про відмову у роз'ясненні судового рішення
09 червня 2025 року 320/27865/23
Київський окружний адміністративний суду у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження заяву позивача про роз'яснення судового рішення за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 (справа №320/27865/23) позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в м. Києві задоволено, тим самим ухвалено:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо застосування обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, при проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року з врахуванням індексації, нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році від 16.02.2022 №118, без обмеження пенсії максимальним розміром.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року з врахуванням індексації, нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році від 16.02.2022 №118, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Рішення набрало законної сили.
У подальшому позивачем подано до суду заяву про роз'яснення судового рішення, в якій заявник просить суд роз'яснити механізм виконання наведеного рішення суду у зв'язку з тим, що виконуючи рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії знизивши відсоток для її обчислення з 90 до 70%.
Відповідно до ст. 254 КАС України, серед іншого, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Так, оскільки рішення у справі було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз'яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.
Ознайомившись із заявою про роз'яснення рішення суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим КАС України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 цього Кодексу вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
У п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013р. "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які повинні здійснювати його виконання.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013р. зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду.
Отже, з системного аналізу даної норми вбачається, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв'язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановляння додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду є вмотивованим і зрозумілим. Вказані Закони України та нормативно-правові акти якими керувався суд при вирішенні позову, містять чіткий порядок виконання, у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду зазначено усі обставини справи та мотиви, які суд врахував при прийнятті рішення, і положення Закону, яким він керувався з огляду на об'єкт порушеного права.
Натомість, заявник просить суд роз'яснити власне не сам текст рішення, а необхідність вчинення відповідачем певних дій, враховуючи прийняте судом рішення.
Суд звертає увагу, що порушені заявником у заяві питання фактично полягають у роз'ясненні механізму виконання ухваленого судом рішення та наданні юридичної консультації, що виходить за межі повноважень суду та є недопустимим з точки зору КАС України, оскільки суд не є тим органом, який уповноважений надавати такого виду роз'яснення та консультації.
Більш того, суд визначив законодавчі межі, в рамках яких територіальний орган ПФУ має виконати покладені на нього законом функції.
Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що згідно приписів ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-8, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Таким чином, подана заява є необґрунтованою, тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 243, 248, 254 КАС України, суд
У задоволенні заяви позивача про роз'яснення судового рішення, ухваленого за результатами розгляду адміністративної справи за № 320/27865/23, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.