09 червня 2025 року Справа № 640/37824/21 ЗП/280/892/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16)
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та у пільгових розмірах відповідно до положень пункту «а», «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення до нього змін від 02.03.2015 року, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1 -р/2020, та ст.114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» періоди роботи: по Списку №1 - з 16.08.1985 по 13.09.1985; з 07.12.1988 по 05.12.1991; з 27.05.1999 по 06.02.2000; з 19.08.2002 по 01.09.2003; по Списку №2 - з 20.07.1988 по 07.12.1988; з 05.12.1991 по 21.10.1992; з 22.10.1992 по 05.09.1997; з 07.02.2000 по 27.03.2000; з 15.09.2000 по 08.07.2001;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 і за Списком № 2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звертався до відповідача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, проте позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач вважає, що прийнятим рішенням відповідач порушив його законні права та інтереси, оскільки воно ґрунтується на безпідставних мотивах і не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позову, зокрема зазначив, що у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах відмовлено правомірно у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
04.04.2025 матеріали адміністративної справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Конишевій О.В.
Ухвалою суду від 09.04.2025 прийнято до провадження справу № 640/37824/21 (провадження ЗП/280/892/25) та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач 26.08.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою № 7195 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 01.09.2021 №263040006788 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 1. Зазначено, що вік заявника 57 років 8 місяців 22 дні. Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону (Список № 1), становить 23 роки 6 місяців. Відповідно наданих до заяви документів про стаж (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, диплом, трудова книжка, військовий квиток) страховий стаж Позивача складає 25 років 10 місяців 25 днів. Необхідний пільговий стаж визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону (Список № 1), становить 5 років, а пільговий стаж Позивача становить 1 рік 8 місяців 24 дні (зараховано відповідно до даних, які містяться в системі персоніфікованого обліку - уточнюючі довідки не надано, оскільки підприємства знаходяться на непідконтрольній території).
Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом першим частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п.8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Згідно диплома НОМЕР_1 позивач в період з 01.09.1981 по 26.06.1986 навчався в Комунарському гірничо- металургійний інституті (перейменований в Донбаський державний технічний університет).
Згідно із записів трудової книжки НОМЕР_2 позивач:
16.08.1985 -13.09.1985 прийнятий в товстолистовий цех №2 різником гарячого металу 3 розряду та звільнений по закінченню виробничої практики в Комунарському металургійному комбінаті;
11.08.1986-20.07.1988- прийнятий інженером- конструктором прокатного бюро, переведений старшим інженером виробничого відділу в Комунарському металургійному комбінаті (зараз ПАТ "Алчевський металургійний комбінат");
20.07.1988-07.12.1988 переведений майстром обробки та здавання товстолистовий цеху №1;
07.12.1988-05.12.1991-призначений старшим майстром зміни гарячого товстолистового цеху №1;
05.12.1991-21.10.1992 - призначений в. о. зам начальника товстолистового цеху №1;
22.10.1992-05.09.1997- призначений заступником начальника, начальником товстолистового цеха № 1;
27.05.1999- 06.02.2000 - прийнятий в обжимной цех ОАО «Алчевський металургійний комбінат» в.о. старшого змінного майстра стана на гарячих роботах, затверджений в посаді старшого майстра зміни стана на гарячих дільницях робот обжимного цеху;
07.02.2000- 27.03.2000 - призначений на посаду зам начальника обжимного цеху;
28.03.2000- 14.09.2000 - призначений в.о. начальника відділу внутрішніх економічних зв'язків, начальник відділу економічних зв'язків;
15.09.2000 - 08.07.2001 - призначений в посаді начальника товстолистового цеху №2;
19.08.2002-01.09.2003 - прийнятий в коксовий цех №3 газівником коксових печей 4 розряду ОАО «Алчевський коксохімічний завод»;
04.09.2003-01.08.2008 - прийнятий на посаду менеджера, переведений на посаду директора в Приватному підприємстві «ВУМК»;
04.08.2008 -30.06.2009 прийнятий на посаду заступник директора TOB «НПГ «Східний альянс», 01.09.2008 переведений на посаду генерального директора.
Згідно записів трудової книжки № НОМЕР_3 позивач 02.11.1997 - 28.05.1999 - прийнятий на посаду оператор обладнання по переробці гречки у Приватному многопрофільному підприємстві «ВАГ».
Праця на посадах, які зазначені в трудовій книжці позивача атестовані згідно Постанови ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» № 308 від 29.12.1997, наказом ВАТ «Алчевський коксохімічними завод» № 41 від 28.02.2000 на вимогу закону України «Про пенсійне забезпечення» та Постановою КМУ № 442 від 01.08.1992.
Позивачем також було надано довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій, архівні довідки та Наказ ПАТ «Алчевського коксохімічного заводу» про атестацію робочих місць по умовам праці в коксових цехах №2, 3, Постанову правління і профсоюзного комітету ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» про результати атестації робочих місць по умовам праці.
Щодо посилання пенсійного органу на неврахування зазначених довідок оскільки підприємства розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, суд зазначає наступне.
У практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, б 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer V. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
Враховуючи те, що рішення Європейського Суду з прав людини є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».
Судом враховано правовий висновок Верховного Суду в постанові від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17.
Документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
Суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки уточнюючих довідок від 19.02.2020 № 200 та від 20.01.2020 № 71, виданої установою, що знаходяться на окупованій території, як доказ, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення.
Тому, суд приймає до розгляду зазначені документи для визначення пільгового стажу позивача у спірні періоди його роботи.
При цьому, зазначені висновки суду жодним чином не легалізують саму установу, що видала такі документи.
Таким чином, відповідач, за наявності сумнівів у дійсності записів трудової книжки позивача, протиправно при вирішенні питання щодо наявності підстав для призначення пенсії позивачу не врахував зазначені уточнюючі довідки, якими підтверджено факт наявності в позивача права на зарахування спірних періодів його роботи до загального страхового та пільгового підземного стажу за списком професій №1,2.
Крім того, суд наголошує, що надання уточнюючих довідок для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на пільгових роботах - є записи в його трудовій книжці.
Таким чином, відповідачем протиправно не зарахованого до пільгового стажу позивача періоди роботи: по Списку №1 - з 16.08.1985 по 13.09.1985; з 07.12.1988 по 05.12.1991; з 27.05.1999 по 06.02.2000; з 19.08.2002 по 01.09.2003; по Списку №2 - з 20.07.1988 по 07.12.1988; з 05.12.1991 по 21.10.1992; з 22.10.1992 по 05.09.1997; з 07.02.2000 по 27.03.2000; з 15.09.2000 по 08.07.2001, у зв'язку із чим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 01.09.2021 №263040006788 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача про призначення пенсії, суд зазначає, що саме до повноважень органу Пенсійного фонду належить питання обчислення страхового стажу (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність зарахування до пільгового стажу певних періодів трудової діяльності, саме територіальний орган Пенсійного фонду має розглянути питання обчислення пільгового стажу позивача з врахуванням зазначених періодів, а також здійснити розрахунок такого пільгового стажу для цілей призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки суд позбавлений компетенції з обчислення пільгового стажу, що унеможливлює висновок про достатність такого стажу для призначення пільгової пенсії або пенсії зі зниженням пенсійного віку, суд зобов'язує орган Пенсійного фонду повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368)- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 01.09.2021 №263040006788.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 періоди роботи з 16.08.1985 по 13.09.1985, з 07.12.1988 по 05.12.1991, з 27.05.1999 по 06.02.2000, з 19.08.2002 по 01.09.2003; за Списком №2 - з 20.07.1988 по 07.12.1988, з 05.12.1991 по 21.10.1992, з 22.10.1992 по 05.09.1997, з 07.02.2000 по 27.03.2000, з 15.09.2000 по 08.07.2001 та повторно розглянути заяву від 26.08.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2724,00 грн (дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 09.06.2025.
Суддя О.В. Конишева