09 червня 2025 року Справа № 640/39001/21 Провадження ЗП/280/875/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал»
до Головного управління ДПС у м. Києві,
Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
29.12.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі- відповідач 2), у якій позивач просив суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН № 3159951/37820210 від 27.09.2021, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідача 1;
2) зобов'язати відповідача 2 здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписану постачальником (продавцем), позивачем, податкову накладну від 07.09.2021 № 1, днем її фактичного подання - 16.09.2021.
Крім того, просив суд стягнути на користь позивача за рахунок відповідачів понесені ним витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у процесі здійснення господарської діяльності позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №1 від 07.09.2021, проте її реєстрацію було зупинено з огляду на відповідність позивача пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Надалі позивачем було надано контролюючому органу всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення операцій за відповідною податковою накладною, проте рішенням комісії податкового органу регіонального № 3159951/37820210 від 27.09.2021 відмовлено в її реєстрації. Позивач вказує, що ним були надані документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які супроводжували господарські операції із контрагентом, у зв'язку з чим вважає безпідставними твердження контролюючого органу щодо відсутності документів. Позивач вважає рішення контролюючого органу такими, що не містить чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкової накладної; з метою належного захисту своїх прав як платника податку просить суд зобов'язати податковий орган зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №1 від 07.09.2021. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
24.05.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позову заяву Головного управління ДПС у м. Києві (вх.№37592), у якому зазначено, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання ТОВ «Сварог Капітал» первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг). Звернуто увагу на практику Верховного Суду у справах №826/5743/14, № 823/1389/16, №260/410/19, №140/2715/18, відповідно до якої якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту. Крім того, зазначено, що зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження, водночас належним способом захисту є зобов'язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
24.05.2022 Окружним адміністративним судом міста Києва отримано відзив на позовну заяву ДПС України (вх.№37594), в якому вказано, що відповідач прийняв рішення за одних обставин та документів, а позивач просить суд скасувати вказане рішення, обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами. Тобто, позивач фактично просить суд перебрати на себе функції контролюючого органу в частині дослідження документів та визначення права позивача на складення податкової накладної. Зауважено про передчасність зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, тоді як належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ГУ ДПС у м.Києві повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної. З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
23.04.2025 на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшли письмові пояснення (вх.№19588) позивача, у яких зазначено про безпідставність відмови в реєстрації податкової накладної, підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити повністю.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 у справі №640/39001/21 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825-IX супровідним листом від 25.01.2023 № 03-19/5994/23 матеріали адміністративної справи №640/39001/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва. З урахуванням положень Закону України № 2825-IX та результатів авторозподілу судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (протокол доступний за посиланням: https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/), матеріали адміністративної справи №640/39001/21 скеровано за належністю до Запорізького окружного адміністративного суду, які надійшли 03.04.2025 за вх.№16183.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №640/39001/21 (провадження ЗП/280/875/25) прийнято справу до провадження, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
08.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВАРОГ КАПІТАЛ» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС «БУКОВИНА» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна (зареєстрований у реєстрі за № 935) (далі - Договір), за змістом якого продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму.
Відповідно до пункту 1.2 Договору таким майном є комплекс нежитлових будівель і споруд, загальною площею 13414,10 кв.м, що відчужується за даним Договором, розташований по вулиці Ярослава Мудрого, будинок №37 в смт Кельменці Дністроського (стара назва - Кельменецького) району Чернівецької області.
Вказаний комплекс належить продавцю на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єлісєєвою О.А. 19.12.2013 за реєстром №2553 (пункт 1.3 Договору).
За пунктом 2 Договору за погодженням сторін продаж зазначеного комплексу вчиняється за ціною 1400000,00 грн, в тому числі ПДВ у сумі 233333,33 грн, які покупець сплатив на рахунок продавця, а продавець отримав від покупця в безготівковому вигляді, до підписання цього договору, що підтверджується платіжним дорученням №589 від 07.09.2021. Своїми підписами під цим договором сторони стверджують факт повного розрахунку за цим договором та відсутність одна до одної будь-яких претензій фінансового характеру. Зміна ціни після укладення цього Договору не допускається.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.09.2021 комплекс нежитлових будівель та споруд належить ТОВ «Агропромисловий комплекс «Буковина» на праві приватної власності відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 60248434 від 08.09.2021) на підставі договору купівлі-продажу №935 від 08.09.2021.
У межах виконання умов Договору сторонами складено акт приймання-передачі майна №1 від 08.09.2021 за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 08.09.2021.
У зв'язку з настанням першої події, згідно із статтею 187 Податкового кодексу України (дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товару відповідно до платіжного доручення №589 від 07.09.2021) та на виконання приписів пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України була сформована та направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна № 1 від 07.09.2021 на загальну суму 1400000,00 грн, в тому числі ПДВ 233333,33 грн.
16.09.2021 ТОВ «СВАРОГ КАПІТАЛ» отримано квитанцію про зупинення реєстрації ПН за №9270851633, в якій зазначено, що «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 07.09.2021 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0011, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=0%, "Р"=0.».
22.09.2021 позивач подав до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1, до якого долучив 6 додатків.
За результатами розгляду наявних у податкового органу пояснень та доданих до них документів Комісією ГУ ДПС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 3159951/37820210 від 27.09.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 07.09.2021 у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Графа «Додаткова інформація» не заповнена.
Не погоджуючись із рішенням № 3159951/37820210 від 27.09.2021, позивачем подано до ДПС України відповідну скаргу. Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 47523/37820210/2, від 19.10.2021 скаргу ТОВ «СВАРОГ КАПІТАЛ» первісне рішення залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - без змін. Підставою для прийняття зазначених рішень вказано ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 07.09.2021 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом про його скасування та зобов'язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Положеннями пункту 2 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку №1246).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності 01.02.2020, та якою затверджено:
- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165);
- Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).
Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації) зазначеним в пункті 3 Порядку №1165.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4)
Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).
Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Додатком №1 до Порядку №1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до вказаного Порядку розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну. Скарга подається платником податку на додану вартість у строки, визначені статтею 56 ПК України, з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня. Платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, приймає одне з таких рішень:
- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, надсилає платнику податку відповідне рішення (додаток 3). Рішення за результатами розгляду скарги набирає чинності з дня його прийняття.
За пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
У відповідності до пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, рішення комісії податкового органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал» у межах своєї господарської діяльності уклало з ТОВ «Агропромисловий комплекс «Буковина» договір купівлі-продажу нерухомого майна (зареєстрований у реєстрі за № 935) від 08.09.2021, предметом якого був об'єкт - комплекс нежитлових будівель і споруд, загальною площею 13414,10 кв.м, що відчужується за даним Договором, розташований по вулиці Ярослава Мудрого, будинок №37 в смт Кельменці Дністроського (стара назва - Кельменецького) району Чернівецької області. При цьому пунктом 2 вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.09.2021 передбачено, що продаж зазначеного комплексу вчиняється за ціною 1400000,00 грн, в тому числі ПДВ у сумі 233333,33 грн, які покупець сплатив на рахунок продавця, а продавець отримав від покупця в безготівковому вигляді, до підписання цього договору, що підтверджується платіжним дорученням №589 від 07.09.2021.
На дату першої події виникнення податкових зобов'язань з ПДВ - на дату зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку - була сформована податкова накладна № 1 від 07.09.2021, яку надалі скеровано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Реєстрація цих податкових накладних була зупинена контролюючим органом шляхом надіслання квитанцій з пропозицією надати пояснення та копії документів щодо підтвердження зазначених в податкових накладних інформації з мотивів відповідності платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є: платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
У квитанції № 9270851633 від 16.09.2021 контролюючий орган вказав на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0011 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Суд зазначає, що у податковій накладній №1 від 07.09.2021 позивачем зазначено вартість товару (код товару згідно з УКТ ЗЕД 00112) у розмірі 1400000,00 грн, в тому числі ПДВ 233333,33 грн. Відповідно до Української класифікації товарів ЗЕД коду товару 00112 відповідає група товарів «комплекс». У контексті зазначеного, суд зауважує, що господарська операція за договором купівлі-продажу від 08.09.2021 стосувалась саме купівлі нерухомого майна - комплекс нежитлових будівель і споруд.
Як пояснив позивач (пояснення були надані контролюючому органу з повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 22.09.2021), комплекс був придбаний ТОВ «Сварог Капітал» у ПАТ «Шепетівська Реалбаза Хлібопродуктів» згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна №2553 від 19.12.2013 та отриманий за видатковою накладною №9 від 19.12.2013. Розрахунок за майно було проведено грошовими коштами в повному обсязі. Комплекс на балансі обліковувався в складі основних засобів та використовувався в господарській діяльності ТОВ «Сварог Капітал» (надавався в оренду). Крім того, ТОВ «Сварог Капітал» перебуває на обліку за неосновним місцем обліку місцезнаходженням комплексу (об'єкта оподаткування) в ГУ ДПС у Чернівецькій області та нараховувало та сплачувало податок на нерухоме майно за даний комплекс в повному обсязі.
На переконання суду, контролюючий орган мав запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у податкового органу сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності платника податків, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях та які саме документи необхідно надати. Натомість, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містить переліку документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних. Контролюючим органом не надано жодних доказів та не наведено будь-яких мотивів, які б дозволяли дійти висновків щодо перевищення величини залишку, а також, якою саме була величина залишку обсягу придбання товару та в який спосіб і на підставі яких документів вона була визначена.
Як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові 16.02.2023 у справі № 380/7648/22, у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Водночас невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 20.08.2019 у справі №2540/3009/18, від 18.09.2019 у справі №826/6528/18
Суд зауважує, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу. За таких обставин позивач надав контролюючому органу саме ті документи, які вважав достатніми для підтвердження реальності господарських операцій за вказаними податковими накладними, а відтак, достатніми для їх реєстрації в ЄРПН.
У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.
При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач 1 також вказує про ненадання ТОВ «Сварог Капітал» первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг). Разом з тим, податковий орган не обґрунтовує необхідність надання при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН документів щодо зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи).
Саме лише зазначення про відсутність певних видів документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності такого документу, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінки тим документам, що фактично подано платником податку.
Податкова накладна № 1 від 07.09.2024 складена за першою подією - датою зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товару відповідно до платіжного доручення №589 від 07.09.2021, водночас запитувані податковим органом документи здебільшого мають значення при доведенні реальності господарської операції.
Слід звернути увагу, що на етапі дослідження процедури правомірності зупинення/відмови реєстрації податкових накладних суд не може досліджувати фактичне виконання господарської операції та не може надавати оцінку її реальності/фіктивності, оскільки це є предметом документальної перевірки правильності формування податкових зобов'язань, яка відповідачем не проводилась.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №816/2218/18.
Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 зазначив: «здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу».
Відповідачами жодних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідному рішенні, а відмова у реєстрації спірної податкової накладної фактично обґрунтована відсутністю певних документів. Разом з цим, з документів, які надавались контролюючому органу, було можливо достеменно встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної.
З приводу поданих позивачем документів суд зазначає, що сукупність таких документів, виходячи з суті господарських відносин, що склались у позивача з його контрагентами, підтверджує їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, складеної за фактом постачання послуг платником податку.
Суд зазначає, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 17.05.2023 у справі №140/14282/20.
Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу, в тому числі у зв'язку з отриманням від комісії регіонального рівня повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення, проте з оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної встановлено, що відповідач жодної оцінки поданим позивачем документам не надав, жодної інформації щодо їх невідповідності вимогам законодавства не навів, як і не спростував, що надані позивачем пояснення та документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним, були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, при цьому в самому рішенні також не зазначено, які самі документи не біли надані позивачем.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №500/4191/22, постанові від 06.03.2024 у справі №440/3706/23.
Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 20.09.2023 у справі №260/2595/21, від 13.02.2024 у справі №240/5563/23.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. А тому, з огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік), рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи є достатніми для підтвердження інформації, зазначеної у податкової накладної № 1 від 07.09.2021, відтак є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію зазначених податкових накладних.
Суд також вважає помилковими посилання представника Головного управління ДПС у м. Києві на постанови Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №826/5743/14, від 10.04.2020 у справі №823/1389/16, від 24.03.2020 у справі №260/410/19, від 03.03.2020 у справі №140/2715/18, адже в усіх зазначених справах предмет спору стосувався правомірності податкових повідомлень-рішень про донарахування позивачем грошових зобов'язань за результатами податкових перевірок, тоді як у цій справі спір стосується правомірності рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, пункт 36, від 01.07.2003) вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування податковим органом тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішень податкового органу, у зв'язку з чим, рішення про відмову реєстрації податкової накладної № 1 від 07.09.2021 в ЄРПН є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). При цьому датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21, відповідно до якої зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою її фактичного направлення/надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Покладення на відповідача 2 такого обов'язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи відсутність у Головного управління ДПС у м.Києві правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних шляхом прийняття відповідних рішень, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 1 від 07.09.2021 датою її направлення на реєстрацію.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови в реєстрації спірної податкової накладної, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Частиною першою, другою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу позивача, що ним заявлено дві взаємопов'язані вимоги немайнового характеру, за які сплачено судовий збір в розмірі 4540,00 грн (платіжне доручення № 61 від 10.12.2021).
Так, в постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 640/21330/18 висловлена правова позиція про те, що якщо одна позовна вимога є передумовою для застосування іншого способу судового захисту, то в такому випадку вони є пов'язаними і їх слід розглядати як єдиний спосіб судового захисту.
Враховуючи те, що тільки скасування рішення Головного управління ДПС у м.Києві про відмову в реєстрації податкової накладної саме по собі не призведе до відновлення прав позивача і необхідна її подальша реєстрація, відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду, такі вимоги слід розглядати як взаємопов'язані.
У статті 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270 грн. Тобто, при зверненні до суду позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 2270,00 грн. За таких обставин, позивачем надміру сплачено судовий збір у сумі 2270,00 грн.
За приписами статті 7 частини першої пункту 1 Закону № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2270,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, як суб'єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржувані рішення. При цьому питання про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону № 3674-VI.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал» задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3159951/37820210 від 27.09.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 07.09.2021, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал».
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал» № 1 від 07.09.2021 датою її направлення на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал», місцезнаходження: вул. Леонтовича, буд. 7, м. Київ, 01054; код ЄДРПОУ 37820210.
Відповідач 1 - Головне управління ДПС у м. Києві, місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд.33/19, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 44116011.
Відповідач 2 - Державна податкова служба України, місцезнаходження: Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.06.2025.
Суддя К.В. Мінаєва