За правилами пункту 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Відповідно до пункту 44.5 ст. 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався у встановленому порядку.
Отже, з 24.02.2022 та по теперішній час на території України триває воєнний стан.
З метою забезпечення прав і обов'язків платників податків протягом вказаного періоду, Законом України від 03 березня 2022 року №2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", який набрав чинності 07 березня 2022 року, доповнено Підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 69.
Підпунктом 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень ст. 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред'явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв'язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від'ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Втрата документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.
Обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
Отже, підставами звернення платника податків до податкового органу з приводу застосування підпункту 69.28. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ є:
1) втрата первинних документів (знищення чи зіпсуття) за умови провадження діяльності платника податків на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України;
2) знаходження первинних документів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
Судом також враховується, що п.п 69.28 п. 69 ПК України визначено, що « Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та території, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України».
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року. Перелік у подальшому змінювався станом на відповідну дату.
06 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» згідно із якою, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, а також визнано таким, що втратив чинність Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за №453/37789 (із змінами).
Наказ від 22.12.2022 № 309 набрав чинності з 27.12.2022.
Відповідно до вказаного Переліку до території можливих бойових дій місто Запоріжжя, як і вся територія Запорізького району, віднесена переліку територій на яких велися активні бойові дії протягом періоду з 12.03.2022 по 31.12.2022 згідно з п. 2.3. підрозділу 2 розділу І Наказу № 309 (код рядка иА23060000000070350).
Що стосується села Стоянка Бучанського району Київської області, то у відповідності до підрозділу 5 розділу II Наказу № 309 його територія віднесена до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України протягом періоду з 05.03.2022 по 24.03.2023 (код рядка иА32080010090044167).
Щодо втрати первинних документів, що знаходилися в магазині ТОВ «ТС ПЛЮС» в с. Стоянка, суд бере до уваги, що при виявлені пошкодження будівлі магазину, ТОВ «ТС ПЛЮС» повідомив про вказані події не тільки у поліцію, а й у територіальну Білогородську селищну раду, представники якої виїжджали 26.04.2022 за місцезнаходженням магазину і зафіксували виявлені пошкодження.
На підтвердження вище викладеного, ТОВ «ТС ПЛЮС» до повідомлення про втрату первинних документів було надано наявні на час подання повідомлення документи, які вдалося отримати/подати ТОВ «ТС ПЛЮС»:
- Копія заяви ТОВ «ТС ПЛЮС» до Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області від 12.04.2022 р.;
- Копія витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження № 42022112200000286.
Додатково, до скарги на спірне рішення до ДПС України було долучено отриманий акт обстеження пошкоджених та знищених об'єктів нерухомого майна (будівель та споруд), внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією російської федерації, на території Білогородської територіальної громади від 26.04.2022, складених комісією за участі представників Білогородської селищної ради.
В додатках до заяви про кримінальне правопорушення до Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області від 12.04.2022 додавалися фото та відео пошкодженого та розграбованого мародерами магазину, які додаються до даної позовної заяви.
Щодо втрати первинних документів, що знаходилися в магазині ТОВ «ТС ПЛЮС» в м. Запоріжжя, суд бере до уваги, що приміщення магазину було повністю знищене в результаті прямого попадання в будівлю, в якій знаходилося приміщення нашого магазину ворожої ракети країни - агресора - росії вказані обставини є загально відомими та були зафіксовані Головним управління ДСНС України у Запорізькій області, що також підтверджується відомостями, розміщеними на сайті управління, за посиланням: https://zp.dsns.gov.ua/uk/news/nadzvicaini-podiyi/ryatuvalniki-likvidovuyut-naslidki-raketnix-udaгiv-po-zapoгizzyu, а також відомостями, наданими ГУ ДСНС України у Запорізькій області на запит ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, про який зазначалось також у спірному рішенні.
Вказані обставини підтверджено також актом про пожежу від 06.10.2022, за підписом головного інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям ЗРУ ГУ ДСНС у Запорізькій області, який є додатковим доказом викладених ТОВ «ТС ПЛЮС» обставин, за яких були втрачені первинні документи в магазині в м. Запоріжжі.
Копією заяви про залучення ТОВ «ТС ПЛЮС» в якості потерпілого по кримінальному провадженню № 22022080000001952 (вих. № 498 від 17.10.2022) з відміткою поліції про отримання заяви та додатково підтверджуються витягом з ЄРДР у зведеному кримінальному провадженні № 22022080000000020 від 28.02.2022.
Щодо відсутності витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 22022080000001952 слід зазначити, що вказане не може бути підставою для відмови застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених в податковій звітності за первинними документами, які знаходилися в магазині в м. Запоріжжя, з огляду на те, що такий витяг не є єдиним доказом викладених ТОВ «ТС ПЛЮС» у повідомленні обставин, а звернення до поліції із заявою про визнання потерпілим у кримінальному провадженні є правом ТОВ «ТС ПЛЮС», а не зобов'язанням. Кримінальне провадження було відкрито по факту кримінального правопорушення - ракетного удару, що спричинив пошкодження та пожежу будівлі, в якій знаходився магазин ТОВ «ТС ПЛЮС» в м. Запоріжжя. Обставини, за яких ТОВ «ТС ПЛЮС» втратив первинні документи вказані в повідомленні до ЦМУ ДПС по роботі з ВПП - є загально відомими, зафіксованими офіційно ГУ ДСНС України у Запорізькій області.
Щодо зауважень відповідача до витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження № 42022112200000286 стосовно шкоди спричиненої магазину у с. Стоянка суд зазначає, що висновки Відповідача щодо недоліків оформлення, на його думку витягу з ЄРДР, не може бути підставою для відмови позивачу у застосуванні спеціальних правил для підтвердження даних, за втраченими первинними документами, зазначеними у повідомленні позивача, визначених в податковій звітності, передбачених підпунктом 69.28 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, оскільки позивач не може відповідати за оформлення органами поліції документів або вимагати усунути їх недоліки.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем первинні документи, перелічені в повідомленні позивача про втрату первинних документів, відповідають всім необхідним критеріям для надання таким втраченим первинним документам, та обліковим даним складеним за ними, спеціального статусу передбаченого п. п. 69.28 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Слід звернути увагу, що контролюючий орган не може вимагати від позивача доказів, які не передбачені вимогами чинного законодавства (п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України), оскільки за загальним правилом у діяльності контролюючого органу застосовується принцип «дозволено все, що прямо передбачено законом».
Згідно абзацу четвертого пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у разі невизнання фактів втрати первинних документів позивача та неможливості їх вивезення дані та показники податкової звітності позивача за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів, проте відсутність таких документів у позивача спричинена наслідками збройної агресії російської федерації.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішенням ЦМУ ДПС по роботі з ВПП № 238/6/31-00-07-02-02 від 05.01.2023 щодо відмови у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України прийняті без врахування всіх обставин та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.
При цьому, вимога про визнання протиправною бездіяльності ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, що виразилась у відмові позивачу у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених в податковій звітності, передбачених підпунктом 69.28 ст. 69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України за період 2017-2022 згідно втрачених в результаті воєнних дій первинних документів за переліком наведеним в повідомленні позивача про втрату первинних документів не підлягає задоволенню, оскільки задоволення вимоги про скасування рішення № 238/6/31-00-07-02-02 від 05.01.2023 є належним способом відновлення порушених прав та інтересів позивача та не потребуються додаткового визнання протиправними бездіяльності, оскільки саме спірним рішенням викликано таку поведінку податкового органу.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача забезпечити позивачу можливість застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених в податковій звітності позивача за період 2017-2022 на підставі втрачених первинних документів згідно підпункту 69.28 ст. 69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах Згідно положень ч. 2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частина четверта статті 245 КАС України передбачає, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов'язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.
Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Тож, суд погоджується, що належним способом захисту буде зобов'язати відповідача забезпечити позивачу можливість застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених в податковій звітності позивача за період 2017-2022 на підставі втрачених первинних документів згідно підпункту 69.28 ст. 69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 368,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 33926 від 15.12.2023, яуі підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ПЛЮС» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП № 238/6/31-00-07-02-02 від 05.01.2023 про розгляд повідомлення про втрату первинних документів в зв'язку з їх знищенням в результаті воєнних дій.
Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТС ПЛЮС» можливість застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених в податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ПЛЮС» за період 2017-2022 роки на підставі втрачених первинних документів згідно підпункту 69.28 ст. 69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 44082145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ПЛЮС» (03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, 27, код ЄДРПОУ 36264680) судовий збір у розмірі 5 368,00 грн.
Повний текст судового рішення складено та підписано 10 червня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.