09 червня 2025 року Справа № 640/34276/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 155822-2409-2615 від 21.05.2021, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, у якій позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.05.2021 №155822-2409-2615.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 908,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що нарахування податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб не відповідає вимогам ст. 287 Податкового кодексу України, оскільки воно було здійснено - 21.05.2021, а не до 1 травня. В податковому повідомленні-рішенні відсутня підстава для нарахування такого податкового зобов'язання. Позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
05.01.2022 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.04.2021, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,10 га (1000 кв.м), кадастровий номер ділянки:8000000000:91:109:0003, складає - 11621972,18 грн. Вид (код виду) цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Держкомзему від 23.07.2010р. №548 не внесено до Державного земельного кадастру. Відповідно до примітки 2 таблиці №1 до додатка 3 Положення застосовується ставка податку в розмірі - 1% від нормативної грошової оцінки. Нарахування податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб після 1 травня не породжує жодних негативних правових наслідків для позивача і він не звільняє останнього щодо обов'язку його сплати. Відповідач просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/34276/21 передана на розгляд та вирішення Запорізькому окружному адміністративному суду.
Справа № 640/34276/21 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 04 квітня 2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 квітня 2025 року справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Богатинського Б.В.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 155822-2409-2615 від 21.05.2021. Призначено розгляд справи спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
28.04.2025 від представника відповідача надійшли до суду додаткові пояснення, у яких відповідач заперечує проти позовних вимог, підтримує доводи, викладені у відзиві.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДПС у м. Києві як платник податку на майно, в частині плати за землю фізичних осіб за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,10 га (1000 кв.м), кадастровий номер ділянки:8000000000:91:109:0003.
Згідно з даними Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу з 17.11.2015 на праві приватної власності належить земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,10 га, кадастровий номер ділянки: 8000000000:91:109:0003.
Рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» встановлено ставки земельного податку. Відповідно до примітки 2 до таблиці №1 до додатка 3 Положення «Про плату за землю в місті Києві» до Рішення, якщо вид цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Держкомзему від 23.07.2010 №548, е внесено до Державного земельного кадастру, то застосовується ставка у відсотках від нормативної грошової оцінки відповідно до цієї таблиці, але не менше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.04.2021р., виданого Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,10 га (1000 кв.м), кадастровий номер ділянки:8000000000:91:109:0003, складає - 11621972,18 грн.
21.05.2021 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.05.2021 №155822-2409-2615, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 116 219,72 грн за податковий період 2021 рік.
Зазначене податкове повідомлення-рішення направлялось позивачу, відправлення повернуте на адресу податкового органу із позначкою поштового відділення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
За правилами пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами абзацу першого пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.
Підпунктом 14 пункту 24 вказаного Порядку визначено, що до Державного земельного кадастру вносяться відомості про значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дату проведення нормативної грошової оцінки земель.
Підпункт 1 пункту 4 Порядку взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за землю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року №1066 визначає, що для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів коштів від сплати земельного податку та орендної плати за землю подаються щокварталу до 30 числа місяця наступного періоду відомості Держгеокадастром, головними управліннями Держгеокадастру в області, м. Києві - відповідним територіальним органам ДФС щодо, зокрема проведення нормативної грошової оцінки земель у межах населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом на міста обласного і районного значення, селища, села та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом землекористувачів за категоріями земель.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року №1386 затверджений Порядок подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, пунктом 4 якого встановлено, що Держгеокадастр та Мін'юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі: Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.
Застосування наведених вище норм права в контексті прийнятності використання податковим органом відомостей про нормативно грошову оцінку, наданих територіальним органом Держгеокадастру, при нарахуванні податкового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб вже було предметом розгляду Верховного Суду відповідно до постанов від 21 вересня 2021 року (справа №826/12232/16), від 07 лютого 2019 року (справа №826/22642/15) та від 01 серпня 2023 року (справа №826/4205/18).
У справах №826/12232/16, №826/22642/15, та №826/4205/18 Верховний Суд дійшов висновку, що розмір земельного податку встановлюється на підставі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дані про яку формує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та яка подається контролюючому органу не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки. З огляду на викладене Суд визнав правомірним проведення контролюючим органом розрахунку земельного податку за земельні ділянки, які належать особі на підставі даних з Державного земельного кадастру, наданих відділом Держгеокадастру.
Враховуючи наведене та зважаючи на те, що у даній справі податковим органом за 2021 рік нараховано ОСОБА_1 земельний податок з фізичних осіб за належну йому земельну ділянку площею 0,10 га (1000 кв.м) (кадастровий номер ділянки:8000000000:91:109:0003), яка розташована адресою: АДРЕСА_1 , виходячи з даних про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровим номером ділянки:8000000000:91:109:0003, то суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного позивачем рішення.
При цьому, суд зауважує, що податковий орган не наділений повноваженнями на встановлення та зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок самостійно, а керується відомостями про нормативно грошову оцінку, наданими йому територіальним органом Держгеокадастру.
Щодо строку прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.
Так, у відповідності до пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахуванням фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Суд зауважує, що пункт 287.10 статті 287 ПК України передбачає, що податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами по справі, що спірне податкове повідомлення рішення прийняте відповідачем 21.05.2021 та надіслано позивачу до 01.07.2021, тобто в строк визначений пунктом 286.5 статті 286 ПК України.
Проте, суд звертає увагу, що навіть пропуск податковим органом встановленого абзацом 1 пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України строку (до 1 липня поточного року) нарахування та надсилання податкового повідомлення-рішення не спростовує наявність у позивача податкового обов'язку здійснити сплату відповідних грошових зобов'язань.
Аналогічний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі №804/4231/16 (К/9901//40891/18).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність оскаржуваних рішень та, відповідно, про безпідставність та необґрунтованість доводів позову. Тому такий позов задоволенню не підлягає.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 155822-2409-2615 від 21.05.2021 - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ),
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденко, буд. 33/19, м.Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011).
Повне судове рішення складено 09.06.2025.
Суддя Б.В. Богатинський