09 червня 2025 року № 640/18469/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної митної служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 04.10.2022 № 19-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Ухвалою від 16.11.2023 прийнято справу до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на відсутності правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення з огляду на обставини не вчинення ним дисциплінарного проступку.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що у межах спірних правовідносин він діяв відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Відповідачем надано суду заперечення на відповідь на відзив позивача.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом в.о. голови Держмитслужби від 18.08.2022 №8-дс відповідно до статей 65, 68, 69 Закону України «Про державну службу», Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 з метою здійснення дисциплінарного провадження відповідно до вимог Порядку організації роботи із здійснення дисциплінарних проваджень у Державній митній службі України, затвердженого наказом Держмитслужби від 05.07.2022 №310, та визначення вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку посадової особи, на підставі доповідної записки першого заступника Голови Держмитслужби від 06.07.2022 №20-01-01/392 та доповідної записки Управління внутрішньої безпеки від 02.08.2022 №25/338 порушено дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора відділу моніторингу Департаменту профілювання митних ризиків ОСОБА_1 за час виконання ним обов'язків першого заступника начальника Львівської митниці, утворено Дисциплінарну комісію для здійснення дисциплінарного провадження щодо позивача.
За результатами дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією 26.09.2022 оформлено подання з висновком про наявність у діях ОСОБА_1 вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України Закону України «Про державну службу», у зв'язку із цим відповідно частини 3 статті 66 цього Закону рекомендовано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді догани згідно з пунктом 2 частини 1 статті 66 Закону.
Наказом в.о. Голови Держмитслужби від 04.10.2022 №19-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», ураховуючи встановлені дисциплінарним провадженням обставини, з метою підтримання належного рівня службової дисципліни на підставі статей 63, 65, 66, 74 та 77 Закону України «Про державну службу» оголошено догану головному державного інспектору відділу моніторингу Департаменту профілювання митних ризиків ОСОБА_2 (за час виконання ним обов'язків першого заступника начальників Львівської митниці) за неналежний контроль під час виконання підпорядкованими посадовими особами законодавства з питань митної справи, визначивши днем притягнення до дисциплінарної відповідальності перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон №889).
Згідно з частиною 2 статті 1 вказаного Закону державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Основні обов'язки державного службовця закріплені у ст. 8 Закону №889.
Так, за змістом частини 1 цієї статті державний службовець зобов'язаний, зокрема: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Відповідно до статті 62 Закону №889 державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону (ч. 1). Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки (ч. 2).
Згідно з частиною 3 статті 21 Закону №889 особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону №889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також у разі порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
За правилами частини 1 статті 65 Закону №889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з пунктом 5 частини 2 цієї статті дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 66 Закону №889 до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Нормою частини 3 цієї статті передбачено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Згідно з частиною 1 статті 67 Закону №889 дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
За правилами частини 1 статті 69 Закону №889 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Згідно з частиною 1 статті 73 Закону №889 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Статтею 74 цього Закону закріплено гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення. Зокрема, передбачено, що:
- дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби (ч. 1);
- дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення (ч. 2).
Статтею 77 Закону №889 встановлено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення (ч. 1).
Рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (ч. 2).
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження (ч. 5).
З тексту оскаржуваного наказу вбачається, що у ньому зазначено: найменування державного органу (Державна митна служба України), дата його прийняття (04.10.2022), відомості про державного службовця (головний державний інспектор відділу моніторингу Департаменту профілювання митних ризиків ОСОБА_3 за час виконання ним обов'язків першого заступника начальників Львівської митниці), стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку (неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень - пункт 5 частини 2 статті 65 Закону №889) і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (догана - пункт 2 частини 1 статті 66 Закону №889).
Відтак, оскаржуваний наказ оформлений згідно з вимогами частини 2 статті 77 Закону №889, що свідчить про необґрунтованість протилежних доводів позивача.
Відповідно до пункту 31-1 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок №1039) до моменту внесення суб'єкту призначення пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії відповідно до пункту 35 цього Порядку матеріали дисциплінарної справи можуть надаватися для ознайомлення в паперовій або електронній формі працівниками спеціального структурного підрозділу НАДС, секретарем дисциплінарної комісії державному службовцю та/або уповноваженому ним представнику за їх письмовою заявою, в якій зазначається електронна адреса для листування, надсилання матеріалів дисциплінарної справи. Така заява може подаватися в паперовій або електронній формі особисто чи шляхом надсилання на офіційну електронну адресу відповідного державного органу із накладенням кваліфікованого електронного підпису.
До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу, а також посвідчують повноваження відповідно до законодавства - у разі подання заяви представником, уповноваженим державним службовцем. Матеріали дисциплінарної справи надаються для ознайомлення після перевірки таких документів.
Відповідних заяв та клопотань в ході дисциплінарного провадження від ОСОБА_1 не надходило.
Листом дисциплінарної комісії від 13.09.2022 №12/12-02/10/471 позивача запрошено на засідання дисциплінарної комісії, яке відбулося 20.09.2022 о 10:00 год у приміщенні Держмитслужби за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Також запропоновано позивачу надати такі пояснення у письмовому вигляді на електрону пошту Державної митної служби України.
Відповідно до пункту 32 Порядку відсутність державного службовця на засіданні дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
Листом дисциплінарної комісії від 27.09.2022 №12/12-03/10/502 позивача повідомлено про те, що 27.09.2022 дисциплінарною комісією внесено в.о. Голови Держмитслужби подання за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно нього та повідомлено про необхідність в наданні письмових пояснень в.о. Голови Державної митної служби України відповідно до статті 75 Закону.
Пояснень з питань, що стали причиною допущення дисциплінарного проступку позивачем не надано, про що складені відповідні акти.
Відсутність державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження, при цьому чинним законодавством не передбачено продовження строків більше ніж 60 календарних днів, чи призупинення здійснення дисциплінарного провадження.
Наведені обставини свідчать про необґрунтованість доводів позивача про порушення Держмитслужбою вимог статей 75 та 76 Закону №889.
Щодо обставин дисциплінарного проступку, визначеного позивачу, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2022 у відділі митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці співробітниками Львівської обласної прокуратури та співробітниками 4 Управління ГУ «Д» ДЗНД СБ України за участю слідчих ЛРУП 1 ГУ НП у Львівській області у взаємодії з Управлінням внутрішньої безпеки проведено слідчі дії - обшук.
Слідчі дії проводились в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4202214000000085, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, за фактом службових зловживань з боку посадових осіб відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці.
Як встановлено, посадові особи відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці за попередньою змовою з митним брокером ОСОБА_4 , організували протиправну схему систематичного вимагання та одержання неправомірної вигоди у розмірі від 100 до 150 доларів США під виглядом брокерських послуг за митне оформлення кожного транспортного засобу, бувшого у користуванні.
Під час слідчих дій правоохоронними органами на робочому місці вилучено грошові кошти у розмірі 1800 доларів США.
За результатами слідчих дій затримано головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_5 у порядку, передбаченому ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, зокрема, 06.07.2022 слідчим слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області в рамках кримінального провадження №4202214000000085 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 07.07.2022 №463/4800/22 (1-кс/463/3596/22) застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Львівській установі виконання покарань (№19) Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області, визначивши підозрюваному заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 372 150 грн.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 07.07.2022 №463/4800/22 (1-кс/463/3597/22) відсторонено підозрюваного ОСОБА_5 від посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці терміном на два місяці.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06.09.2022 №463/6354/22 (1-кс/463/4818/22) продовжено строк відсторонення підозрюваного ОСОБА_5 від посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці на строк 2 місяці починаючи з 06.09.2022 до 06.11.2022 включно.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06.09.2022 №463/6463/22 (1-кс/463/4919/22) надано дозвіл у кримінальному провадженні №62022140110000164 від 02.09.2022 слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, а також прокурорам Львівської обласної прокуратури на проведення обшуку в будівлях, спорудах та приміщеннях відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці та компанії «WEST AUTO HUB» з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання документів, які стосуються проведення митних формальностей та оформлялись службовими особами відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці та компанії «WEST AUTO HUB» за митними деклараціями згідно з переліком.
Як зазначено в цій ухвалі, в ході досудового розслідування встановлено, службові особи митного поста «Городок» Львівської митниці, а саме начальник ВМО №2 ОСОБА_6 та начальник ВМО №4 ОСОБА_7 за попередньою змовою зі своїми підлеглими - державними інспекторами вказаних ВМО ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими на даний час особами у період з 01.07.2022 по 05.07.2022 здійснили митне оформлення 64 транспортних засобів із застосуванням преференцій щодо нульової ставки ПДВ та акцизного збору, передбаченої Законом України від 24.03.2022 №2142-ІХ, не зважаючи на те, що на підставі Закону України від 21.06.2022 №2325 зазначені преференції скасовані.
Крім цього встановлено, що з метою незаконного звільнення від сплати обов'язкових платежів за мине оформлення транспортних засобів в режимі імпорт, службовими особами митниці вносились неправдиві відомості до АСМО «Інспектор» щодо фактів та часу заїзду транспортних засобів у зону митного контролю вищезазначеного митного поста, оскільки на час митного автомобілі в ЗМК не поміщались, а більшість із оформлених у цей період знаходились за межами митної території України.
Також в ході досудового розслідування встановлено, що за зазначеною схемою протиправної діяльності на митному пості «Городок» Львівської митниці оформлено 64 транспортних засобів із застосування преференцій щодо нульової ставки ПДВ та акцизного збору за митними деклараціями, вказаними у клопотанні. Зазначеними діями за попередніми підрахунками Державному бюджету України спричинено тяжкі наслідки у вигляді несплати обов'язкових митних платежів та акцизних зборів у розмірі більше 4 000 000 грн.
Наказом Львівської митниці «Про призначення перевірки з окремих питань» від 11.07.2022 №111 призначено перевірку з питань можливого недотримання посадовими особами та керівництвом відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці вимог законодавства під час здійснення митних формальностей стосовно транспортних засобів за період з 24.02.2022 по 05.07.2022.
Керівництво митним постом «Городок» Львівської митниці у період з 24.02.2022 по 05.07.2022 здійснював заступник начальника митного поста - начальник відділу митного оформлення № 1 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_12 , оскільки начальник митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_13 перебував у щорічній та без збереження заробітної плати відпустках.
Наказом Державної митної служби України від 16.06.2022 №4-дс про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та припинення державної служби начальнику митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_13 за вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку у вигляді прогулу без поважних причин припинено дію контракту про проходження державної служби від 01.11.2021 №65 відповідно до пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».
Наказами Львівської митниці порушено дисциплінарні провадження з відстороненням від виконання посадових обов'язків з 15.07.2022 на час здійснення дисциплінарного провадження стосовно наступних посадових осіб митниці, а саме:
- головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» ОСОБА_5 (наказ від 14.07.2022 №79-дс);
- начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Городок» ОСОБА_12 (наказ від 14.07.2022 №76-дс);
- начальника відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» ОСОБА_7 (наказ від 14.07.2022 №77-дс);
- державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» ОСОБА_11 (наказ від 14.07.2022 №78-дс);
- державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» ОСОБА_14 (наказ від 14.07.2022 №80-дс).
За результатами здійснення вказаних дисциплінарних проваджень до названих вище посадових осіб застосовано дисциплінарні стягнення у виді догани відповідно до пункту 5 частини 2 статті 65, пункту 2 частини 1 та частини З статті 66 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до пункту 12 Положення про митний пост «Городок» Львівської митниці, затвердженого наказом Львівської митниці від 01.07.2021 №21 (далі - Положення), роботу митного поста спрямовує та координує керівник митниці (особа, яка виконує його обов'язки), його перший заступник або заступники відповідно до розподілу обов'язків.
У період з 24.02.2022 по 05.07.2022 позивач, головний державний інспектор відділу моніторингу Департаменту профілювання митних ризиків, виконував обов'язки першого заступника начальника Львівської митниці, відповідно до наказів Держмитслужби від 08.12.2021 №1606-0 від 04.03.2022 №234-0 та від 10.06.2022 №512-0 «Про покладання виконання обов'язків».
Наказом Держмитслужби від 29.08.2022 №788-0 «Про визнання наказів Держмитслужби такими, що втратили чинність», наказ Держмитслужби від 10.06.2022 № 512-0 «Про покладання виконання обов'язків» скасовано.
Відповідно до пункту 3 Посадової інструкції першого заступника начальника Львівської митниці, затвердженої начальником Львівської митниці 03.08.2021, з якою позивач ознайомлений під особистий підпис 09.12.2021, до основних посадових обов'язків першого заступника начальника Львівської митниці належить, зокрема:
- здійснення керівництва діяльністю, організація та забезпечення виконання підпорядкованими підрозділами, згідно з розподілом між керівництвом Львівської митниці, завдань і функцій, визначених відповідними положеннями (підпункт 3.1);
- забезпечення дотримання вимог законодавства України та інших нормативно-правових актів посадовими особами підрозділів, згідно з розподілом обов'язків між керівництвом Львівської митниці, а також суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами, що перетинають державний кордон (підпункт 3.3);
- спрямування, координація та контроль роботи підрозділів згідно з розподілом обов'язків між керівництвом Львівської митниці (підпункт 3.10);
- здійснення інших повноважень, передбачених Положенням про Львівську митницю (підпункт 3.11).
Згідно з наказом Львівської митниці «Про розподіл обов'язків між керівником та заступниками керівника Львівської митниці» від 06.05.2022 №79 установлено функціональний розподіл обов'язків між начальником та заступниками начальника митниці з керівництва роботою структурних підрозділів.
Так, зокрема, відповідно до пункту 1.2 цього наказу забезпечення ефективної організації роботи митного поста «Городок» Львівської митниці віднесено до функціональних обов'язків в. о. першого заступника начальника Львівської митниці Максима Ждановича.
Виходячи із наведеного, вбачається, що недоліки у роботі митного поста «Городок» Львівської митниці є наслідком неналежного контролю за роботою підпорядкованого особового складу з боку позивача в період виконання ним обов'язків першого заступника начальника Львівської митниці, що свідчить про недотримання позивачем підпунктів 3.1, 3.3., 3.10 та 3.11 Посадової інструкції першого заступника начальника Львівської митниці.
Встановлена бездіяльність позивача згідно з пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону №889, на думку суду, правомірно кваліфікована відповідачем як неналежне виконання посадових обов'язків, у зв'язку із чим відповідно до частини 3 статті 66 Закону №889 з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця позивачу оскаржуваним наказом оголошено догану.
При цьому Держмитслужбою взято до уваги, що за ступенем тяжкості видів дисциплінарних стягнень догана є суворішим дисциплінарним стягненням, ніж зауваження (яке у спірних правовідносинах є недостатнім) та менш суворим, ніж попередження про неповну службову відповідність (яке у спірних правовідносинах є надмірним).
Виходячи із наведеного, відповідачем оскаржуваний наказ прийнято з урахуванням характеру проступку, а також його наслідків, у зв'язку з чим, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідає принципу пропорційності.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної митної служби України (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 11-Г; код ЄДРПОУ 43115923) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.