ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" червня 2025 р. справа № 640/28455/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Григорука О.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.09.2021 № 304528.
Позивач вважає дану постанову протиправною, незаконною та прийнятою з порушенням вимог чинного законодавства. Звертає увагу суду, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю не підписана оператором вагового комплексу. Вказує, що оскільки відповідачем допущено процесуальні порушення під час здійснення габаритно-вагового контролю, враховуючи відсутність Методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь щодо рідких та сипучих вантажів вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.09.2021 № 304528 необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2021 у справі № 640/28455/21 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.24).
На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення", Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, судові справи передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
18.03.2025 дана справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду та здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року справу прийнято до провадження, розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. (а.с. 69, 70).
Відповідач 07.04.2025 подав відзив на адміністративний позов, згідно якого представник позовні вимоги не визнав. Представник відповідача стверджує, що зважування транспортного засобу позивача здійснено у межах перевірки, яка проведена з дотримання вимог чинного законодавства, на габаритно-ваговому комплексі, який утримується в робочому стані та відповідає законодавству в сфері стандартизації, метрології та сертифікації, згідно свідоцтва про повірку регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/4127, яке було чинне до 26.05.2022. Вказує, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, є правомірною, а підстави для її скасування відсутні. В задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі (а.с. 74-77).
Позивач правом подати відповідь на відзив не скористався.
Розглянувши адміністративну справу, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
30.07.2021 співробітниками Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на пункті габаритно-вагового контролю розташованого на автомобільній дорозі а/д М-05 (452км + 811м) було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля DAF державний номер: НОМЕР_1 , який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .
Перевіркою встановлено перевищення габаритно-вагових норм, що зафіксовано актом №306060 від 30.07.2021 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 89).
Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено, перевезення вантажу згідно ТТН №688725 від 30.07.2021 з перевищенням вагових норм на 9,44% без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, чим порушено п. 22.5 ПДР, відповідальність за що передбачена абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Факт зважування транспортного засобу підтверджується актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0063706 від 30.07.2021 та довідкою посадової особи Укртрансбезпеки про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0075606 від 30.07.2021, в якій вказано результати вагового контролю: навантаження на осі, тонн: 1) 6,72; 2) 12,4; 3) 8,13; 4) 8,17; 5) 7,93; повна маса транспортного засобу: 43,35 тонн (а.с. 84-86).
На підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №306060 від 30.07.2021, підписаного посадовими особами Укртрансбезпеки, було призначено розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 21.09.2021 про що повідомлявся позивач (а.с. 43-45).
Заступником начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №304528 від 21.09.2021, якою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 8500 грн (а.с. 90).
Позивач не погоджуючись з постановою про застосування штрафу, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі Закон №2344-111) визначено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну Інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно підпункту 2 та 29 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Згідно з п. 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (в редакції станом на день перевірки (далі Порядок № 1567), відповідно до пунктів 2, 3, 4 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Частинами 14, 17 статті 6 Закону №2344-111 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пункт 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини першої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).
Відповідно до п.3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття "документальний габаритно-ваговий контроль" - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Пунктом 6 Порядку № 879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує, зокрема, на одинарну вісь 11,5 т.
У спірному випадку навантаження на одиничну вісь перевищувало нормативно допустиме.
Виходячи з аналізу норм пункту 22.5 Правил дорожнього руху, можна дійти висновку, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на осі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Одночасно законодавцем встановлено заборону можливості допуску транспортних засобів, що перевозять подільний вантаж для участі в дорожньому русі, якщо такі транспортні засоби мають перевищення зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху параметрів.
В контексті пункту 22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Пунктом 21 Порядку № 879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
У зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, як вже встановлено судом, посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0063706 від 30.07.2021.
Стаття 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", зазначає про те, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами, зафіксований в акті №306060 від 30.07.2021.
У ході розгляду справи позивачем не надано до суду доказів наявності такого дозволу, а також доказів того, що в нього відсутній обов'язок отримати такий дозвіл на перевезення подільного вантажу з перевищенням вагових обмежень, згідно вимоги ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Натомість, ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" має чітку вказівку для отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, без розмежування вантажу за специфікою: подільний чи неподільний.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові у частині визначення розміру застосованої нею санкції, суд зазначає, що Законом України № 54-ІХ від 11.09.2019 внесено ряд змін до Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, частину першу статті 60 цього закону доповнено новими абзацами: абзац 14 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; абзац 15 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; абзац 16 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вже встановлено судом, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та причепу Schmitz SPR24, власником та автомобільним перевізником є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , було встановлено, що перевищення габаритно-вагових норм становить понад 5%, але менше 10 %. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно визначено розмір штрафу за допущене позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт - абз.14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" в сумі 8500 грн.
Також суд зазначає, що відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху. Здійснюючи перевезення сипучого вантажу, перевізниками повинно враховуватись, що під час руху по дорозі можливе пересипання вантажу та зміна ваги по осям, попри це перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження.
Пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу , та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.
Відповідно до пункту 4 абзацу 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2% (враховуючи сипучість вантажу). Тобто, передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися. Встановлено, що у даному випадку перевищення навантаження становило більше 2%. Тому суд вважає необґрунтованими доводи позивача необхідність враховувати ту обставину, що ним перевозився сипучий вантаж, який постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час його руху.
Безумовно, відсутність будь-якого кріплення сипучого вантажу ймовірно зумовлює його зміщення, однак в жодному разі не звільняє позивача від виконання обов'язків, передбачених чинним законодавством, та не є підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої в результаті допущення ним надмірного навантаження на осі транспортного засобу.
Посилання позивача на відсутність методики здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів не є підставою для звільнення перевізників від відповідальності за перевищення вагових параметрів.
Отже, враховуючи встановлений під час перевірки факт перевищення транспортним засобом позивача габаритно-вагових норм та відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, судом не встановлено порушень при прийнятті постанови відповідача про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код 39816845, вул.. Антоновича, 51, місто Київ, 03150), в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. П'ятницька, 39, м. Чернігів, 14000) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.09.2021 № 304528 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.