09 червня 2025 року № 320/41858/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 22.04.2020 № 87452-5605-1031 на суму 27592,24 грн; від 10.03.2021 № 455728-2410-1031 на суму 27592,24 грн; від 14.09.2022 № 434551-2413-1031 на суму 27592,24 грн.
Ухвалою суду від 20.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 09.06.2025 вирішено закрити провадження у справі № 320/41858/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2022 № 434551-2413-1031.
Таким чином, розгляд справи триває щодо заявлених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Київській області від 22.04.2020 № 87452-5605-1031 на суму 27592,24 грн та від 10.03.2021 №455728-2410-1031 на суму 27592,24 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на відсутності правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, у наданому суду відзиві відповідач наголошує на їх безпідставності.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Відповідачем окремо наголошується на пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом. Проте аналіз таких доводів засвідчує про ненаведення відповідачем нових обставин, оцінку б яким не надавалось під час вирішення питання про відкриття провадження у справі. А тому суд вважає наведені відповідачем аргументи з даного питання безпідставними.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи,
ОСОБА_1 з 01.01.2017 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебував на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку III групи.
22.04.2020 року Головним управлінням ДПС у Київській області прийняте податкове повідомлення-рішення № 87425-5605-1031, яким, відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, позивачу нараховано земельний податок з фізичних осіб в розмірі 27 5 92,24 грн за 2020 рік.
10.03.2021 року Головним управлінням ДПС у Київській області прийняте податкове повідомлення-рішення № 455728-2410-1031 на суму 27 592,24 грн, яким, відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, позивачу нараховано земельний податок з фізичних осіб в розмірі 27 592,24 грн за 2021 рік.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Згідно з п.п. 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу), землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Згідно абз. 1 п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Статтею 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 цього Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Положення ми пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України, передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Відповідно до договорів купівлі-продажу земельних ділянок, позивач володіє земельними ділянками за кадастровими номерами 3222782300:05:002:0079, 3222782300:05:002:0080, 3222782300:05:002:0081, 3222782300:05:002:0082, на території Забуянської сільської ради загальною площею 20,8 га з цільовим призначенням - 01.03 для ведення особистого селянського господарства.
На підставі наданих рішення Забуянської сільської ради від 27.06.2018 № 234-25-VII визначено ставку земельного податку - 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі, на підставі яких і було визначено податкові зобов'язання з земельного податку позивачу.
Згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, у позивача протягом 2020-2022 років був статус фізичної особи-підприємця, що за умови використання ним земельної ділянки для провадження господарської діяльності є підставою для звільнення його від сплати земельного податку.
Позивачем на підтвердження використання у власній господарській діяльності земельних ділянок із кадастровими номерами: 3222782300:05:002:0079, 3222782300:05:002:0080, 3222782300:05:002:0081, 3222782300:05:002:0082 у 2020-2022 роках надано такі документи, зокрема, договори, видаткові накладні та прибуткові касові ордери.
З вказаних документів, вбачається, що протягом 2020-2022 років, позивач здійснював поставки саджанців сосни 2 річних на користь фізичних осіб, а також отримував за це кошти (дохід).
Натомість, відповідач, які суб'єкт владних повноважень, не підтвердив належними доказами, що позивач не використовував у власній господарській діяльності земельні ділянки із кадастровими номерами: 3222782300:05:002:0079; 3222782300:05:002:0080; 3222782300:05:002:0081; 3222782300:05:002:0082.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що вказане є підставою для звільнення позивача від сплати земельного податку на підставі наведених вище положень податкового законодавства.
Крім того, суд враховує, що згідно з пунктом 29.1 статті 29 ПК України обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.
Положеннями пункту 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Згідно з пунктом 274.1 статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Згідно ставок податку, затверджених рішенням Забуянської сільської ради від 27.06.2018 року № 234-25-VІІ, ставка податку на земельні ділянки з цільовим призначенням (01.03) , нормативну грошову оцінку яких проведено складає 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки, а яких не проведено - 5 відсотків від встановленої нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по Київській області.
Нормативна грошова оцінка вказаних 4 земельних ділянок, що перебувають у власності позивача, у визначеному законодавством порядку була проведена на суму 171 153, 56 грн, що підтверджується витягами з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 02.08.2022 року, згідно яких:
- нормативна грошова оцінка ділянки № 3222782300:05:002:0079 площею 1,5000 га складає 10381,55 грн.;
- нормативна грошова оцінка ділянки № 3222782300:05:002:0080 площею 7,9956 га складає 71648,75 грн.;
- нормативна грошова оцінка ділянки № 3222782300:05:002:0081 площею 3,3287 га складає 29829,82 грн.;
- нормативна грошова оцінка ділянки № 3222782300:05:002:0082 площею 7,9999 га складає 59293,44 грн.;
Враховуючи наявність нормативної грошової оцінки земельних ділянок, належних позивачу, сума земельного податку має складати 1 711, 54 грн. (171153,56 грн. х 1%)
Таким чином, відповідачем розрахунок суми земельного податку з фізичних осіб для позивача здійснено невірно, що додатково до наведеного вище свідчить про безпідставність оскаржуваних позивачем рішень.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073, 60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 22.04.2020 № 87452-5605-1031 та від 10.03.2021 №455728-2410-1031.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати у розмірі 1 073, 60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.