10 червня 2025 року Справа № 320/21344/25 ЗП/280/1104/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання Міністерства юстиції України про залишення без розгляду позовної заяви Державної судової адміністрації України (00020, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795) до Відділу примусового виконання Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622) про визнання дій протиправними та скасування постанови державного виконавця, -
29 квітня 2025 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної судової адміністрації України (далі - позивач) до Відділу примусового виконання Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та скасування постанови державного виконавця, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 28.01.2025 ВП № 76754974.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 адміністративну справу № 320/21344/25 передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.
До Запорізького окружного адміністративного суду справа № 320/21344/25 надійшла 27.05.2025.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 справу передано на розгляд судді Артоуз О.О.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 10.06.2025 об 11:00 год.
05 червня 2025 року Міністерством юстиції України подано до суду відзив на позовну заяву який містить клопотання про залишення без розгляду позовної заяви Державної судової адміністрації України. Відповідач вказує, що 11.12.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76754974. Копію постанови в порядку вимог частини другої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» скеровано боржнику до виконання 11.12.2024, про що свідчить повідомлення № 3764708 про доставку документа в АСВП до електронного кабінету ЄСІТС. Сторони виконавчого провадження мають право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до автоматизованої системи виконавчого провадження, за адресою в мережі Інтернет, зазначено відповідну адресу та спеціальний ідентифікатор для доступу до виконавчого провадження. сторони виконавчого провадження (боржник, стягувач) мають право і можливість знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, прийнятими рішеннями та винесеними постановами через мережу Інтернет з використанням ідентифікатору доступу до виконавчого провадження, а отже, у разі отриманні постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідно можуть бути обізнані про всі прийняті державним виконавцем подальші рішення та винесені постанови в рамках конкретного виконавчого провадження. Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи той факт, що позивач був обізнаний про відкриття виконавчого провадження та за ідентифікатором доступу мав можливість дізнатись про всі прийняті державним виконавцем подальші рішення та винесені постанови в рамках конкретного виконавчого провадження, в тому числі і про винесення постанови про накладення штрафу від 28.01.2025, яку позивач отримав в той же день 28.01.2025, що підтверджується повідомленням № 4146702 відповідач вважає, що останнім днем для оскарження є 07.02.2025. Проте позовну заяву у даній справі датовано 28.04.2025, тобто майже через три місяці після закінчення кінцевої дати оскарження.
Представник позивача в судове засідання 10.06.2025 не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Представник відповідача в судове засідання подала заяву про його проведення без її участі в порядку письмового провадження.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Надаючи оцінку доводам клопотання суд приходить до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно положеннями ст. 287 КАС України позовну заяву з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
У відповідності до наданого відповідачем повідомлення № 4146702 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС документ «Постанова про накладення штрафу» від 28.01.2025 доставлено до електронного кабінету позивача в ЄСІТС 28.01.2025 о 13:36 год.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач повинен був дізнатися про прийняття оскаржуваної постанови та відповідно про порушення його прав 28.01.2025.
Таким чином, позивач звернувшись до суду засобами системи «Електронний суд» лише 28.04.2025 пропустив десятиденний строк звернення до суду з даним позовом.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені ст.123 КАС України.
Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст.123 КАС України).
Позивач у позовній заяві посилався на те, що про існування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 28.01.2025 ВП № 76754974 з листа ДКС України від 16.04.2025 № 12-06-06/8424, який надійшов на його електронну адресу 17.04.2025.
Проте, отримання листа ДКС України від 16.04.2025 № 12-06-06/8424, на думку суду, не свідчить про те, що позивач не був обізнаним про порушення його прав 28.01.2025 шляхом отримання постанови в електронному кабінеті ЄСІТС.
Доказів не отримання постанови державного виконавця Відділу примусового виконання Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 28.01.2025 ВП № 76754974 до 17.04.2025 позивачем не надано.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п.п.6, 7 ч.5 ст.44 КАС України).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.
Суд зазначає, що поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Оскільки КАС України не наводить конкретизованого чи вичерпного переліку обставин, які обумовлюють право суду відновити пропущений процесуальний строк, тому у кожному випадку суд, з урахуванням установлених на підставі доказів конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Верховний Суд в постанові від 31.10.2023 по справі № 400/5692/22 зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Звернення позивача до відповідач не змінює дати з якої він дізнався про порушення його прав, а лише свідчить про те, що позивач почав вживати активних дій, направлених на відновлення його порушених прав.
Верховний Суд в постанові від 20.12.2023 по справі № 420/4212/23 вказав, що особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Позивачем вказаного обов'язку дотримано не було.
За приписами частин 13-15 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Отже, суд спершу повинен залишити позовну заяву без руху після відкриття провадження згідно ч. 13 ст. 171 КАС України, та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви. А вже у разі не усунення встановлених недоліків у передбачений КАС України строк, суд залишає позов без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України.
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску відповідно до вимог ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС України.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що, відповідно до ч. 15 ст.171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Клопотання Міністерства юстиції України про залишення без розгляду позовної заяви Державної судової адміністрації України (00020, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795) до Відділу примусового виконання Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622) про визнання дій протиправними та скасування постанови державного виконавця - задовольнити частково.
Позовну заяву Державної судової адміністрації України (00020, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795) до Відділу примусового виконання Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622) про визнання дій протиправними та скасування постанови державного виконавця, залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.
Зазначені документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у строк і спосіб, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала виготовлена та підписана 10 червня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз