Рішення від 10.06.2025 по справі 300/2544/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2025 р. справа № 300/2544/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення за №092750006470 від 31.01.2025 про відмову у зарахуванні стажу, призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання зарахувати до стажу періоди роботи та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 23.01.2025, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, заявник, ОСОБА_1 ), звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.01.2025 за №09275006470 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи: за Списком №2 періоди роботи на посаді помічника бурильника з 15.02.1991 по 11.03.1994, слюсарем з обслуговування бурових з 17.10.2013 по 24.11.2013, з 13.04.2014 по 22.06.2020, з 17.06.2021 по 24.02.2022, з 07.11.2022 по 30.09.2024, до страхового стажу з 01.01.2022 по 24.02.2022 та повторно розглянути заяву щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 23.01.2025.

Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є протиправні, на переконання позивача, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв'язку з досягненням 55 річного віку ОСОБА_1 звернувся до органу пенсійного забезпечення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також - Закон №1058-IV). За результатами розгляду звернення позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, яке було предметом судового розгляду в Івано-Франківському окружному адміністративному суді. Так, Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 25.11.2022 у справі №300/2740/22 задовольнив вимоги ОСОБА_1 , заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яким зобов'язав останньому призначити пенсії за віком на пільгових умовах. Натомість, Восьмий апеляційний адміністративний суд за результатами апеляційного перегляду коментованого судового рішення постановою від 08.05.2023 скасував рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.11.2022 у справі №300/2740/22 та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторного розглянути заяву ОСОБА_1 .

У ході виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 у справі №300/2740/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення від 17.05.2023 за №092750006470 про відмову у призначення ОСОБА_1 пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу для призначення пенсії. Коментоване рішення позивачем оскаржено до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, яким прийнято рішення від 15.03.2024 у справі №300/7614/23 про відмову у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_1 вкотре звернувся до органу пенсійного забезпечення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, яку за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення №092750006470 від 31.01.2025 про відмову у призначенні пенсії (надалі по тексту також - оскаржуване рішення, спірне рішення). Дане рішення мотивоване відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу, передбаченого підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV.

За доданими до заяви документами до страхового стажу заявника не зараховано періоди роботи в російській федерації з 01.01.2007 по 15.02.2007, з 16.02.2007 по 10.05.2007 згідно дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.2005, у зв'язку із припиненням з 01.01.2023 російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. До пільгового стажу згідно оскаржуваного рішення не зараховано періоди роботи з 15.02.1991 по 31.05.1997 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.08.1985, дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.2005 та уточнюючій довідці №01-40 від 14.02.2022, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, а саме відсутній підпис начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.

Такі мотиви відмови у призначенні пенсії та зарахування стажу, на переконання ОСОБА_1 , є протиправними, оскільки останній не несе відповідальності за складання уточнюючих довідок, а основним документом, за доводами позивача, який підтверджує стаж особи є трудова книжка. Як стверджує ОСОБА_1 , питання пенсійного забезпечення регулюються та регулювалися на момент набуття останнім страхового стажу двосторонніми угодами в цій галузі, а також і згаданою Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тобто на момент спірних періодів роботи позивача, відповідні міжнародні договори були чинні та у пенсійного органу не було підстав не зараховувати стаж роботи заявника на території російської федерації. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 18.04.2025 відкрив провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України). Одночасно судом витребувано у сторін додаткові письмові докази, необхідні для належного розгляду справи.

Пунктом 3 коментованої ухвали суду залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - третя особа, орган пенсійного забезпечення, Управління, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) (а.с.36-37).

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему клопотання із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 06.05.2025", до якого долучено відзив від 02.05.2025 за №2000-0804-7/67030 на позовну заяву, реєстрацію вказаного клопотання та відзиву проведено судом 06.05.2025 за вх.№12305/25 (а.с.39-53). У поданому відзиві відповідач заперечив проти доводів ОСОБА_1 , викладених у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступне.

Як зазначив відповідач, з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу ОСОБА_1 рішенням від 31.01.2025 за №092750006470 відмовлено у призначенні пенсії. До пільгового стажу за Списком №2 не зараховано періоди роботи з 15.02.1991 по 31.05.1997 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.08.1985, дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.2005 та уточнюючій довідці №01-40 від 14.02.2022, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, а саме відсутній підпис начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.

За доводами ГУ ПФУ в Харківській області, з 01.01.2023 російська федерація в односторонньому порядку припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а тому на осіб, які працювали в російській федерації не поширюються норми Угоди щодо врахування при призначенні/перерахунку пенсії стажу роботи та заробітку на її території.

Також не підлягає врахуванню уточнююча довідка №01-40 від 14.02.2022, оскільки така видана з порушенням вимог додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа скористалась правом на подання пояснень від 23.05.2025 за №0900-0802-8/27135, які зареєстровано в суді 28.05.2025 за вх.№14552/25 (а.с.54-153). У поданих поясненнях Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зазначило про правомірність оскаржуваного рішення, з огляду на наступні аргументи та доводи.

На час звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії за віком в України не діяла Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а на осіб, які працювали в російській федерації після 01 січня 1992 року не поширюються норми вказаної Угоди щодо врахування при призначенні/перерахунку пенсії стажу роботи та заробітку на її території. Необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV є досягнення 55 річного віку, наявність 30 років страхового стажу, з яких не менше 12 років і 06 місяців на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінету Міністрів України та за результатами атестації робочих місць. З огляду на відсутність у ОСОБА_1 пільгового стажу за Списком №2 в розмірі 12 років і 06 місяців рішення ГУ ПФУ в Харківській області за №092750006470 від 31.01.2025 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, письмові пояснення, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 13.06.2022 звернувся до Відділу обслуговування громадян №1 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою за призначенням пенсії. До вказаної заяви позивачем долучено необхідні документи для призначення пенсії (а.с.60-62).

Коментовану заяву ОСОБА_1 , за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яким прийнято рішення від 17.06.2022 за №092750006470 про відмову призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу за Списком №2 (а.с.63-64).

Вказана відмова була предметом судового розгляду в Івано-Франківському окружному адміністративному суді, яким прийнято рішення від 25.11.2022 у справі №300/2740/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107512022), а позов ОСОБА_1 задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.06.2022 №092750006470;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи: з 01.05.2009 по 04.06.2009; з 25.11.2013 по 30.11.2013; з 01.01.2016 по 30.12.2016; з 01.09.2017 по 30.09.2017; з 01.07.2019 по 22.06.2020;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи: з 21.03.2008 по 04.06.2009; з 04.12.2012 по 16.10.2013; з 25.11.2013 по 22.06.2020 у ТОВ "РуссІнтеграл".

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 13.06.2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 у справі №300/2740/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110740513) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - задоволено частково:

- рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року у справі № 300/2740/22 скасовано та прийнято постанову, якою позов задоволено частково;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.06.2022 № 092750006470;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи: з 01.05.2009 по 04.06.2009; з 25.11.2013 по 30.11.2013.

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи: з 21.03.2008 по 04.06.2009; з 04.12.2012 по 16.10.2013; з 25.11.2013 по 12.04.2014 у ТОВ "РуссІнтеграл".

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 13.06.2022, згідно його заяви, з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині постанови.

На виконання коментованої постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 у справі №300/2740/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято рішення від 17.05.2023 за №092750006470, яким відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №1788-XII) у зв'язку з недостатністю стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 (а.с.65-68).

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 17.05.2023 № 092750006470 про відмову у призначенні мені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Так, Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалив рішення від 15.03.2024 у справі №300/7614/23, яким вирішив в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.

В подальшому, ОСОБА_1 24.01.2025 звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 (а.с.69-70).

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області 31.01.2025 розглянуло за принципом екстериторіальності заяву позивача від 24.01.2025 та прийняло рішення №09275006470 про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.

Зі змісту коментованого рішення слідує, що:

- вік заявника на дату звернення 55 років;

- страховий стаж заявника 28 років 02 місяці 12 днів;

- пільгових стаж за Списком №2 становить 02 роки 05 місяців 15 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви:

- до страхового стажу не зараховано періоди роботи в росії з 01.01.2007 по 15.02.2007, з 16.02.2007 по 10.05.2007 згідно дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.2005, у зв'язку із припиненням з 01.01.2023 російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

- до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 15.02.1991 по 31.05.1997 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.08.1985, дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.2005 та уточнюючій довідці №01-40 від 14.02.2022, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, а саме відсутній підпис начальника відділу кадрів та головного бухгалтера .

Згідно розрахунку стажу Форми РС-право, складеного під час вирішення питання про призначення пенсії ОСОБА_1 за заявою від 24.01.2025, до стажу роботи останнього зараховано періоди:

- з 01.09.1982 по 08.07.1985 період навчання у вищих/середн.НЗ в розмірі 2 роки 10 місяців і 8 днів;

- з 16.07.1985 по 22.10.1985 період роботи 3 місяці і 7 днів;

- з 01.11.1985 по 01.11 1988 період проходження строкової військової служби 3 роки і 1 день;

- з 30.01 1989 по 28.03.1989 період робити 01 місяць і 29 днів;

- з 15.02.1991 по 01.10 1997 період роботи 06 років 7 місяців 17 днів;

- з 01 08 1999 по 30.11.1999 період роботи 04 місяці;

- з 01.03.2000 по 31.03.2000 період роботи 01 місяць;

- з 09.05.2000 по 03 06.2000 період роботи 25 днів;

- з 23.11.2000 по 23.11.2001 період роботи в росії 01 рік і 01 день;

- з 24.11.2001 по 30.05.2003 період роботи в росії 01 рік 06 місяців 07 днів;

- з 03.07.2006 по 31.12 2006 період роботи в росії 05 місяців 29 днів;

- з 21.03.2008 по 04.06.2009 період роботи в росії за Списком №2 в розмірі 01 рік 02 місяці і 14 днів;

- з 06.04.2012 по 03 12.2012 період роботи в росії 07 місяців і 28 днів;

- з 04.12.2012 по 16.10.2013 період роботи в росії за Списком №2 в розмірі 10 місяців і 13 днів;

- з 25.11.2013 по 12.04.2014 період роботи в росії за Списком №2 в розмірі 04 місяці і 18 днів;

- з 13.04.2014 по 22.06.2020 період роботи в росії 06 років 02 місяці і 10 днів;

- з 17.06.2021 по 31.12.2021 період роботи в росії 06 місяців і 15 днів;

- з 07.11.2022 по 30.09.2024 період роботи 01 рік 11 місяців (а.с.73).

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.01.2025 за №09275006470 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду з метою захисту свого порушеного права на належне пенсійне забезпечення, шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи: за Списком №2 періоди роботи на посаді помічника бурильника з 15.02.1991 по 11.03.1994, слюсарем з обслуговування бурових з 17.10.2013 по 24.11.2013, з 13.04.2014 по 22.06.2020, з 17.06.2021 по 24.02.2022, з 07.11.2022 по 30.09.2024, до страхового стажу з 01.01.2022 по 24.02.2022 та повторно розглянути заяву щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 23.01.2025.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також - Закон №1058-IV).

Згідно вимог частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення").

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту також - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з наведеної норми вказаного Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, застосовуються, в тому числі, у разі відсутності в трудовій книжці необхідних відомостей про роботу.

Згідно пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З 29.07.1993 діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 (надалі по тексту також - Інструкція №58).

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (пункт 1.1 Інструкції №58).

Як встановлено судом, у позивача є в наявності трудова книжка серії НОМЕР_2 від 08.08.1985 (а.с.87-95), дублікат трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.2005 (а.с.87-104), котрі надані останнім відповідачу при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Згідно оскаржуваного рішення за №092750006470 від 31.01.2025 ГУ ПФУ в Харківській області за результатами розгляду документів, доданих до заяви не зараховано:

- до страхового стажу періоди роботи в росії з 01.01.2007 по 15.02.2007, з 16.02.2007 по 10.05.2007 згідно дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.2005, у зв'язку із припиненням з 01.01.2023 російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

- до пільгового стажу періоди роботи з 15.02.1991 по 31.05.1997 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.08.1985, дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.2005 та уточнюючій довідці №01-40 від 14.02.2022, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, а саме відсутній підпис начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.

У свою чергу, в адміністративному позові ОСОБА_1 не ставить питання про врахування до страхового стажу періоди роботи в росії з 01.01.2007 по 15.02.2007, з 16.02.2007 по 10.05.2007 згідно дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.2005, тобто такі періоди не є спірними в адміністративній справі №300/2544/25, а тому судом не досліджуються мотиви неврахування таких періодів до страхового стажу позивача.

Таким чином суд розглядає наступні позовні вимоги ОСОБА_1 :

- зарахувати до стажу роботи за Списком №2 періоди роботи на посаді помічника бурильника з 15.02.1991 по 11.03.1994, слюсарем з обслуговування бурових з 17.10.2013 по 24.11.2013, з 13.04.2014 по 22.06.2020, з 17.06.2021 по 24.02.2022, з 07.11.2022 по 30.09.2024;

- зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.01.2022 по 24.02.2022.

Орган пенсійного забезпечення відмовив у врахуванні до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди роботи ОСОБА_1 з 15.02.1991 по 31.05.1997 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.08.1985, дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.2005 та уточнюючій довідці №01-40 від 14.02.2022, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, а саме відсутній підпис начальника відділу кадрів та головного бухгалтера, досліджуючи такі мотиви відмови суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Аналогічні положення закріплено в статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII.

Таким чином, в силу пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов'язкових умов у сукупності:

- зайняття повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;

- атестація робочих місць;

- досягнення 55 років для чоловіків і при стажі роботи не менше 30 років (з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років) у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Як вже зазначалось судом, згідно пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (пункт 1.1 Інструкції №58).

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.08.1985 (а.с.87-95), дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.2005 (а.с.96-104) та дублікату трудової книжки НОМЕР_3 (а.с.26), ОСОБА_1 , серед іншого:

- з 15.02.1991 прийнятий на Міжрічинську ПГБ помічником бурильника по 3 розряду;

- з 16.05.1991 переведений помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ по 4 розряду;

- з 01.01.1994 переведений помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ по 5 розряду;

- з 01.10.1997 звільнений з роботи за власним бажанням;

- з 06.04.2012 прийнятий слюсарем по обслуговуванню бурових п'ятого розряду вахтовим методом в ООО "РуссІнтеграл";

- з 16.10.2013 трудовий договір перерваний по закінченню строку дії;

- з 25.11.2013 прийнятий слюсарем по обслуговуванню бурових п'ятого розряду вахтовим методом в ООО "РуссІнтеграл";

- з 22.06.2020 трудовий договір розірвано за ініціативою працівника;

- з 17.06.2021 принятий в Управління бурових робіт обслуговування підрозділів м. Томськ слюсарем по обслуговуванню бурових 5 розряду робота в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, вахтовим методом в ООО "Отрадное" ;

- з 24.02.2022 трудовий договір розірвано по ініціативі працівника;

- з 07.11.2022 прийнятий слюсарем з обслуговування бурових 5 розряду ЦІТС в Хрестищенське відділення бурових робіт Красноградського району Харківської області.

Стосовно зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 періоду з 15.02.1991 по 11.03.1994, то суд зазначає та керується наступним.

Так, оскаржуваним рішенням від 31.01.2025 за №09275006470 позивачу відмовлено у врахуванні до пільгового стажу періоди роботи з 15.02.1991 по 31.05.1997 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.08.1985, дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.2005 та уточнюючій довідці №01-40 від 14.02.2022, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, а саме відсутній підпис начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.

Згідно пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Порядком №637 додатком №5 затверджено форму Довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

ОСОБА_1 разом із заявою про призначення пенсії надав органу пенсійного забезпечення довідку №01-40 від 14.02.2022 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.105).

Зі змісту вказаної довідки слідує, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції і за період з 15.02.1991 по 31.05.1997 виконував роботи по бурінню свердловин на нафту і газ на посаді помічник бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, що передбачена Списком №2, розділ ХІІ, підрозділ 1а, позиція 2130100в-11297, код КП 12.1а 06 років 03 місяці і 14 днів.

Вказана довідка видана на підставі первинних документів (накази, карточки форми Т-2), така містить відтиск печатки підприємства, дату та номер, а також підписи начальника ВП "Калуська НГРЕ" та бухгалтера підприємства.

Суд погоджується з доводами з доводами відповідача про те, що означена довідка видана не за формою, затвердженою Додатком №5 Порядку №637, разом з тим, така містить всі необхідні реквізити з яких орган пенсійного забезпечення міг самостійно встановити періоди роботи, характер виконуваної роботи, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, є протиправними доводи ГУ ПФУ в Харківській області щодо неврахування до пільгового стажу позивача за Списком №2 періоду роботи з 15.02.1991 по 31.05.1997, з огляду на те, що уточнююча довідка №01-40 від 14.02.2022 не містить підпису начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.

Водночас, суд звертає увагу на те, що посада "помічник бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ" не передбачена Списком №2, який затверджений Постановами Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 за № 10 та від 11.03.1994 за №162.

В період роботи ОСОБА_1 з 15.02.1991 по 31.05.1997 чинними були наступні Списки виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а саме:

Список №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою КМ СРСР від 26.01.1991 за № 10 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення" (надалі по тексту також - Постанова №10).

Також Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 за №162 (надалі по тексту також - Постанова №162).

Слід зазначити, що у вказаних списках міститься: позиція 2130100а-11297 передбачена Постановою №10 - бурильники експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту та газ; позиція 2130100а-11297 Список № 2 передбачена Постановою №162 - бурильник експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ.

Втім, посада "помічник бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ" не передбачена Списком № 2, який затверджений Постановами Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 за №10 та від 11.03.1994 за №162, що чинні на спірний період роботи позивача з 15.02.1991 по 31.05.1997.

Оскільки посада "помічник бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ" не передбачена Списком № 2, який затверджений Постановами Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 № 10 та від 11.03.1994 № 162, то відсутні підстави для зарахування позивачу до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 2 періоду роботи на посаді помічник бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ у ДП Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" з 15.02.1991 по 11.03.1994.

Аналогічні обставини та мотиви викладені Івано-Франківським окружним адміністративним судом у рішенні від 15.03.2024 у справі №300/7614/23, яке набрало законної сили.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 78 КАС України).

Не підлягає задоволенню також позовна вимога ОСОБА_1 про зарахування до стажу роботи за Списком №2 періоду з 17.10.2013 по 24.11.2013, з огляду на наступне.

Розрахунком стажу Форми РС-право, складеного під час вирішення питання про призначення пенсії ОСОБА_1 за заявою від 24.01.2025, засвідчується, що до стажу роботи останнього зараховано періоди, зокрема:

- з 06.04.2012 по 03 12.2012 період роботи в росії 07 місяців і 28 днів;

- з 04.12.2012 по 16.10.2013 період роботи в росії за Списком №2 в розмірі 10 місяців і 13 днів;

- з 25.11.2013 по 12.04.2014 період роботи в росії за Списком №2 в розмірі 04 місяці і 18 днів;

- з 13.04.2014 по 22.06.2020 період роботи в росії 06 років 02 місяці і 10 днів;

- з 17.06.2021 по 31.12.2021 період роботи в росії 06 місяців і 15 днів;

- з 07.11.2022 по 30.09.2024 період роботи 01 рік 11 місяців (а.с.73).

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (пункт 1.1 Інструкції №58).

Також згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.08.1985 (а.с.87-95), дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.2005 (а.с.96-104) та дублікату трудової книжки НОМЕР_3 (а.с.26), ОСОБА_1 , серед іншого:

- з 15.02.1991 прийнятий на Міжрічинську ПГБ помічником бурильника по 3 розряду;

- з 16.05.1991 переведений помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ по 4 розряду;

- з 01.01.1994 переведений помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ по 5 розряду;

- з 01.10.1997 звільнений з роботи за власним бажанням;

- з 06.04.2012 прийнятий слюсарем по обслуговуванню бурових п'ятого розряду вахтовим методом в ООО "РуссІнтеграл";

- з 16.10.2013 трудовий договір перерваний по закінченню строку дії;

- з 25.11.2013 прийнятий слюсарем по обслуговуванню бурових п'ятого розряду вахтовим методом в ООО "РуссІнтеграл";

- з 22.06.2020 трудовий договір розірвано за ініціативою працівника;

- з 17.06.2021 прийнятий в Управління бурових робіт обслуговування підрозділів м. Томськ слюсарем по обслуговуванню бурових 5 розряду робота в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, вахтовим методом в ООО "Отрадное" ;

- з 24.02.2022 трудовий договір розірвано по ініціативі працівника;

- з 07.11.2022 прийнятий слюсарем з обслуговування бурових 5 розряду ЦІТС в Хрестищенське відділення бурових робіт Красноградського району Харківської області.

Коментовані трудова книжка серії НОМЕР_2 від 08.08.1985 (а.с.87-95), дублікат трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.2005 (а.с.96-104) та дублікат трудової книжки НОМЕР_3 (а.с.26) не містять жодних записів про роботу ОСОБА_1 у період з 17.10.2013 по 24.11.2013.

Також жодна із долучених позивачем до заяви про призначення пенсії довідок від 02.02.2022 за №58 (а.с.129-130), від 02.02.2022 за №59 (а.с.131-132), від 02.02.2022 за №60 (а.с.133-134), від 19.08.2019 за №425 (а.с.135), від 19.08.2019 за №426 (а.с.136), від 19.08.2019 за №427 (а.с.137), від 19.08.2019 за №248 (а.с.138), від 19.08.2019 за №429 (а.с.139), від 19.08.2019 за №430 (а.с.140), від 19.08.2019 за №432 (а.с.141), від 19.08.2019 за №433 (а.с.142), від 19.08.2019 за №434 (а.с.143), від 31.01.2021 за №2 (а.с.144) не містять відомостей про нарахування позивачу заробітку за період з 17.10.2013 по 24.11.2013.

Таким чином, не підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2 ОСОБА_1 період з 17.10.2013 по 24.11.2013, оскільки такий не зараховано до страхового стажу, а також вказаний період не підтверджений документально.

Також у адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд зарахувати до страхового стажу останнього період роботи з 01.01.2022 по 24.02.2022.

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.08.1985 (а.с.87-95), дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.2005 (а.с.96-104) та дублікату трудової книжки НОМЕР_3 (а.с.26), ОСОБА_1 , серед іншого:

- з 17.06.2021 прийнятий в Управління бурових робіт обслуговування підрозділів м. Томськ слюсарем по обслуговуванню бурових 5 розряду робота в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, вахтовим методом в ООО "Отрадное" ;

- з 24.02.2022 трудовий договір розірвано по ініціативі працівника;

Орган пенсійного забезпечення рішенням від 31.01.2025 за №09275006470 відмовив у зарахуванні страхового стажу позивача періоди роботи в росії з 01.01.2007 по 15.02.2007, з 16.02.2007 по 10.05.2007 згідно дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.05.2005, у зв'язку із припиненням з 01.01.2023 російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, стаж рахуємо по 31.12.1991.

Суд зазначає, що неврахування позивачу періодів роботи з 01.01.2007 по 15.02.2007, з 16.02.2007 по 10.05.2007 не є спірним у даній справі.

Єдиною підставою для неврахування коментованих періодів роботи ОСОБА_1 до страхового стажу є обставина припинення з 01.01.2023 російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Згідно розрахунку стажу Форми РС-право, складеного під час вирішення питання про призначення пенсії ОСОБА_1 за заявою від 24.01.2025 до стажу роботи останнього зараховано періоди, зокрема:

- з 17.06.2021 по 31.12.2021 період роботи в росії 06 місяців і 15 днів;

- з 07.11.2022 по 30.09.2024 період роботи 01 рік 11 місяців (а.с.73).

Таким чином період роботи позивача слюсарем по обслуговуванню бурових 5 розряду робота в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, вахтовим методом в ООО "Отрадное" враховано частково, а саме з 17.06.2021 по 31.12.2021, а згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 працював у вказаному підприємстві з 17.06.2021 по з 24.02.2022.

У відзиві на позовну заяву ГУ ПФУ в Харківській області зазначило, що підставою для неврахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.2022 по 24.02.2022 слугує обставина відсутності довідки про період роботи та про заробітну плату із зазначенням інформації про сплату внесків до органу Пенсійного фонду.

Водночас, спірне рішення не містить такої мотивації відмови у зарахуванні періоду роботи позивача з 01.01.2022 по 24.02.2022 слюсарем по обслуговуванню бурових 5 розряду робота в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, вахтовим методом в ООО "Отрадное".

Надаючи оцінку таким доводам органу пенсійного забезпечення, суд вказує на таке.

Питання пенсійного забезпечення регулюються, а також регулювалися на момент набуття позивачем страхового стажу двосторонніми угодами в цій галузі, а також Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (надалі по тексту також - Угода), згідно із статтею 1 якої, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством країни, на території якого вони проживають.

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлено чи буде встановлено законодавством держав-учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасників Угоди проводиться за місцем проживання.

Для визначення права на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої із цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до введення в дію цієї Угоди.

За змістом цих норм стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до пільгового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.

Згідно зі статтею 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 01.12.1991, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Оцінюючи спірні правовідносини варто мати на увазі, що законодавство про пенсійне забезпечення в силу вимог частини 1 статті 4 Закону №1058-IV базується на Конституції України та складається, серед іншого, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (надалі по тексту також закони про пенсійне забезпечення).

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору (частина 2 статті 4 Закону №1058-IV).

Згідно з частини 2 статті 10 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 за №5067-VI права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про міжнародні договори України" від 29.06.2004 за №1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід'ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Так, Законом України від 11 липня 1995 року за №290/95-ВР ратифіковано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, укладену в рамках Співдружності Незалежних Держав і підписану від імені Уряду України у м. Москві 15 квітня 1994 року (надалі по тексту також - Угода від 15 квітня 1994 року).

Відповідно до статті 4 цієї Угоди кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для провадження трудової діяльності документи і завірений у встановленому на території Сторони виїзду порядку переклад їх державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою. Трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. Вразі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно.

Згідно абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Також зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа, а стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.

Це означає, що у випадку виникнення спору у таких питаннях, суд має перевірити умови, за яких такий стаж підлягає зарахуванню відповідно до законодавства країни, де особа його набула.

Також, частинами 1 і 2 статті 13 Угоди від 13 березня 1992 року визначено, що кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.

Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 за №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", прийнято рішення про:

- вихід з цієї Угоди, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві;

- доручено Міністерству закордонних справ України в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з цієї Угоди.

Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 за №72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.

Таким чином, виникнення правовідносин, зокрема здобуття спірного загального страхового/спеціального трудового стажу позивачем, мало місце до виходу Держави Україна та Російської Федерації з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року, тому її положення підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 22 Федерального закону Російської Федерації №167-Ф3 від 15.12.2001 "Про обов'язкове пенсійне страхування в Російській Федерації" передбачено, що страхувальники по відношенню до застрахованих осіб з числа іноземних громадян або осіб без громадянства, які тимчасово проживають на території Російської Федерації, а також іноземні громадяни та особи без громадянства які тимчасово перебувають на території Російської Федерації, сплачують страхові внески по тарифу, встановленому діючим Федеральним законом для громадян Російської Федерації на фінансування страхової частини трудових (страхових) пенсій, незалежно від року народження вказаних застрахованих осіб.

Пунктом 1 статті 11 Федерального Закону Російської Федерації №400-ФЗ від 28.12.2013 "Про страхові пенсії" передбачено, що в страховий стаж включаються періоди роботи або іншої діяльності, які виконуються на території Російської Федерації при умові, що за ці періоди нараховувались і сплачувались страхові внески в Пенсійний фонд Російської Федерації.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідачами у даній справі є саме суб'єкт владних повноважень, на якого покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій/рішень, суд констатує не представлення останніми доказів на підтвердження відомостей стосовно вжиття заходів щодо проведення будь-яких звірок зі сторони органу пенсійного забезпечення про сплату страхових внесків за спірний період.

Зокрема, як уже зазначалося судом вище по тексту судового рішення, за приписами статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані. наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди З відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок.

Як визначено статтею 1 Закону №1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-ІV).

Згідно абзацу 9 частини 3 статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону №1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 16 статті 106 Закону №1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.

Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який зобов'язаний здійснювати нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Такі вимоги визначені і в національному законодавстві Російської Федерації.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідачів про відсутність доказів сплати страхових внесків за спірний період, як на підставу його не врахування до страхового стажу позивача, оскільки чинними міжнародними угодами визначено взаємне зарахування стажу роботи, набутого у країні учасниці угоди відповідно до законодавства країни-роботодавця.

Слід також наголосити, на момент виникнення спірних правовідносин, розгляду заяви позивача і вирішення даного спору, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року, втратила чинність.

Разом з цим, спірна трудова діяльності позивача на території Російської Федерації мала місце в період чинності правових положень Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року.

Більше того, як передбачено частиною 1 статі 13 коментованої Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

З огляду на вказане, підлягає зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2022 по 24.02.2022 слюсарем по обслуговуванню бурових 5 розряду робота в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, вахтовим методом в ООО "Отрадное".

Стосовно врахуванню до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи позивача з 13.04.2014 по 22.06.2020, з 01.01.2022 по 24.02.2022, з 07.11.2022 по 30.09.2024, то суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 за №383 (надалі по тексту також - Порядок №383) визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Необхідно зазначити, що за спірний період роботи ОСОБА_1 , чинними були Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 за №36 (надалі по тексту - Постанова №36) і Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 за №461 (надалі по тексту - Постанова №461).

В той же час у період роботи ОСОБА_1 з 13.04.2014 по 23.06.2016 слюсарем по обслуговуванню бурових п'ятого розряду вахтовим методом в ООО "РуссІнтеграл" чинними були Списки виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджені Постановою №36.

У періоди роботи позивача з 24.06.2016 по 22.06.2020, з 01.01.2022 по 24.02.2022, з 07.11.2022 по 30.09.2024 на посаді слюсарем по обслуговуванню бурових 5 ООО "РуссІнтеграл", ООО "Отрадное", Хрестищенському відділенні бурових робіт Красноградського району Харківської області, чинними були Списки виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджені Постановою №461.

Крім того, робота позивача на вище перелічених посадах, які передбачено Списком №2 виробництв, робіт, професій протягом спірних років підтверджується довідками від 02.02.2022 за №58 (а.с.129-130), від 02.02.2022 за №59 (а.с.131-132), від 02.02.2022 за №60 (а.с.133-134), від 19.08.2019 за №425 (а.с.135), від 19.08.2019 за №426 (а.с.136), від 19.08.2019 за №427 (а.с.137), від 19.08.2019 за №248 (а.с.138), від 19.08.2019 за №429 (а.с.139), від 19.08.2019 за №430 (а.с.140), від 19.08.2019 за №432 (а.с.141), від 19.08.2019 за №433 (а.с.142), від 19.08.2019 за №434 (а.с.143), від 31.01.2021 за №2 (а.с.144).

Видача уточнюючої довідки передбачена чинним законодавством України і має на меті забезпечення права особи на отримання пенсії, оскільки відомості, які в ній зазначаються, стосуються конкретної особи щодо періоду її роботи і умов праці, у зв'язку з чим при її видачі юридичні особи, установи, організації керуються виключно тими відомостями, які містяться в первинних документах. Тобто, уточнююча довідка є офіційним документом, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України №637, і роботодавець за правильність відомостей зазначених у ній несе відповідальність, у зв'язку з чим підприємство не може на власний розсуд відкликати або скасовувати видану довідку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2019 (справа №362/7962/15).

Відповідачем не висловлено жодних застережень про неврахування вказаних довідок, покликань на їх помилковість, недостатність чи будь-яких інших зауважень щодо змісту чи форми.

Разом з тим, орган пенсійного забезпечення, ані у відзиві на позовну заяву, ані у спірному рішенні не зазначив підстав неврахування до пільгового стажу роботи за Списком №2 періодів роботи позивача з 13.04.2014 по 22.06.2020, з 01.01.2022 по 24.02.2022, з 07.11.2022 по 30.09.2024.

Необхідно зазначити, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються: чи були і ким порушені, не визнані або оспорювані права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Згідно із частиною 7 статті 246 КАС України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Системний аналіз, зазначених норм КАС України дає підстави дійти висновку про те, що в порядку адміністративного судочинства здійснюється захист уже порушених прав особи (при цьому, між сторонами уже виникли правовідносини, з яких у свою чергу виник публічно-правовий спір), а не захист від можливих порушень прав у майбутньому.

В той же час, в спірних правовідносинах позивач фактично вказує про захист від можливого порушення його прав у майбутньому та не надає суду доказів порушення таких прав при зверненні до суду.

При цьому, суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є саме наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18.

Отже, у разі наявності порушення вимог закону рішеннями, діями суб'єкта владних повноважень, зазначене не є достатньою і самостійною підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання таких протиправними є доведеність позивачем порушених його прав цими рішеннями/діями.

В даному випадку, визначаючи належний спосіб захисту і відновлення права, позивач не врахував наступного.

Так, відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (надалі по тексту також - Порядок №22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Із вказаного слідує, що після реєстрації заяви ОСОБА_1 , поданої через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на пенсію, в розумінні Порядку №22-1, є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Отже, саме ГУ ПФУ в Харківській області є повноважним територіальним органом Пенсійного фонду України, визначеним за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача про призначення пенсії, який повинен вчинити дії зобов'язального характеру за наслідками скасування прийнятого ним протиправного рішення.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

При вирішенні позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи ОСОБА_1 з 13.04.2014 по 22.06.2020, з 01.01.2022 по 24.02.2022, з 07.11.2022 по 30.09.2024, суд вказує на таке.

Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).

У разі задоволення позову суд, застосовуючи припису пункту 10 частина 2 статті 245 КАС України, може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі не виконання відповідачем при розгляді заяви позивача власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за №092750006470 від 31.01.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2022 по 24.02.2022 слюсарем по обслуговуванню бурових 5 розряду робота в ООО "Отрадное";

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2025, в частині наявності підстав для врахування до пільгового стажу роботи за Списком №2 періодів роботи з 13.04.2014 по 22.06.2020, з 01.01.2022 по 24.02.2022, з 07.11.2022 по 30.09.2024, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.

Інші сформовані позовні вимоги та їх формулювання, на переконання суду, поглинаються (враховуються) при вирішенні даного спору, за сформованими вище висновками і вирішення спору по суті.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1 211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція до платіжної інструкції №6AU2-7QZ7-7E6E від 08.04.2025 (а.с.9).

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 363,36 гривень, що пропорційно становить 30 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за №092750006470 від 31.01.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2022 по 24.02.2022 слюсарем по обслуговуванню бурових 5 розряду в ООО "Отрадное".

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2025, в частині наявності підстав для врахування до пільгового стажу роботи за Списком №2 періодів роботи з 13.04.2014 по 22.06.2020, з 01.01.2022 по 24.02.2022, з 07.11.2022 по 30.09.2024, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 14099344) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 363,36 гривень (триста шістдесят три гривні тридцять шість копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), АДРЕСА_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 14099344), площа Свободи, 5, м. Харків, 61022;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Чуприна О.В.