09 червня 2025 року Справа № 280/1526/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Іорової К.Я.,
за участі:
представника позивача - не прибув
представника відповідача 1 - Бубновець В.В.
представника відповідача 2 - Кріль Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЛАГОДЖУВАЛЬНО - МОНТАЖНЕ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ" до Головного управління ДПС у Запорізькій області, до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЛАГОДЖУВАЛЬНО - МОНТАЖНЕ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області ( далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо залишення без виконання заяв Товариства з обмеженою відповідальністю “Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство “Електропівденмонтаж» від 28.10.2024 року вих. № 55613139 про повернення коштів на рахунок платника по податку на прибуток та вих. № 55613137 про повернення коштів;
стягнути з Державного бюджету через Головне управління державної казначейської служби у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство “Електропівденмонтаж», код за ЄДРПОУ 38700172, грошові кошти в сумі 1 005 127,50 грн. (один мільйон п'ять тисяч сто двадцять сім гривень 50 копійок), сплачені згідно платіжної інструкції № 299 від 25.10.2023 (податок на прибуток);
стягнути з Державного бюджету через Головне управління державної казначейської служби у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство “Електропівденмонтаж», код за ЄДРПОУ 38700172, грошові кошти в сумі 675 111,25 грн. (шістсот сімдесят п'ять тисяч сто одинадцять гривень 25 копійок), сплачені згідно платіжної інструкції № 301 від 25.10.2023 (податок на додану вартість).
Ухвалою від 10.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24.03.2025 до суду надійшла заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якої зазначає, що позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений п. 56.19 ст. 56 ПК України, оскільки позивач дізнався про порушення своїх прав з 20.01.2025, а до суду звернувся 01.03.2025. Просить позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвалою суду 25.03.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача 1 про перехід в загальне позовне провадження у справі - відмовлено.
Ухвалою суду від 21.05.2025 судом постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження подальший розгляд справи №280/1526/25 та призначено підготовче засідання на 09 червня 2025 року.
В підготовчому судовому засіданні 09.06.2025 представник відповідача 1 просив подане клопотання задовольнити за залишити позовну заяву без розгляду.
Представник позивача в підготовче судове засідання не з'явився, просив справу розглядати за його відсутності.
Представник відповідача 2 в підготовчому судовому засіданні подане клопотання представника відповідача 1 підтримав.
Суд, заслухавши думку представника відповідача 1, представника відповідача 2, розглянувши подану заяву про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені відповідачем аргументи та надані суду докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд зазначає таке.
28 жовтня 2024 року позивачем через Електронний кабінет платника було подано відповідачу 1 заяви вих. № 55613139 та вих. № 55613137 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені з податку на прибуток та податку на додану вартість відповідно.
Листом від 07.11.2024 р. вих. № 49192/6/08-01-04-09 відповідач 1 повідомив позивача про залишення вказаних заяв без виконання.
21 листопада 2024 року позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на рішення відповідача 1, втім, згідно з рішенням про результати розгляду скарги від 20.01.2025 р. вих. № 1830/6/99-00-06-03-03-06 Державна податкова служба України залишила рішення (лист) Відповідача від 07.11.2024 р. вих. № 49192/6/08-01-04-09 без змін, а скаргу позивача - без задоволення. Вказане рішення було направлено через електронний кабінет та на електронну пошту позивача 20.01.2025.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача 1 залишення без виконання заяв Товариства з обмеженою відповідальністю “Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство “Електропівденмонтаж» про повернення коштів позивач 01.03.2025 звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина 1 ст. 5 КАС України визначає, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатися".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
Отже, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Таке правозастосування викладене у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зазначає, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 18.02.2022 у справі № 380/893/20, від 25.07.2022 у справі № 120/14148/21-а.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням про результати розгляду скарги від 20.01.2025 р. вих. № 1830/6/99-00-06-03-03-06 Державна податкова служба України надіслала позивачу 20.01.2025.
Разом з тим, до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів позивач звернувся 01.03.2025, тобто з дотриманням тримісячного строку звернення до суду.
За змістом ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Враховуючи вищевикладене у сукупності, заява про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 241, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 10.06.2025.
Суддя А.В. Сіпака