09 червня 2025 року справа №320/599/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОСМАРТСИСТЕМИ» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОСМАРТСИСТЕМИ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 27 листопада 2023 року №10022512/4445599, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 32 від 25 жовтня 2023 року в ЄРПН,
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 32 від 25 жовтня 2023 року в ЄРПН, що подана ТОВ «ІНФОСМАРТСИСТЕМИ».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про необґрунтованість спірного рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки, на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації, позивачем було надано пояснення та документи щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції. Проте, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної контролюючим органом не обґрунтовано, чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, які документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкових накладних.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 відкрито провадження у справі №320/599/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ДПС у Київській області із позовом не погоджуються та вважають його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Так, відповідач зазначає, що за результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів про підтвердження реальності здійснення операцій комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з конкретною причиною відмови у реєстрації. Відповідач наголошує, що позивачем не були надані до реєстрації документи, що підтверджують реальність здійснення господарської операції за якою було складено податкову накладну. Відтак, на думку відповідача, подані для реєстрації податкова накладна та документи не відповідають вичерпному переліку, а зміст первинних документів не дозволяє однозначно з'ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції. Також зазначено, що позовні вимоги щодо зобов'язання зареєструвати податкову накладну необхідно розцінювати як втручання в дискреційні повноваження податкового органу центрального рівня.
Окрім того, представником відповідачів у відзиві викладено клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши клопотання представника податкового органу про розгляд справи з викликом сторін, суд не знайшов підстав для його задоволення з огляду на наступне.
За частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні
У свою чергу, відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Як передбачено частиною четвертою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частин п'ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що відповідно до положень КАС України кожен з учасників справи має право ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог КАС України, надавати пояснення, наводити свої доводи та міркування.
Водночас суд звертає увагу і на ту обставину, що відповідачем до суду поданий відзив на позов, а подане клопотання не містить будь-якої інформації стосовно предмета спору, яка може бути надана сторонами лише у судовому засіданні за участі їх представників та не може бути надана із заявами по суті справи.
Отже, враховуючи, що дана справа не є справою, яка в розумінні частини четвертої статті 257 КАС України має розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, а є справою незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОСМАРТСИСТЕМИ» є зареєстрованою у встановленому законом порядку юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність. Види діяльності: 43.21 Електромонтажні роботи (основний); 26.20 Виробництво комп'ютерів і периферійного устатковання; 26.30 Виробництво обладнання зв'язку; 27.90 Виробництво іншого електричного устатковання; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.41 Роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах; 47.43 Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв'язку; 62.01 Комп'ютерне програмування; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткованням; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютерів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 80.20 Обслуговування систем безпеки; 95.11 Ремонт комп'ютерів і периферійного устатковання; 95.12 Ремонт обладнання зв'язку; 95.21 Ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.
У жовтні 2023 року між ТОВ «ІНФОСМАРТСИСТЕМИ» (Виконавець) та ТОВ «ІНТЕРГУМА-2010» (Замовник) було укладено договір підряду № 021 від 20.10.2023 (далі- Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника виконати поставку і монтаж систем: контролю доступу, комп'ютерної мережі (далі- Роботи) на об'єкті Замовника (надалі - Об'єкт), Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані Роботи та оплатити їх.
Згідно п.1.2 Договору, найменування, характеристика, асортимент, кількість, загальна вартість матеріалів, Обладнання та Робіт, що буде використовуватися Виконавцем на об'єкті Замовника, визначається Сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору (Технічна специфікація Робіт, Обладнання та Матеріалів поставки і монтажу систем контролю доступу, комп'ютерної мережі), який є невід'ємною частиною даного Договору. Передача Виконавцю робочого проекту підтверджується підписанням обома Сторонами відповідного Акту прийому-передачі.
Відповідно до п. 1.10 Договору, факт належного виконання Виконавцем робіт за цим Договором підтверджується Актами приймання-передачі виконаних робіт (надалі-Акти) підписаними Сторонами щодо об'єму Робіт передбаченого цим Договором.
Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна вартість Договору складає 143398,04 грн. у т.ч. ПДВ 23899,68 грн.
Згідно п. 2.2. Договору, вартість обладнання/матеріалів складає 109 014,59 з ПДВ.
Відповідно до п. 2.3. Договору, вартість робіт складає 34 384,80 грн. з ПДВ.
Згідно з п. 3.1. Договору, розрахунки за виконання Робіт проводяться Замовником в наступному порядку:
Відповідно до п.п. 3.1.1. Договору, І частина оплати: 100% попередня оплата від загальної вартості згідно п.п. 2.1.1. у гривні, що склала 143 398,04 грн. з ПДВ, сплачується після підписання даного Договору обома сторонами протягом 5 банківських днів від дати отримання рахунка на оплату.
Згідно з п. 3.2. Договору, розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Датою оплати є дата списання грошових коштів з поточного рахунку Замовника на поточний рахунок Виконавця. Доказом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця є платіжне доручення.
Відповідне до п. 4.1. Договору, строк виконання Робіт за цим Договором складає 30 календарних днів з дати здійснення авансового платежу Замовником.
Згідно з п. 5.1. Договору, Виконавець приймає на себе зобов'язання по забезпеченню Робіт матеріальними ресурсами та механізмами необхідними для їх виконання.
ТОВ «ІНФОСМАРТСИСТЕМИ» виставлено рахунки № 29 та № 30 від 12.10.2023.
Замовником сплачено відповідні рахунки, що підтверджується платіжною інструкцією № 12028 від 25.10.2023.
25.10.2023 позивачем складено податкову накладну № 32 на суму 143 398,04 грн. в т.ч. ПДВ 23 899,67 грн. та направлено на реєстрацію в ЄРПН.
15.11.2023 отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної № 32 від 25.10.2023. Підстава зупинення: Обсяг постачання товару/послуги 43.21, 73.18, 85.23, 85.37,перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем, 20.11.2023 подано пояснення та копії документів до ГУ ДПС у Київській області з метою прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №32 від 25.10.2023.
23.11.2023 позивачу надійшло повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПК/РК в ЄРПН.
За результатами розгляду пояснень та наданих документів, відповідачем було прийнято Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.11.2023 № 10022512/4445599, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 32 від 25.10.2023.
Не погодившись з рішенням, позивач оскаржив його до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику.
Рішенням ДПС України від 06.12.2023 № 84084/44455999/2 скаргу ТОВ «ІНФОСМАРТСИСТЕМИ» залишено без задоволення.
Не погодившись із рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодексу України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Судом встановлено, що з метою належної реєстрації податкової накладної № 32 від 25.10.2023 позивачем були надані податковому органу пояснення та первинні документи.
У поясненнях, розкриваючи суть вищезазначеної господарської операції та підтверджуючи її реальність поданими документами, позивач зазначив, що між ним та ТОВ «ІНТЕРГУМА-2010» укладено договір № 21 від 20.10.2023 на поставку та монтаж систем: контролю доступу, комп'ютерної мережі. Згідно п.п. 3.1.1 договору «Розрахунки за виконані роботи проводяться Замовником як 100% попередня оплата від загальної вартості». Також зазначає, що на виконання умов договору ТОВ «Інфосмартситеми» 25.10.2023 отримано від ТОВ «Інтергума-2010» на розрахунковий рахунок попередню оплату в сумі 143398,04 (платіжна інструкція № 12028 від 25.10.2023) та виписано ПН № 32 від 25.10.2023, яку було надіслано на реєстрацію в ЄРПН. Зауважує, що реальність господарської операції підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які додаються.
23.11.2023 позивачу надійшло повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПК/РК в ЄРПН.
За результатами розгляду пояснень та наданих документів, відповідачем було прийнято Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.11.2023 № 10022512/4445599, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 32 від 25.10.2023.
При цьому, в повідомленні в графі «Додаткова інформація» зазначено: Договір з покупцем в поганій якості.
Відносно даних пояснень позивача податковим органом жодних заперечень не надано.
Також матеріали справи не містять оцінки наданих доводів позивача контролюючим органом.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246).
Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі - Порядок №1165).
Згідно з положеннями пункту 3 Порядку №1165 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг 1х постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень. Значення показників D та Р розраховується згідно вказаних формул та відображаються в електронному кабінеті платнику податку.
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом;
5) у податковій накладній/розрахунку коригування відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), за умови, що такі накладна/розрахунок складені платником податку, який належить до мікропідприємства або малого підприємства відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та основним видом діяльності якого є хоча б один з таких видів економічної діяльності відповідно до КВЕД (згідно переліку).
Ознаки безумовної реєстрації, зазначені у цьому підпункті, застосовуються протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні";
6) обсяг постачання, зазначений у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній, яка підлягає наданню отримувачу (покупцю), не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку;
7) загальна сума абсолютних значень коригування на зменшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику та/або загальна сума абсолютних значень коригування на збільшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику, зазначених у поданому для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування до податкової накладної, не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку.
Обсяг операцій у поточному місяці, зазначених у зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування відповідно до підпунктів 6 і 7 цього пункту, 3 урахуванням обсягу операцій у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній/розрахунку коригування не перевищує 500 тис. гривень.
Як зазначено у пункті 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Таким чином, нормами податкового законодавства встановлено обов'язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов'язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН. Направлена податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації, і якщо такі ознаки наявні, реєстрація такої податкової накладної (або розрахунку коригування) не зупиняється. У випадку ж подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування), що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган наділений повноваженнями на здійснення автоматизованого моніторингу такої податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції (за виключенням випадку, коли податкова накладна направлена на реєстрацію платником податку, який відповідає хоча 6 одному показнику позитивної податкової історії), реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов'язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Додатком №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до п. 1 вказаного порядку, Критерієм ризиковості здійснення операцій визначено: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
Запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.
Загальне посилання на вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.
Згідно загальних вимогам, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Наведене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, постанові від 14.05.2019 по справі №817/1356/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 14.12.2022 у справі №560/11825/21.
Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; Порядку; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, вищенаведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач подав до податкового органу пояснення та копії документів щодо господарської операції, реєстрацію податкової накладної по якій зупинено. Разом з тим, комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла оскаржуване рішення.
Верховний Суд у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
В постанові Верховного Суду від 02.07.2019 по справі №140/2160/18, зазначено, про те, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Протилежний підхід зумовлює зловживання відповідачем щодо своїх реєстраційних повноважень та суперечить вже згаданому вище принципу правової визначеності.
Таким чином, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим не обмеженої дискреції.
Зазначений висновок підтверджується практикою Верховного Суду з аналогічних справ. Так, постановою ВС від 10.06.2021 у справі №822/1886/18, якою було відмовлено у задоволенні касаційної скарги та підтримано висновки судів першої та апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції вказав, що рішення Комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.
Вказане, призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 10.04.2020 у справі №819/330/18.
Позивачем надані до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи підтверджують здійснення господарської операції, за наслідками виконання яких складено спірну податкову накладну.
Водночас, відсутність певного документа, або ненадання його контролюючому органу, або надання документа в поганій якості не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Крім того, суд звертає увагу, що якщо контролюючий орган підставою для відмови у спірному рішенні вказав надання платником податків документів, складених з порушенням законодавства, у розділі «Додаткова інформація» (зазначити конкретні документи) повинні бути зазначені які документи, надані позивачем, складені з порушенням законодавства.
При цьому, зміст підстави «надання платником копій документів, складених із порушенням законодавства», свідчить про достатність всіх наданих документів, але за наявності недоліків їх оформлення.
Натомість, у розділі «Додаткова інформація» зазначено про надання договору з покупцем в поганій якості.
Наведене у рішенні формулювання суперечить принципу правової визначеності, оскільки не надає змоги встановити, які саме документи складені позивачем з порушенням законодавства, які вимоги законодавства було ним порушено при складанні документів.
Разом з тим, під час судового розгляду справи встановлено, що документів, поданих з метою реєстрації спірної ПН (в тому числі і додаткових документів та пояснень) достатньо для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постановах від 16.09.2022 у справі №380/7736/21 та від 19.10.2022 у справі №360/2463/20, згідно з якими приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Таким чином, зважаючи на те, що наданих відповідачу 2 документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації такої.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Порядок реєстрації податкових накладних не передбачає право контролюючого органу діяти на власний розсуд, адже Порядком №1246 унормовано підстави відмови в реєстрації податкової накладної, і якщо такі підстави відсутні, контролюючий орган повинен зареєструвати подану платником податкову накладну.
Отже, такі повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки контролюючого органу зареєструвати податкову накладну або вмотивованим рішенням відмовити в її реєстрації, за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Отже, такі повноваження контролюючого органу не є дискреційними.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права (постанови Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21).
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.
Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 2684 грн. згідно платіжної інструкції №159 від 20.12.2023 року.
Враховуючи наведене, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень відповідача 2, оскільки рішення саме комісії регіонального рівня призвели до спірних правовідносин.
Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОСМАРТСИСТЕМИ» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 27 листопада 2023 року №10022512/4445599, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 32 від 25 жовтня 2023 року в ЄРПН,
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 32 від 25 жовтня 2023 року в ЄРПН, що подана ТОВ «ІНФОСМАРТСИСТЕМИ», датою її фактичного подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОСМАРТСИСТЕМИ» (код ЄДРПОУ 44455999) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 9 червня 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.