ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" червня 2025 р. справа № 300/2368/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Інфоресурс" про визнання дії протиправними, зобов'язання внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, та видати нову довідку, -
ОСОБА_1 (надалі також по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України (надалі по тексту також - відповідач 1, Міністерство, МОН України), Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (надалі по тексту також - відповідач 2, навчальний заклад, заклад з надання освіти, Університет, ПНУ ім. В. Стефаника), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Інфоресурс" (надалі по тексту також - третя особа, ДП "Інфоресурс"), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, яка полягає в не вжитті заходів по виправленню відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", ОСОБА_2 у зв'язку з навчанням на денній формі, за освітнім рівнем - магістр, спеціальність 231 "Соціальна робота" у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", ОСОБА_1 у зв'язку з навчанням на денній формі, за освітнім рівнем - магістр, спеціальність 231 "Соціальна робота" у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України та Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника сформувати і видати ОСОБА_1 нову довідку після внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації, а саме: про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо здобуття у 2024-2025 роках магістерського рівня освіти ОСОБА_1 .
Дана позовна заява до суду надійшла через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 07.04.2025" та підписана електронно-цифровим підписом позивача ОСОБА_1 .
Підставою звернення позивача із вказаним позовом є відмова Міністерства освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, за яких у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 у колонці "На підставі даних, що містяться у Єдиній державні електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" відображалось значення "Так, не порушує".
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 є студентом денної форми навчання за спеціальністю 231 "Соціальна робота" у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, де здобуває рівень освіти "магістр". Позивач з 09.09.2022 зарахований до Університету на денну форму навчання за спеціальністю "Економіка" за освітнім рівнем "магістр", однак дане навчання останнім не завершено та з 30.06.2020 ОСОБА_1 відраховано за академічну неуспішність.
Позивач 04.09.2024 отримав довідку здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (надалі по тексту також - ЄДЕБО) за №274708, з якої останньому стало відомо, що на підставі даних, які містяться в ЄДЕБО поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" із відміткою "Ні, порушує". З огляду на таку обставину, ОСОБА_1 25.03.2024 звернувся до Міністерства освіти і науки України із заявою про внесення змін до ЄДЕБО в частині інформації щодо дотримання послідовності здобуття освіти, де зазначити відомості про відсутність порушення позивачем послідовності здобуття освіти відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про освіту". Також ОСОБА_1 скерував аналогічного змісту заяви до Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника та Державного підприємства "Інфоресурс".
За наслідками розгляду зазначених звернень, МОН України листом від 28.03.2025 відмовило ОСОБА_1 у внесенні змін до даних ЄДЕБО, з огляду на здобуття позивачем освіти в непослідовному порядку та повідомило, що відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про освіту" рівнями освіти є, зокрема, у послідовності: перший (початковий) рівень професійної (професійнотехнічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти, третій (освітньонауковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Як стверджує позивач, відповідачем 1 допущено порушення чинного законодавства в розрізі внесення неправомірних відомостей, а саме інформації про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти. Зазначив, що позивач, як здобувач вищої освіти має право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період за статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" за умови послідовного отримання освіти.
За доводами ОСОБА_1 , для встановлення послідовності здобуття освіти беруться до уваги факти раніше здобутого рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка, дипломом чи свідоцтвом та теперішній рівень здобуття освіти, що є вищим за раніше здобутий. Станом на момент звернення із заявою про внесення змін, у позивача наявна (здобута) повна загальна середня освіта, рівень освіти бакалавр, та продовжує здобувати другий рівень освіти магістратури, а такий процес є послідовним у розумінні частини 2 статті 10 Закону України "Про освіту". Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України). Одночасно судом витребувано додаткові документи, необхідні для розгляду справи (а.с.35-36).
Третя особа скористалась правом на подання пояснень щодо позову. Так, Державне підприємство "Інфоресурс" скерувало через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему пояснення із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 22.04.2025", які зареєстровано судом 23.04.2025 за вх.№10825/25 (а.с.39-71). У поданих поясненнях представник третьої особи заперечив проти позовних вимог та зазначив наступне.
Власником ЄДЕБО є держава в особі відповідача 1, який відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ведення та функціонування ЄДЕБО, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО, встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО та є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Кабінет Міністрів України не визначав третю особу адміністратором ЄДЕБО. МОН України визначив третю особу технічним адміністратором ЄДЕБО. ДП "Інфоресурс" лише забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному Міністерством. Функції технічного адміністратора ЄДЕБО, передбачені в Положенні про Єдину державну електронну базу з питань освіти затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року за №620, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2018 року за №1132/32584 , не відносяться до владних повноважень.
За доводами представника третьої особи, в ЄДЕБО не вноситься інформація щодо здобувачів освіти стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту". Зазначена інформація відображається у довідках про здобувача освіти, що формуються закладами освіти на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за № 560, та підписуються уповноваженими працівниками таких закладів шляхом накладання їх кваліфікованих електронних підписів. Зазначені довідки містяться в ЄДЕБО. Заповнення інформації в зазначених вище довідках, стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", здійснюється в ЄДЕБО автоматично згідно з алгоритмом, визначеним Міністерством освіти і науки України, який описано у його листі від 03.06.2024 за № 1/9758-24. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
На виконання вимог ухвали суду від 14.04.2025 Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника супровідним листом від 29.04.2025 за №2025-01-26/02/559 скерував на адресу суду пояснення про перебування ОСОБА_1 на навчанні в Університеті у період з 01.09.2015 по 14.04.2025 та матеріали особових справ останнього, реєстрацію яких здійснено судом 02.05.2025 за вх.№11998/25 (а.с.72-128).
У поданих поясненнях представник ПНУ ім. В. Стефаника зазначив, що ОСОБА_1 навчався на денній бюджетній формі навчання освітнього рівня бакалавр спеціальності 6.030401 "Правознавство" навчально-наукового юридичного інституту в період з 13.08.2015 по 30.06.2019. У 2019 році позивач ступив на навчання до Університету на денну бюджетну форму навчання освітнього рівня магістр спеціальності 051 "Економіка" освітньої програми "Економічна кібернетика" економічного факультету та був відрахований у 2020 році за академічну неуспішність. На даний час ОСОБА_1 навчається на 1 курсі денної контрактної форми навчання освітнього рівня магістр спеціальності 231 "Соціальна робота" спеціальності "Соціальна педагогіка" педагогічного факультету, період навчання з 09.09.2024 по 30.12.2025.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа, ухвалу про відкриття провадження від 14.04.2025 у справі №300/2368/25 надіслано одержувачу - Прикарпатському національному університету ім. Василя Стефаника засобами електронного зв'язку через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, котру доставлено до електронного кабінету останнього 14.04.2025 о 20:09 годині (зворотній бік а.с.37).
Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.
Днем вручення судового рішення, серед іншого, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини 6 статті 251 КАС України).
З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.04.2025 вважається врученою відповідачу 2 належним чином.
Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, станом на дату ухвалення рішення, не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 14.04.2025.
В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами
Відповідач 1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 08.05.2025" та зареєстрований судом 08.05.2025 за вх.№12536/25 (а.с.129-156). У поданому відзиві МОН України заперечило проти доводів ОСОБА_1 , викладених у позовній заяві, вказало на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про освіту" та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за № 560, згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 за № 1/34-Д-24 встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Для заповнення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", визначення послідовності здобуття освіти здійснювати за таким алгоритмом: якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів, наведеною в додатку 2 до цього доручення), в полі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" зазначається "Ні, порушує", в іншому випадку здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, - якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається "Ні, порушує", а якщо відсутня - "Так, не порушує".
За результатами розгляду заяви позивача, листом МОН України інформовано ОСОБА_1 про те, що відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про освіту" рівнями освіти є, зокрема, у послідовності: перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти, третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 з 10.08.2019 зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, відрахований 30.06.2020. В подальшому позивач 30.09.2022 зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавр до Закладу вищої освіти Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", відрахований 29.08.2024. Починаючи з 30.08.2024 ОСОБА_1 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено "Ні, порушує", що, за доводами відповідача 1, відповідає дійсності.
МОН України зазначило також про те, що за результатами будь-якого долучення особи до освітнього процесу у формі навчальних занять, самостійної роботи чи практичної підготовки в будь-якому обсязі, у такої особи формуються знання, уміння, навички компетентності на відповідному рівні вищої освіти. Як наслідок, особа яка долучалася до таких заходів, має здобуту освіту на відповідному рівні вищої освіти. Для здобуття освіти, на рівні вищому ніж раніше здобутий та збереження послідовності здобуття освіти визначеною частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", відрахована із закладу вищої особи особа має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої освіти (поновитися на навчання у визначений законодавством спосіб), а не повторно вступити для здобуття того самого ступеня вищої освіти.
Повторне зарахування на тому самому рівні національної рамки кваліфікації означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні освіти. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному поле буде зазначено "Ні, порушує".
Відповідач 1 стверджує про те, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності. З наведених підстав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, письмових пояснень, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , свідченням чого є наявна в матеріалах справи копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 від 05.09.2011 (а.с.107-108).
Позивач закінчив у 2015 році Івано-Франківський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітню школу-ліцей №23 Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника" про що отримав атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 від 30.05.2015 (а.с.13).
У 2019 році ОСОБА_1 закінчив Державний вищий навчальний заклад "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" здобув кваліфікацію: ступінь вищої освіти бакалавр напрям підготовки "правознавство" професійна кваліфікація "юрист", що підтверджується копією диплома бакалавра серії НОМЕР_3 від 30.06.2019 (а.с.14).
Згідно витягу з наказу №489 від 10.08.2019 позивача зараховано до складу студентів на місця державного замовлення, 1 курсу Економічного факультету за спеціальністю 051 Економічна кібернетика денної форми навчання, освітнього рівня магістр Державного вищого навчального закладу "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" (а.с.101).
Згідно інформації від 30.06.2020 за №48/06-12-С ОСОБА_1 , студента першого курсу Економічного факультету, спеціальності 051 Економічна кібернетика освітнього рівня магістр денної бюджетної форми навчання відраховано з 30.06.20250 за академічну неуспішність (а.с.102).
Як слідує зі змісту пояснень ДП "Інфоресурс", позивача 30.09.2022 зараховано на навчання до Закладу вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" за освітнім ступенем (рівнем) бакалавр на основі освітнього ступеня бакалавр (диплом бакалавра НОМЕР_4 ; 30.06.2019;) (джерело фінансування - контракт; форма навчання - денна; спеціальність - 121 Інженерія програмного забезпечення) строком з 01.10.2022 по 30.07.2025. Відрахований із цього закладу освіти 29.08.2024 за невиконання вимог навчального плану згідно наказу від 29.08.2024 № 1721-С.
В подальшому, ОСОБА_1 30.08.2024 зараховано на навчання до Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за освітнім ступенем (рівнем) магістр на основі освітнього ступеня бакалавр (диплом бакалавра НОМЕР_4 ; 30.06.2019) (джерело фінансування - контракт; форма навчання - денна; спеціальність - 231 Соціальна робота).
Університет листом від 29.04.2025 за №2025-01-26/02/559 підтвердив обставину навчання позивача на 1 курсі денної контрактної форми навчання, освітній рівень магістр, спеціальності 231 "Соціальна робота" спеціальності "Соціальна педагогіка" педагогічного факультету (Наказ про зарахування на навчання від 30.08.2024 за №661). Період навчання з 09.09.2024 по 30.12.2025 (а.с.73).
На ім'я ОСОБА_1 04.09.2024 сформовано Довідку №274708 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (надалі по тексту також - Довідка), у рядку якої "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"", зазначено "Ні, порушує" (а.с.15).
Позивач 25.03.2025 скеровував до Міністерства освіти і науки України, Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, Державного підприємства "Інфоресурс" аналогічні за змістом заяви (а.с.16, 20, 26) у яких просив внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" ОСОБА_1 у зв'язку з навчанням на денній формі, за освітнім рівнем - магістр, спеціальність 231 - Соціальна робота в Прикарпатському національному університеті ім.Василя Стефаника.
ПНУ ім. В. Стефаника листом від 26.03.2025 за №2025-01-26/02/481, розглянувши заяву ОСОБА_1 від 25.03.2025, повідомив останнього про те, що формування довідок здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою згідно з додатком 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за №560 відбувається засобами ЄДЕБО автоматично і заклади освіти не можуть впливати на процес їх формування, зміни чи корекції (а.с.9).
Міністерство освіти і науки України розглянувши заяву позивача від 25.03.2025 листом віл 28.03.2025 за №3/2810-25 повідомило ОСОБА_1 про те, що заявник здобуває освіту в непослідовному порядку, а саме тому в довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі зазначено "Ні, порушує". Зазначено, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
Вважаючи протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, яка полягає в не вжитті заходів по виправленню відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", ОСОБА_2 у зв'язку з навчанням на денній формі, за освітнім рівнем - магістр, спеціальність 231 "Соціальна робота" у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, заявник звернувся з цим позовом до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких аргументів, мотивів та норм права.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частин 1-3 статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Частиною 1 статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Згідно з статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року за №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (надалі по тексту також - Закон №3543-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 23 Закону №3543-XII передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі по тексту також - Порядок № 560).
Додатком 5 до Порядку № 560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону №3543-XII.
Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
Додатком 9 до Порядку №560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту".
Документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
На ім'я ОСОБА_1 04.09.2024 сформовано Довідку №274708 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (надалі по тексту також - Довідка), у рядку якої "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"", зазначено "Ні, порушує" (а.с.15).
Спірними у цій справі є правовідносини щодо дотримання позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" у контексті реалізації права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з підстав передбачених пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ.
Законом, який регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти є Закон України "Про освіту" від 05.09.2017 за № 2145-VIIІ (надалі по тексту також - Закон № 2145-VIIІ).
Як безпосередньо зазначено в преамбулі Закону № 2145-VIIІ освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об'єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.
Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону №2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Приписами частини 2 статті 17 Закону №2145-VIII встановлено, що рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
Згідно з частиною 2 статті 10 Закону №2145-VIIІ рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
За приписами статті 40 №2145-VIIІ після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 2145-VIIІ вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
Тобто, зазначені норми чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону №2145-VIIІ . Обов'язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює Закон України від 01.07.2014 за №1556-VII "Про вищу освіту" (надалі по тексту також - Закон №1556-VII).
Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 статті 5 Закону №1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов'язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.
Відповідно до положень частини 1, 2 статті 6 Закону №1556-VII атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи). Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 7 Закону №1556-VII, документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: - диплом молодшого бакалавра; - диплом бакалавра; - диплом магістра; - диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України (частина 5 статті 7 Закону №1556-VII).
За змістом частини 10 статті 7 Закону №1556-VII інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
З системного аналізу коментованого вище правового регулювання слід дійти висновку, що фізична особа вважається такою, яка здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми та проходження атестації. Здобуття рівня освіти має підтверджуватись відповідним документом про вищу освіту.
Водночас необхідно звернути увагу на те, що відповідачем не заперечується обставина попереднього навчання позивача, вступу ним до закладу вищої освіти (за освітнім рівнем "магістр") та подальшого відрахування останнього без завершення освіти, ні факту поточного здобуття ОСОБА_1 вищої освіти (за освітнім рівнем "магістр"). Вказане не є спірним у цій адміністративній справі.
Позивач закінчив у 2015 році Івано-Франківський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітню школу-ліцей №23 Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника" про що отримав атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 від 30.05.2015 (а.с.13).
У 2019 році ОСОБА_1 закінчив Державний вищий навчальний заклад "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" здобув кваліфікацію: ступінь вищої освіти бакалавр напрям підготовки "правознавство" професійна кваліфікація "юрист", що підтверджується копією диплома бакалавра серії НОМЕР_3 від 30.06.2019 (а.с.14).
Згідно витягу з наказу №489 від 10.08.2019 позивача зараховано до складу студентів на місця державного замовлення, 1 курсу Економічного факультету за спеціальністю 051 Економічна кібернетика денної форми навчання, освітнього рівня магістр Державного вищого навчального закладу "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" (а.с.101).
Згідно інформації від 30.06.2020 за №48/06-12-С ОСОБА_1 , студента першого курсу Економічного факультету, спеціальності 051 Економічна кібернетика освітнього рівня магістр денної бюджетної форми навчання відраховано з 30.06.20250 за академічну неуспішність (а.с.102).
Як слідує зі змісту пояснень ДП "Інфоресурс", позивача 30.09.2022 зараховано на навчання до Закладу вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" за освітнім ступенем (рівнем) бакалавр на основі освітнього ступеня бакалавр (диплом бакалавра НОМЕР_4 ; 30.06.2019;) (джерело фінансування - контракт; форма навчання - денна; спеціальність - 121 Інженерія програмного забезпечення) строком з 01.10.2022 по 30.07.2025. Відрахований із цього закладу освіти 29.08.2024 за невиконання вимог навчального плану згідно наказу від 29.08.2024 № 1721-С.
В подальшому, ОСОБА_1 30.08.2024 зараховано на навчання до Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за освітнім ступенем (рівнем) магістр на основі освітнього ступеня бакалавр (диплом бакалавра НОМЕР_4 ; 30.06.2019) (джерело фінансування - контракт; форма навчання - денна; спеціальність - 231 Соціальна робота).
Університет листом від 29.04.2025 за №2025-01-26/02/559 підтвердив обставину навчання позивача на 1 курсі денної контрактної форми навчання, освітній рівень магістр, спеціальності 231 "Соціальна робота" спеціальності "Соціальна педагогіка" педагогічного факультету (Наказ про зарахування на навчання від 30.08.2024 за №661). Період навчання з 09.09.2024 по 30.12.2025 (а.с.73).
Отже, ОСОБА_1 не завершив навчання за освітнім рівнем магістр Економічного факультету, спеціальності 051 Економічна кібернетика денної контрактної форми навчання у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, оскільки відрахований за академічну неуспішність, не пройшов відповідну атестацію, відрахований з навчання, та, відповідно, не отримав диплома за вказаною спеціальністю та освітнім рівнем.
Коментовані обставини не свідчать про здобуття позивачем відповідного рівня освіти, а саме у зв'язку із незавершеністю процесу здобуття освіти.
Відтак, оскільки ОСОБА_1 не завершив навчання за освітньо-професійним рівнем магістр, його повторне зарахування на навчання за цим же освітньо-кваліфікаційним рівнем не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону №2145-VIIІ.
На факт незавершеності здобуття позивачем вищої освіти за другим рівнем - магістр, вказують також відомості з ЄДЕБО, зокрема Довідка від 04.09.2024 за №274708 (а.с.15) містить інформацію про наступні документи про освіту ОСОБА_1 , а саме:
- свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_5 від 12.06.2013, видане Івано-Франківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа-ліцей №23 Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника" Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області;
- атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 від 30.05.2015, виданий Івано-Франківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа-ліцей №23 Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника" Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області;
- диплом бакалавра серії НОМЕР_3 від 30.06.2019, виданий Державним вищим навчальним закладом "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" .
Таким чином, враховуючи обставину не завершення ОСОБА_1 навчання за другим освітнім рівнем вищої освіти - магістра, Економічного факультету, спеціальності 051 Економічна кібернетика денної контрактної форми навчання у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, слід дійти висновку, що вступ для здобуття вищої освіти за таким самим рівнем вищої освіти за спеціальністю 231 "Соціальна робота" спеціальності "Соціальна педагогіка" педагогічного факультету, за наявності раніше здобутої вищої освіти початкового та першого рівнів, які є нижчими за рівнем, від того, що позивач здобуває, не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону №2145-VIIІ.
З цих підстав, є необґрунтованими доводи відповідача про те, що повторне зарахування позивача означатиме, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти, оскільки як уже зазначалося судом, факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту, наявність якого не підтверджується матеріалами справи.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII, яким передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону №2145-VIIІ, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Водночас, необхідно звернути увагу також на те, що диспозиція пункту 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII, прямо визначає факт завершеності процесу здобуття освіти, зокрема, коментована норма містить в собі словосполучення "здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень".
За приписами статті 40 Закону №2145-VIIІ після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Таким чином, законодавство про освіту прямо визначає, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням відповідного документа. Термін "здобутий" в контексті вказаного спрямований саме на означення ступеня завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти.
Міністерство освіти і науки України надіслало керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємству "Інфоресурс" листа №1/9758-24 від 03.06.2024, яким роз'яснило особливості правильного формування довідки про здобувача освіти на основі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Вищевказаним листом керівників закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерство оборони України та Державне підприємство "Інфоресурс" поінформовано, що з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за №560, здійснено доопрацювання програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти (надалі по тексту також - ЄДЕБО) для забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку.
У вказаному листі, зокрема, зазначено, що не вважається порушенням послідовності наступне здобуття освіти: 1) здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти (в історії поточного навчання перший статус Поновлено, Поновлено (з іншого ЗО), Переведено (з іншого ЗО)), а попереднє навчання (запис про яке у статусі Відраховано із ЗО) було за таким же рівнем, що й поточне навчання (аналогічно, якщо поточне навчання - за ОПС фахового молодшого бакалавра, а попереднє - за ОКР молодшого спеціаліста, або поточне навчання - за ОС бакалавра (на основі ПЗСО), а попереднє - за ОС магістра (на основі ПЗСО)). При цьому, в записах про попереднє навчання рік початку навчання не менше року початку поточного навчання. Як виключення, рік початку навчання не порівнюється, якщо особу було відраховано до дати початку навчання або з причиною За невиконання вимог навчального плану та графіка навчального процесу (після зарахування не приступили до занять протягом 10 днів).
Доводи відповідача про те, що алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, визначений листом МОН України від 03.06.2024 за № 1/9758-24 "Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти", є належним джерелом правового обґрунтування, є безпідставними, оскільки листи це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 826/2426/16.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Слід зазначити, що закони приймаються Верховною Радою України, а міністерства мають лише впроваджувати відповідні процедури, які повинні відповідати цим законам.
Отже, зазначення у Довідці від 04.09.2024 за №274708 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, що поточне здобуття освіти позивачем порушує послідовність, визначену частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", є протиправним.
Стосовно доводів відповідача 1 про те, що уповноваженим суб'єктом на внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО є суб'єкти освітньої діяльності, слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 8 Закону №1556-VII, засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
Статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (надалі по тексту також - Електронна база, ЄДЕБО).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (надалі по тексту також - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 5 статті 74 Закону України "Про освіту" держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: - здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; - відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; - забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; - проводить навчання для роботи з Електронною базою; - здійснює інші заходи, передбачені законом.
Міністерство освіти і науки на виконання статті 74 Закону України "Про освіту", з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, наказом від 08.06.2016 за №620 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.10.2018 за №1132/32584) затвердило Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти (надалі по тексту також - Положення №620).
Згідно з пунктом 5 розділу І Положення №620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Положення №620 інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.
Відповідно до пункту 1 розділу ІV Положення №620, розпорядник ЄДЕБО:
1) вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО;
2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством;
3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством;
4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо:
- ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб'єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності;
- результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб'єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності;
- акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти);
- іншу інформацію, визначену законодавством;
5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису;
6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО;
7) визначає: перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб'єктам; вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов'язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.
Отже, за змістом вказаних вище норм законодавства, Міністерство освіти і науки України, як володілець інформації, що міститься в ЄДЕБО та розпорядник ЄДЕБО, є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО, а також за внесення до ЄДЕБО інформації, визначеної законом.
При цьому, є безпідставними посилання відповідача 1 про те, що вся інформація вноситься навчальними закладами, оскільки у спірному випадку ОСОБА_1 не заперечується правильність внесення інформації щодо здобуття освіти позивачем, а ставиться під сумнів правомірність здійснення заповнення інформації у довідці, стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", яка здійснюється в ЄДЕБО автоматично згідно з алгоритмом, визначеним Міністерством освіти і науки України, який описано у листі від 03.06.2024 за №1/9758-24. У той час, як вищий навчальний заклад не уповноважений на внесення змін в ЄДЕБО в частині послідовності здобуття освіти.
Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 про зобов'язання Міністерства освіти і науки України вжити заходів щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", ОСОБА_1 у зв'язку з навчанням на денній формі, за освітнім рівнем - магістр, спеціальність 231 "Соціальна робота" у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника підлягає задоволенню.
Водночас, у адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд також зобов'язати Міністерство освіти і науки України та Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника сформувати і видати ОСОБА_1 нову довідку після внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації, а саме: про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо здобуття у 2024-2025 роках магістерського рівня освіти ОСОБА_1 .
Надаючи оцінку коментованій вимозі позивача зобов'язального характеру, слід зазначити про наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються: чи були і ким порушені, не визнані або оспорювані права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
Згідно із частиною 7 статті 246 КАС України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
Системний аналіз, зазначених норм КАС України дає підстави дійти висновку про те, що в порядку адміністративного судочинства здійснюється захист уже порушених прав особи (при цьому, між сторонами уже виникли правовідносини, з яких у свою чергу виник публічно-правовий спір), а не захист від можливих порушень прав у майбутньому.
В той же час, в спірних правовідносинах позивач фактично вказує про захист від можливого порушення його прав у майбутньому та не надає суду доказів порушення таких прав при зверненні до суду.
При цьому, суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є саме наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18.
Отже, у разі наявності порушення вимог закону рішеннями, діями суб'єкта владних повноважень, зазначене не є достатньою і самостійною підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання таких протиправними є доведеність позивачем порушених його прав цими рішеннями/діями.
Матеріали позовної заяви позбавлені будь-яких аргументів і доказів, які б свідчили про реальне порушення прав позивача діями Міністерства освіти і науки України та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника щодо формування і видачі ОСОБА_1 нової довідки після внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації, а саме: про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо здобуття у 2024-2025 роках магістерського рівня освіти позивачем.
Відтак, позовна вимога ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача 1 та відповідача 2 видати нову довідку після внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації, а саме: про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо здобуття у 2024-2025 роках магістерського рівня освіти є передчасною і такою, що задоволенню не підлягає.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У разі задоволення позову суд, застосовуючи припису пункту 10 частина 2 статті 245 КАС України, може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).
В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту має забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. А відтак, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність.
Судом встановлено, що саме відповідач 1 наділений відповідними повноваженнями щодо внесення змін до ЄДЕБО.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі не виконання відповідачем при розгляді заяви позивача власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде зобов'язання Міністерства освіти і науки України вжити заходів щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", ОСОБА_1 у зв'язку з його навчанням на денній формі здобуття освіти, за освітнім рівнем "магістр", спеціальності 231 "Соціальна робота" спеціальності "Соціальна педагогіка" педагогічного факультету у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника.
Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.
Інші сформовані позовні вимоги та їх формулювання, на переконання суду, поглинаються (враховуються) при вирішенні даного спору, за сформованими вище висновками і вирішення спору по суті.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів в електронній формі в розмірі 968,96 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція від 04.04.2025 за №7452-8810-4432-7870 (а.с.8).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Міністерства освіти і науки України, яким вчинено протиправну бездіяльність щодо не вжиття заходів по виправленню відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти стосовно ОСОБА_1 , то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 484,48 гривень, що пропорційно становить 50 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України, яка полягає у не вжитті заходів по виправленню відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 за №2145-VIII, ОСОБА_1 , у зв'язку з навчанням на денній формі здобуття освіти, за освітнім рівнем "магістр", спеціальності 231 "Соціальна робота" спеціальності "Соціальна педагогіка" педагогічного факультету у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника.
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 за №145-VIII, ОСОБА_1 , у зв'язку з навчанням на денній формі здобуття освіти, за освітнім рівнем "магістр", спеціальності 231 "Соціальна робота" спеціальності "Соціальна педагогіка" педагогічного факультету у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 38621185) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 гривень (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), АДРЕСА_2 ;
відповідач 1 - Міністерство освіти і науки України (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 38621185), проспект Берестейський, 10, м. Київ, 01135;
відповідач 2 - Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 02125266), вул. Шевченка, 57, м.Івано-Франківськ, 76018;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Інфоресурс" (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 37533381), вул. О. Довженка, буд. 3, м. Київ, 03057.
Суддя Чуприна О.В.