10 червня 2025 року Справа № 280/4489/25 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали адміністративного позову
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ),
військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ),
військової частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ),
Військової академії м.Одеси (вул.Фонтанська дорога, буд.10, м.Одеса, 65009; код ЄДРПОУ 24983020)
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
30.05.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 1), військової частини НОМЕР_4 (далі - відповідач 2), військової частини НОМЕР_6 (далі - відповідач 3), Військової академії м.Одеси (далі - відповідач 4), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача 1 щодо обрахування позивачу грошового забезпечення за період з 14.06.2021 по 14.01.2023, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
2) визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік;
3) зобов'язати відповідача 1 здійснити перерахунок та виплату позивачу за період з 14.06.2021 по 14.01.2023 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (надбавки, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких він мав право у вказаний період) шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2270 гривень (за період з 14.06.2021 по 31.12.2021), 2481 гривень (за період з 01.01.2022 по 31.12.2022), 2684 гривень (за період з 01.01.2023 по 14.01.2023) гривень на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
4) зобов'язати відповідача 1 здійснити перерахунок та виплату позивачу суми грошової допомоги на оздоровлення за 2021 та 2022 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 (для 2021 року) та виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (для 2022 року), та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
5) зобов'язати відповідача 1 виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (з 14.06.2021 по 14.01.2023) та грошової допомоги на оздоровлення за 2021 та 2022 роки в порядку, передбаченому ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
6) визнати протиправними дії відповідача 3 щодо обрахування позивачу грошового забезпечення за період з 14.01.2023 по 06.02.2023, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
7) зобов'язати відповідача 3 здійснити перерахунок та виплату позивачу за період з 14.01.2023 по 06.02.2023 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (надбавки, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких він мав право у вказаний період) шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684 гривень (за період з 14.01.2023 по 06.02.2023) гривень на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
8) зобов'язати відповідача 3 виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (з 14.01.2023 по 06.02.2023) в порядку, передбаченому ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
9) визнати протиправними дії відповідача 4 щодо обрахування позивачу грошового забезпечення за період з 07.02.2023 по 12.03.2024, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
10) зобов'язати відповідача 4 здійснити перерахунок та виплату позивачу за період з 07.02.2023 по 12.03.2024 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (надбавки, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких він мав право у вказаний період) шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684 гривень (за період з 07.02.2023 по 12.03.2024) гривень на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
11) зобов'язати відповідача 4 виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (з 07.02.2023 по 12.03.2024) в порядку, передбаченому ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
12) визнати протиправними дії відповідача 2 щодо обрахування позивачу грошового забезпечення за період з 13.03.2023 по 19.05.2023, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
13) зобов'язати відповідача 2 здійснити перерахунок та виплату відповідачу за період з 13.03.2023 по 19.05.2023 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (надбавки, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких він мав право у вказаний період) шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684 гривень (за період з 13.03.2023 по 19.05.2023) гривень на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
14) зобов'язати відповідача 2 здійснити перерахунок та виплату позивачу суми грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
15) зобов'язати відповідача 2 виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (з 13.03.2023 по 19.05.2023) та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік в порядку, передбаченому ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Ухвалою суду від 04.06.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій щодо позовних вимог до військової частини НОМЕР_2 за період з 19.07.2022 по 14.01.2023, до військової частини НОМЕР_6 за період з 14.01.2023 по 06.02.2023, до військової частини НОМЕР_4 за період з 13.03.2023 по 19.05.2023, до Військової академії м.Одеси за період з 07.02.2023 по 12.03.2024.
06.06.2025 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду, обґрунтована тим, що після виключення зі списків військових частин, які є відповідачами у справі, йому не було надано грошовий атестат, який містить інформацію про розрахунок належних сум. Під час проходження військової служби позивач брав безпосередню участь в бойових діях у Луганській та Донецькій областях, та брав участь в бойових діях у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, що підтверджується долученим посвідченням учасника бойових дій та довідками про безпосередню участь в бойових діях. Тобто, позивач під час проходження військової служби не міг ані фізично, ані психологічно вирішувати питання, зокрема, щодо розрахунку та стягнення невиплачених коштів. Крім того, позивач був обмежений в можливості звернення до спеціалістів щодо отримання допомоги з розрахунком виплат та щодо отримання правової допомоги щодо порядку стягнення належних грошових коштів. Разом з тим, після звільнення з військової служби, постановки на військовий облік в органах ТЦК та СП, позивач не зволікаючи, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України. Водночас, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в рішенні від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, до вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 12.03.2024 - у редакції норми частини першої статті 233 КЗпП України з 19.07.2022, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. При виключенні зі списків особового складу військових частин НОМЕР_2 (14.01.2023 за період проходження служби з 19.07.2022 по 14.01.2023), НОМЕР_4 (06.02.2023 за період проходження служби з 14.01.2023 по 06.02.2023 та 31.03.2024 за період проходження служби з 13.03.2023 по 31.03.2024) та Військової академії м.Одеси (31.03.2024 за період проходження служби з 13.03.2023 по 31.03.2024) позивачу мав бути виданий грошовий атестат з усіма нарахованими та виплаченими сумами при звільненні, проте у позовній заяві такі відомості не були зазначені, доказів не надано.
Суд зауважив, що перебіг строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_4 , Військової академії м.Одеси, військової частини НОМЕР_6 починається з моменту вручення грошового атестата під час виключення з особового складу вказаних військових організаційних одиниць, у зв'язку з чим позов у цій частині поданий з пропуском тримісячного строку звернення до суду, установленого частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції Закону України №2352-IX.
Поряд з цим, слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 сформував такі висновки щодо застосування положень статей 122, 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний з призовом до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна: проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;
2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;
3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду;
4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;
5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.02.2025 у справі № 990/29/22, строк звернення до суду існує не для того, щоб надавати можливість суб'єкту владних повноважень уникнути відповідальності. Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. В іншому разі суб'єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання обов'язку.
Позивач зазначив, що весь час з моменту порушення прав, позивач перебував на військовій службі, яка за своїм характером позбавляє позивача можливості вільно розпоряджатися своїм часом, та можливості звернення за правовою допомогою для захисту порушених прав, що свідчить про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Крім того, суд враховує, що позивач не одержував письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а саме щодо прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який взятий до розрахунку грошового забезпечення у спірному періоді. З огляду на викладене, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
В іншій частині позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Підстави, визначені статтями 169, 170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви та відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.
Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Частинами першою-третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною третьою статті 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту, суддя дійшов висновку про незначну складність даної справи. Окрім того, на переконання суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, з урахуванням положень статей 12, 257 КАС України, суддя вважає за доцільне розглянути вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За приписами статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
До позовної заяви позивач долучив клопотання про витребування доказів у відповідачів,
Дослідивши матеріали позовної заяви, виходячи з встановленого статтею 9 КАС України принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд вважає за можливе задовольнити частково клопотання позивача про витребування доказів у частині документів, яких не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі та стосуються предмета спору.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Керуючись статтями 12, 80, 171, 243, 248, 257-262 КАС України, суддя
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_6 , Військової академії м.Одеси про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Справа розглядатиметься одноособово суддею Мінаєвою Катериною Володимирівною.
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити частково.
Витребувати у ОСОБА_1 копію військового квитка.
Витребувати у військової частини НОМЕР_2 :
- докази проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_2 у період з 14.06.2021 по 14.01.2023 (наказ про зарахування до особового складу, наказ про виключення зі списків особового складу тощо);
- відомості щодо нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 14.06.2021 по 14.01.2023 (в т.ч. із зазначенням усіх складових, у розрізі місяців), відомості щодо виплаченої допомоги для оздоровлення за 2021-2022 рік;
- інформацію про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого розраховано грошове забезпечення за вказаний період;
- докази ознайомлення ОСОБА_1 з грошовим атестатом при виключенні його з особового складу частини (за наявності).
Витребувати у військової частини НОМЕР_4 та військової частини НОМЕР_6 :
- докази проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_4 у періоди з 14.01.2023 по 06.02.2023, з 13.03.2023 по 31.03.2024 (наказ про зарахування до особового складу, наказ про виключення зі списків особового складу тощо);
- інформацію та докази на її підтвердження щодо періоду тимчасового перебування військової частини НОМЕР_4 на грошовому забезпеченні військової частини НОМЕР_6 з січня 2023 року по березень 2023 року;
- відомості щодо нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за періоди з 14.01.2023 по 06.02.2023, з 13.03.2023 по 19.05.2023 (в т.ч. із зазначенням усіх складових, у розрізі місяців), у тому числі, щодо одноразових додаткових видів грошового забезпечення;
- інформацію про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого розраховано грошове забезпечення за вказані періоди;
- докази ознайомлення ОСОБА_1 з грошовим атестатом при виключенні його з особового складу частини 06.02.2023 та 31.03.2024 (за наявності).
Витребувати у Військової академії м.Одеси:
- докази проходження ОСОБА_1 військової служби у Військовій академії м.Одеси у період з 07.02.2023 по 12.03.2023 (наказ про зарахування до особового складу, наказ про виключення зі списків особового складу тощо);
- відомості щодо нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 07.02.2023 по 12.03.2023 (в т.ч. із зазначенням усіх складових, у розрізі місяців), у тому числі, щодо одноразових додаткових видів грошового забезпечення;
- інформацію про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого розраховано грошове забезпечення за вказаний період;
- докази ознайомлення ОСОБА_1 з грошовим атестатом при виключенні його з особового складу академії (за наявності).
У задоволенні іншої частини клопотання про витребування доказів відмовити.
Витребувані судом докази надати до Запорізького окружного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання копії цієї ухвали.
Запропонувати:
відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву та документи на його обґрунтування протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами;
позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив;
відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів у строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити учасникам справи, що до заяв по суті справи мають бути додані документи, що підтверджують надіслання таких заяв та доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Повідомити учасників справи, що відповідно до частини першої статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи, відповідачам - копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі Судова влада України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію: http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.В.Мінаєва